Старобільськ
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Старобільськ | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
  |
|||||
| Основні дані | |||||
| Країна |  Україна |
||||
| Регіон | Луганська область | ||||
| Район/міськрада | Старобільський район | ||||
| Код КОАТУУ | 4425110100 | ||||
| Засноване | 1686 | ||||
| Статус міста | з 1938 року | ||||
| Населення | 22 тис. | ||||
| Площа | 13,32 км² | ||||
| Густота населення | 1 652 осіб/км² | ||||
| Поштові індекси | 92700 | ||||
| Телефонний код | +380-6461 | ||||
| Координати | 49°16′ пн. ш.; 38°55′ сх. д. | ||||
| Висота над рівнем моря | 63 м | ||||
| Водойма | Айдар | ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція | Старобільськ | ||||
| До обл./респ. центру | |||||
| - фізична | 85 км | ||||
| - залізницею | 113 км | ||||
| - автошляхами | 94 км | ||||
| До Києва | |||||
| - фізична | 600 км | ||||
| Міська влада | |||||
| Адреса | 92700, вул. Комунарів, 36 | ||||
Старобільськ (до 1933 року - Старобільське)[1] — місто на Слобожанщині, районний центр Луганської області. Розташований півдні Середньоруської височини, на лівому березі річки Айдар.
Зміст |
[ред.] Навчальні заклади
Сільськогосподарський технікум, медучилище, 2 професійно-технічних училища, 5 загальноосвітніх, спортивна та музична школи.
[ред.] Історія
Слобода Більська заснована 1686 году українськими селянами-втікачами на територію Острогозького Слобідського полку. Згодом її перейменували в повітове місто Старобільске.[2] Існує версія, що Старобільське було засноване князем Більським. Із 1730-х селище називається Стара Біла. 1797 року перейменоване на Старобільське, повітовий центр Слобідсько-Української, з 1834 — Харківської губернії. Статус міста має з 1938 року. На 1975 рік в місті мешкало 22 700 осіб.
У 1939-1940 роках біля міста існував табір для польських полонених, майже 4000 поляків були замордовані у квітні і травні 1940 року радянськими енкаведистами в Харкові, поховані в П’ятихатках. 48 поляків померли в таборі й були поховані на старому міському цвинтарі.
Довкола міста існують чимало легенд. Одна з них говорить, що поблизу Старобільського сховані награбовані скарби Махна, який тривалий час перебував у місті. Саме в Старобільському 2 жовтня 1920 року ним укладено воєнно-політичну угоду з командуванням Червоної Армії про спільну боротьбу проти Врангеля. Місто згадується у творі І. Ільфа і Є. Петрова «12 стільців».
В місті є краєзнавчий музей.
[ред.] Господарство
Заводи: ремонтно-механічний, плодоконсервний, продтоварів; меблева, швейна фабрики; хлібозавод, величезний елеватор, молокозавод, завод залізобетонних виробів. Районне об'єднання «Сільгосптехніка».
[ред.] Спорт
У Старобільському регулярно відбуваються етапи чемпіонату України з автомобільного кросу на автокросовій трасі «Південна» («Южная»). Чемпіонами України з автомобільного кросу свого часу ставали вихованці місцевого автоклубу Олександр Крохмаль (1993), Ігор Матвієнко (1995), Сергій Ложечка і Валерій Черняк (1997), Арам Багієв (1998).
[ред.] Видатні особистості
- Сергій Жадан — сучасний поет, прозаїк, есеїст, перекладач.
- Іван Світличний — поет, мовознавець і літературний критик, діяч українського руху опору 1960—70-их років.
- Надія Світлична — учасниця руху шістдесятників, членкиня Української гельсинської групи, лавреатка премії імені Василя Стуса та державної премії імені Тараса Шевченка.
[ред.] Література й принагідне
- Енциклопедія українознавства (у 10 томах) / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде Життя», 1954—1989.(укр.)
- Неофиційний сайт міста (рос.)
- Ковтун В.В., Степаненко А.В., «Города Украины. Справочник», — Київ, «Вища школа», 1990, — 279 с. ISBN 5-11-002087-6
- Використано матеріали зі статті в польській Вікіпедії
- Використано матеріали зі статті в російській Вікіпедії.
- Мапа Старобільского
- Світлини
- ↑ Детальніше: Харківський правопис, Луганськ#Назва міста
- ↑ Кругляк Ю. М. Ім'я вашого міста: Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР. — К.: Наукова думка, 1978.
|
|
|
|---|---|
| Міста: | Старобільськ |
| Села: | Антонівка · Байдівка · Балакирівка · Березове · Бондареве · Бутківка · Бутове · Валуйки · Верхня Покровка · Веселе · Вишневе · Ганнівка · Джемільне · Дубовівка · Єгорівка · Запорізьке · Західне · Калмиківка · Кам'янка · Караяшник · Кринички · Курячівка · Левадне · Лиман · Лозове · Лозовівка · Лозуватка · Малохатка · Маринівка · Нижньопокровка · Новоастраханське · Новоборове · Новодонбаське · Новоомелькове · Новоселівка · Омелькове · Оріхове · Орлівка · Петрівське · Підгорівка · Піщане · Половинкине · Проїждже · Проказине · Роздольне · Садки · Світле · Сенькове · Суханівка · Тарабани · Тецьке · Титарівка · Федчине · Хворостянівка · Чмирівка · Шпотине · Шульгинка |
| Селища: | Степове |
 |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
