Ан-72

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Антонов Ан-72
Ан-74 на авіасалоні у Фарнборо
Ан-72
Призначення: Військово-транспортний літак 
Перший політ: 31 серпня 1977 
На озброєнні у: ВПС України, ВПС Росії 
Історія виробництва
Розробник: Flag of Ukraine.svg АНТК імені Олега Антонова 
Виробник: Flag of Ukraine.svg Харківський авіаційний завод 
Всього збудовано: 123 
Роки виробництва: 1985 - 2002 
Модифікації: Ан-71, Ан-72П, Ан-72Р, Ан-74 
Конструктор: Орлов Я. Г. 
Характеристики
Екіпаж: 3-4 чол.
Крейсерська швидкість: 550-600 км/г
Максимальна швидкість (МШ): 720 км/г
Дальність польоту: 5000 км
Практична стеля: 10000 м
Довжина розбігу: 620 м
Довжина пробігу: 420 м
Розміри
Довжина: 28,07 м
Висота: 8,65 м
Розмах крил: 31,89 м
Площа крил: 98.62 м²
Шасі: п'ятиопорне з поворотною передньою опорою 
Маса
Силова установка
Двигуни: 2 × ТРДД Д-36 (Д-436
Тяга (потужність): 63.74 (73.62) kH 
Озброєння


Ан-72 (з кодифікації НАТО: Coaler — «Вугляр») - військово-транспортний літак короткого злету та приземлення.

Особливістю конструкції Ан-72 та Ан-74 є використання ефекту Коанда, який дає змогу збільшити підйомну сили за рахунок проходження вихлопних газів двигунів над верхньою поверхнею крила. Перший політ був здійснений 31 серпня 1977 року, серійне виробництво почалося у 1985 році.

У 1997 та 1998 роках два літаки Ан-72 брали участь у забезпеченні ралі Париж-Дакар, а у 1999 році чотири літаки цього типу були використані під час ралі.

Історія [1][ред.ред. код]

Роботи над створенням нового літака, виріб 200 розпочались в АНТК імені Олега Антонова в 1972 за ініціативи самого ДКБ. Провідним конструктором був призначений Орлов Я.Г. Літак мав замінити Ан-26, основними вимогами до нього були – короткий зліт та посадка. Для збільшення підйомної сили було прийняте рішення підняти двигуни над крилом, щоб потік вихлопних газів з двигуна на великій швидкості проходив по крилу викликаючи ефект Коанда. Після продувки моделі в аеродинамічній трубі виявилось, що приріст підйомної сили за рахунок вихлопних газів, на деяких режимах, досягає 20%. Одним з основних критеріїв по вибору двигуна була температура вихлопних газів. Дюралюмінієві сплави, з яких виготовлена поверхня крила, втрачають міцність вже при температурі 150°С. ДТРД (Двоступеневий ТурбоРеактивний Двигун) Д-36, запорізького МКБ «Прогрес», мав великий розхід повітря, що забезпечувало достатньо холодний потік вихлопних газів.

16-27 травня 1974 року було прийнято спільне рішення МАП, ВПС і МЦА (Міністерство Цивільної Авіації) про початок проектування Виробу 200. В травні 1975 року макетній комісії був представлений макет літака. 12 червня 1976 року вийшла постанова ЦК КПРС і РМ СРСР №558-186 про розробку літака Ан-72. Згідно з технічним завданням ДКБ мало спроектувати фронтовий транспортний літак короткого злету та приземлення вантажопідйомністю 5 тонн і можливістю повітряного десантування. На Київському авіаційному заводі було розгорнуто виробництво партії (7 літаків) дослідних прототипів. Перших два для статичних випробовувань, а наступні - для льотних. Влітку 1977 року з заводу вийшов перший прототип для льотних випробовувань.

Перший політ Ан-72 здійснив 31 серпня 1977, за штурвалом якого був екіпаж у складі командира В. І. Терського і бортінженера А. Л. Круца, з аеродрому Київського авіазаводу в Святошині. Посадку літак провів на льотно-випробувальній базі ДКБ в Гостомелі. Цікавим фактом є те що рівно 30 років тому, 31 серпня 1947 року, здійснив свій перший політ «первісток» АНТК імені Олега Антонова Ан-2. Зимою 1977 року розпочались льотні випробовування двох наступних прототипів, які зазнали деяких конструктивних змін (Зняли гальмівний парашут, підфюзеляжні гребні, змінили конструкцію хвостової частини, збільшили площу нижньої частини руля напряму, змінили конструкцію заднього вантажного люка та ін.). В 1978 на Київському авіаційному заводі розпочались роботи з підготовки до серійного виробництва. Проте в цей час основні виробничі потужності були задіяні на серійний випуск Ан-32. Щоб не порушувати виробничий процес було ухвалене рішення перенести серійне виробництво Ан-72 на Харківський авіаційний завод, на якому саме завершився випуск Ту-134. Харківський авіазавод з 1955 року випускав літаки КБ Туполєва (Ту-104, Ту-124, Ту-134), тому підготовка до випуску Ан-72, який принципово відрізнявся від Туполєвських літаків, затягнулась. Перший серійний літак піднявся в небо 22 грудня 1985 року.

Перша публічна демонстрація літака відбулася в 1979 році на авіасалоні в Ле Бурже. Серійне виробництво тривало до 2002 року. Всього за час виробництва було випущено 123 літаки Ан-72.

Технічний опис [2][ред.ред. код]

Ан-72
Ан-72-100 авіакомпанії Atlantic Airlines

Ан-72 побудований по аеродинамічній схемі вільнонесучого високоплану із Т-подібним оперенням. Фюзеляж герметичний круглого січення, типу полумонокок.

Для забезпечення ефекту Коанда доцільно було використовувати ТРДД із високим ступенем двухконтурності. Ефект Коанда передбачає обдув крила потоком вихлопних газіз. Так як крило виготовлялось в основному із дюралюмінієвих сплавів, які втрачали свою міцність при температурі 150°С, температура вихлопних газів була відігравала важливу роль при виборі двигуна. ТРДД Д-36 забезпечував достатній розхід повітря, що забезпечувало доволі низьку температуру вихлопних газів. Для збільшення поверхні обдуву двигуни були винесені перед центропланом, а їх гондолам ззаду надана спеціальна форма, "розмазуюча" вихлопний потік по крилу.

Силова установка Ан-72 складається із двох ТРДД Д-36 і ДСУ ТА-8В. Для скорочення пробігу двигуни були обладнані реверсом тяги.

Крило стрілоподібне, великого подовження, трипецевидне в плані. По всій довжині крило оснащене висувними закрилками, на центроплані двощілинні, а на консолях трьохщілинні. На передній кромці консолей встановленні передкрилки. На верхній частині центроплана та консолей розташовані по чотири секції інтерцепторів. Зовнішні інтерцептори використовуються разом із елеронами для гасіння підйомної сили при зниженні по крутій глісаді, внутрішні – при пробігу або у випадку перерваного злету для збільшення супротиву літака і навантаження на шасі. Використання інтерцепторів позволило підвищити ефективність гальмування до 20%.

Хвостове оперення Т-подібне. Руль напряму двошарнірної конструкції розділений на дві частини. Верхня частина керується бустерами системи управління, а нижня – педалями пілота. Рулі мають аеродинамічне та вагове балансування. Нижня частина руля напряму оснащена тримером, а руль висоти оснащений тримером та сервокомпенсатором.

Шасі складається із передньої поворотної опори і чотирьох основних опор із незалежною важільною підвіскою. Стійки шасі неоснащені замками прибраного положення, щоб запобігти їх заклинюванню при потраплянні бруду. Прибране шасі лежить на стулках. При відмові гідросистеми шасі випускаються механічно. У випадку несправностей літак може приземлитись на три основних стійки (з однією несправною).

Технічні характеристики[ред.ред. код]

Antonov An-72 Coaler-C three-view silhouette.png

Джерело: [2]

Основні характеристики

Льотні характеристики

  • Максимально допустима швидкість: 720 км/год
  • Максимальна швидкість: 705 км/год
  • Крейсерська швидкість: 550-600 км/год
  • Практична дальність: 1150 км
  • Перегінна дальність: 4800-5000 км
  • Практична висота польоту: 10000
  • Довжина розгону: 620 м
  • Довжина пробігу: 420 м


Модифікації[ред.ред. код]

Ан-72с на Талліннському летовищі в 2006 році
  • Ан-71 — літак дальнього радіолокаційного виявлення (програма припинена);
  • Ан-72В — експортний для Перу. Відрізнявся складом устаткування, наявністю штурмана у складі екіпажу. Переобладнаний 1 літак. Використовувався в ДКБ Антонова як літак супроводу. 10 лютого 1995 з ним зіткнувся дослідний Ан-70.
  • Ап-72ЛТ — транспортний літак.
  • Ан-72О — адміністративний літак;
  • Ан-72П — патрульний літак. Відрізняється наявністю пошукового обладнання та озброєння. Перший політ здійснив 29 листопада 1984 року. Випущено 17 літаків;
  • Ан-72ПС — пошуково-рятувальний.
  • Ан-72Р — літак дальнього радіолокаційного виявлення. Оснащений комплексом радіотехнічної розвідки, розробленим Московським НВО "Пальма" (програма припинена).
  • Ан-72-100 — цивільний транспортний літак;
  • Ан-72-100Д — вантажо-пасажирський. Відрізнявся салоном на 14 пасажирів у передній частині фюзеляжу і наявністю санвузла. Переобладнано 3 Ан-72.
  • Ан-74 (Ан-72А «Арктичний») — цивільний транспортний літак для застосування в умовах крайньої Півночі, має збільшений склад екіпажу, більш потужну ДСУ ТА-12. Сертифікований АР МАК м. Москва (Сертифікат типу № 13-74. Має як цивільні, так і військові модифікації (патрульні або військово-транспортні). Перший політ здійснив 29 вересня 1983 року;

Інциденти і катастрофи[ред.ред. код]

За даними бази даних Aviation Safety Network на 30 січня 2013 року було втрачено 5 літаків типу Ан-72[3]. Аварії та катастрофи модифікації АН-74 цього літака - див. статтю: Ан-74. Інциденти і катастрофи.

Дата Оператор Бортовий номер Місце катастрофи Жертви Короткий опис
23.10.1994 Росія Прикордонна охорона РФ RA-72960 Росія Воркута 0 / 34 Відмова гідросистеми, літак викотився за ЗПС
23.12.1996 Росія Прикордонна охорона РФ н.д. Росія Нагурське 0 / 24 Розбився при посадці.
22.12.1997 Молдова Renan Airways ER-ACF між Абіджаном і Рунду 5 / 5 Літак пропав з радарів під час польоту з Абіджана в Рунду. Ангольські ВПС повідомили про збитий літак над Атлантикою, можливо це і був Ан-72.
06.10.2000 Центральноафриканська Республіка Centrafrican Airlines TL-ACW Ангола Лузамба 0 / 10 Екіпаж забув випустити шасі. Літак приземлився на фюзеляж і викотився на 350 метрів за ВПС.
21.04.2002 Індонезія Trigana Air Service ES-NOP Індонезія Вамена 0 / 10 Через помилки екіпажу літак приземлявся занадто швидко, що призвело до поломки передньої опори шасі. Ніс літака упав на ВПС, від тертя фюзеляжу до поверхні ВПС зайнялась гідравлічна рідина, що призвело до пожежі в носовій частині літака.
25.12.2012 Казахстан SCAT UP‑72859 Казахстан Шимкент 27 / 27 Літак, що належить Прикордонній службі КНБ Казахстану, у складних метеоумовах зазнав катастрофи при виконанні четвертого розвороту в процесі заходу на посадку в аеропорту Шимкент.

Примітки[ред.ред. код]