Боровенська волость (Старобільський повіт)
| Боровенська волость | ||||
| Центр | Боровенька | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 16 006 (1885) | |||
| Населення | 6781 осіб (1885) | |||
| Густота | 38.8 осіб / км² | |||
Боровенська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Старобільського повіту Харківської губернії із центром у слободі Боровенька.
Станом на 1885 рік складалася з 4 поселень, 4 сільських громад. Населення — 6781 особа (3240 чоловічої статі та 3541 — жіночої), 1157 дворових господарств[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 13250 | 12254 |
| Приватної власності | — | — |
| Казенної власності | 2606 | 2601 |
| Іншої власності | 150 | 150 |
| Загалом | 16006 | 15005 |
Поселення волості станом на 1885:
- Боровенське — колишня державна слобода при річці Борова за 40 верст від повітового міста, 1873 особи, 356 дворових господарств, православна церква, лавка, 3 ярмарки на рік.
- Єпіфанівка — колишнє державне село при річці Борова, 2306 осіб, 391 дворове господарство, православна церква, школа, лавка, 2 ярмарки на рік.
- Михайлівка — колишній державний хутір, 1061 особа, 160 дворових господарств.
- Чабанівка — колишнє державне село при річці Борова, 1541 особа, 250 дворових господарств, православна церква.
Найбільші поселення волості станом на 1914 рік[2]:
- село Боровенське — 3543 особи;
- село Єпіфанівська — 3931 особа;
- село Чабанівська — 2267 осіб;
- слобода Варварівка — 3842 особи.
Старшиною волості був Іван Ісайович Скороход, волосним писарем — Григорій Ілліч Гришкевич, головою волосного суду — Іван Федорович Сікалов.
Джерела[ред. | ред. код]
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Памятная Книжка Харьковской губерніи. Издана Харьковскимъ Губернскимъ Статистическимъ Комитетомъ. Харьковъ. Въ Университетской типографіи. 1862. IV + 234 с.
- Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
