Бугульма (аеропорт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Bugulma Airport
тат. Бөгелмә Аэропорты, трансліт. Bögelmä Aeroportı;
рос. Аэропорт Бугульма
ІАТА: UUA  • ICAO: UWKB
Загальні дані
54°38′24″ пн. ш. 052°48′06″ сх. д. / 54.64000° пн. ш. 52.80167° сх. д. / 54.64000; 52.80167Координати: 54°38′24″ пн. ш. 052°48′06″ сх. д. / 54.64000° пн. ш. 52.80167° сх. д. / 54.64000; 52.80167
Тип цивільний
Оператор JSC "Bugulma Air Enterprise"
Обслуговує
Розташування
Висота над р. м. 302 м / 991 фт
Вебсайт bugavia.ru
Злітно-посадкові смуги
Напрямок Довжина Тип поверхні (PCN)
фт м
01/19 6,561 2,000 асфальт
Ідентифікатори і посилання
7668561
UUA. Карта розташування: Росія
UUA
UUA
Мапа

Аеропорт Бугульма (тат. Бөгелмә Аэропорты, трансліт. Bögelmä Aeroportı; рос. Аэропорт Бугульма) (IATA: UUAICAO: UWKB) — аеропорт однойменного міста в Республіці Татарстан. Заснований в 1937 році.

Базовий аеропорт авіакомпанії АТ «ЮВТ АЕРО».

Опис[ред. | ред. код]

Аеропорт розташовано на відстані 8 км на північ від міста Бугульма.

Аеропорт обслуговує також міста: Леніногорськ (21 км), Альметьєвськ (42 км), Азнакаєво (29 км), Октябрський (46 км).

З аеропорту здійснюються регулярні і чартерні рейси в регіони європейської частини Росії та західного Сибіру.

Аеропорт має сучасну інфраструктуру, до якої входить новий аеровокзал з пропускною спроможністю понад 50 осіб на годину, збудований у березні 2010 року, VIP-зала, готель, кафе, зона відпочинку для пасажирів.

Для обслуговування і ремонту як вітчизняної авіаційної техніки — Як-40, Ан-24, так і іноземної — Bombardier CRJ200 і Bombardier Challenger 604/605, в аеропорту є авіаційно-технічна база, оснащена всім сучасним обладнанням, і реконструйований опалювальний ангар на два літака.

Типи повітряних суден, які приймає аеропорт[ред. | ред. код]

Ан-2, Ан-3, Ан-12, Ан-24, Ан-28, Ан-32, Ан-72, Ан-74, Л-410, Як-40, ATR 42, ATR 72, Bombardier CRJ 100 / 200, Cessna Grand Caravan, Diamond-40, Diamond-42 і всі легкі, вертольоти всіх типів.

Злітно-посадкові смуги[ред. | ред. код]

Основна ЗПС 01/19[ред. | ред. код]

Наразі використовується ЗПС 01/19 зі штучним покриттям з асфальтобетону розмірами 2000×42 м. Курс посадки становить 12° і 192° відповідно. Спочатку смуга мала розміри 1600×40 м, але в 2005 році її подовжили на 400 метрів.

Злітно-посадкова смуга класу Г, обладнана світлосигнальним обладнанням ОМІ М2 «Світлячок».

Недобудована ЗПС[ред. | ред. код]

На південний схід від діючої ЗПС паралельно їй розташована недобудована ЗПМ розмірами 2870×45 м. Будівництво нової ЗПС почалося в 1987 році, але проєкт заморозили в 1990 році через брак фінансування. Передбачалося, що по завершенні будівництва аеропорт зможе приймати важчі літаки (Ту-154, Як-42 і їм подібні).

У 1990-х роках сталося кілька інцидентів, коли екіпажі літаків Як-40 помилково сприймали довшу і чорну (на ній наявний лише один шар асфальту) недобудовану смугу за основну діючу і здійснювали на ній посадку. На щастя, посадки були успішними, і ніхто не постраждав. Після цих інцидентів на смугу через кожні 200 м нанесли білі хрести, які означають, що смуга закрита для зльоту і посадки. Диспетчери попереджають екіпажі повітряних суден, які заходять на посадку, про закриту недобудовану ЗПС, паралельну до основної.

Статистика[ред. | ред. код]

Пасажиропотік:
Рік 2014 2015 2016 2017 2018 2019
тис. пасажирів 58,8 24,9 51,6 54,0 43,2 45,7
Джерела:[1][2][3][4]



Див. джерело запитів Вікіданих та джерела.


Авіалінії та напрямки[ред. | ред. код]

Авіакомпанія Пункт призначення
UVT Aero Москва–Домодєдово, Нижньовартовськ, Сочі, Ст Петербург, Сургут

Інциденти[ред. | ред. код]

  • 2 березня 1986 року поблизу аеропорту зазнав катастрофи літак Ан-24 Б з бортовим номером СРСР-46423 Биковського ВАТ, який прямував за маршрутом Москва (Биково) — Бугульма. Екіпаж виконував захід на посадку з посадковим курсом 192° правим доворотом. Перед входом у глісаду, через секунду після випуску закрилків, повітряний гвинт лівого двигуна мимовільно перейшов у стан флюгування. Літак нахилився вліво і почав розворот у той же бік, втратив швидкість і зіткнувся з поверхнею землі за 8 км від ЗПС і за 500 м від її осі. 34 пасажири та 4 члени екіпажу, які перебували на борту літака, загинули. За висновками державної комісії, причинами катастрофи стали: мимовільне флюгування ВВ через відмову мікровимикача датчика автоматичного флюгування (ДАФ) по вимірювачу крутного моменту (ВКМ) і вимикання лівого двигуна, помилка в техніці пілотування, яка призвела до втрати швидкості і падіння[5].
  • 26 листопада 1991 року в аеропорту зазнав катастрофи літак Ан-24РВ з бортовим номером СРСР-47823 Казанського ВАТ, який прямував за маршрутом Нижньовартовськ — Бугульма. При заході на посадку вночі, в умовах обмерзання, екіпаж не ввімкнув систему протиобледеніння крил і стабілізатора, в результаті чого вони покрилися льодом товщиною до 15 мм. Через помилки екіпажу літак значно відхилився від глісади, а при спробі відходу на друге коло літак увійшов до зривного режиму на малій висоті і під кутом 75-80° носом зіткнувся з землею за 802 м після прольоту торця ЗПС і за 598 м праворуч від неї. 4 члени екіпажу і 37 пасажирів, які перебували на борту, загинули[5].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Объемы перевозок через аэропорты России за январь-декабрь 2014-2015 гг (PDF). Росавиация. Архів оригіналу (PDF) за 17 липня 2016. Процитовано 16 січня 2018.
  2. Объемы перевозок через аэропорты России за январь-декабрь 2016-2017 гг (PDF). Росавиация. Архів оригіналу (PDF) за 22 березня 2019. Процитовано 13 серпня 2019.
  3. Объемы перевозок через аэропорты России за январь-декабрь 2017-2018 гг. Росавиация. Архів оригіналу за 30 травня 2016. Процитовано 13 серпня 2019.
  4. Объёмы перевозок через аэропорты России за январь-декабрь 2019 года. Росавиация. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 27 жовтня 2020.
  5. а б Лётные происшествия и катастрофы в СССР и РФ. Архів оригіналу за 20 березня 2012. Процитовано 17 грудня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]