Велике Князівство Познанське

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Großherzogtum Posen (нім. )
Wielkie Księstwo Poznańskie (пол. )
Велике Князівство Познанське
Варшавське герцогство Coat of arms
1815 – 1848 Провінція Познань Flagge Preußen - Provinz Posen.svg
Прапор Герб
Прапор Герб
Розташування Познань
Велике князівсто як Провінція Познань, у складі Пруссія.
Столиця Познань
52°24′ пн. ш. 16°55′ сх. д. / 52.400° пн. ш. 16.917° сх. д. / 52.400; 16.917
Форма правління Монархія
Президент
 - 181540 Фридрих Вільгельм III
 - 184049 Фридрих Вільгельм IV
губернатор князівства
 - 181531 Antoni Radziwiłł
Історія
 - Віденський конгрес 9 липня 1815
 - Великопольське повстання (1848) 9 травня, 1848
 - Франкфуртські національні збори 28 червня 1848
Площа
 - 1849 28 951 км2
Населення
 - 1849 1 350 000 осіб
     Густота 46,6 осіб/км² 
Історичні польські держави

Велике Князівство Познанське нім. Großherzogtum Posen; пол. Wielkie Księstwo Poznańskie) — колишня автономна провінція Королівства Пруссія на польських теренах, відоміша як "Великопольща" між 1815-1848. Ім'я неофіційно використовувалось згодом для позначення території, особливо поляками, і сьогодні використовується сучасними істориками, за для описання різних політичних суб'єктів до 1918. Його столицею був Познань. Був формально замінений Провінцією Познань відповідно до Прусської конституції 5 грудня 1848.

Історія[ред.ред. код]

Прусська Провінція Познань. Жовтий колір: польсько-мовні області за твердженням німецької влади

Частина Королівства Польщі, в значній мірі збіглася з теренами Великопольщі.

Королівство Пруссії східні території отримало під час поділів Польщі; під час першого поділу (1772), Пруссія отримала лише Район Нотець, край вздовж річки Нотець (нім. 'Netze'). Пруссія додала деяку частину під час другого поділу в 1793.

Край був спочатку підпорядкован провінції Південна Пруссія. Поляки були спочатку союзниками Наполеона І в Центральній Європі, беручи участь у Великопольському повстанні у 1806 і забезпечуючи солдатами його кампанію. Після поразки Пруссії від Франції, було утворено Варшавське герцогство відповідно до Тільсітського договору у 1807.

Згідно з рішеннями Віденського конгресу, Познань була повернута Пруссії, і ставала Великим Князівством Познанським, номінально автономна провінція під владою Гогенцоллернів з правами "вільного розвитку польської нації, культури і мови", і була у складі Німецького союзу. В цей час місто Познань було адміністративним центром і аудієнцією "Принца Антонія Радзевільського Познанського".

З початку прусського поглинання краю розпочата дискримінація і репресії проти поляків, у вигляді зменьшення їх доступу до освіти і судової системи. Прусські посадові особи запроваджували германізацію як прогрес вищої культури над нижчою. В результаті на місцевому рівні розпочата дискримінація поляків.Після 1824 спроба германізації шкільної системи була прискорена і уряд відмовився відкрити польський університет в Познані. Польські політики виступили з протестами проти політики Пруссії і була заснована патріотична секретна організація 'Towarzystwo Kosynieryw' (Спілка Косарів). Патріотична діяльність поляків знайшла відгук у Берліні, де підтримувалися зв'язки поляків з прусських частин Польщі з поляками російського Царства Польського.[1]

Польське повстання 1830—1831у 1830 в межах Царства Польського проти Російської імперії значно підтримувалося поляками Великого князівства, згодом Прусська адміністрація під головуванням оберпрезидента Едварда Генріха фон Флоттвелла ввела систему репресій проти поляків. Він починав виганяти поляків з адміністрації, намагався ослабити польське дворянство, купуючи його землі, і після 1832р. роль польської мови в освіті була значно зменшена.

Протягом Революції 1848 Франкфуртські національні збори зробили спробу, поділити Герцогство на дві частини : Провінцію Познань, яка мала бути надана німцям і анексована недавно створенною Німецькою Імперією, і провінцію Гнєзно, яка була би надана полякам і мала бути за межами Німеччини, але через протест польських парламентарів ці плани зазнали невдачі й цілісність герцогства була збережена.

9 лютого, 1849 після скасування гарантій, Прусська адміністрація перейменувала герцогство у Провінцію Познань. Але Прусські королі аж до Вільгельма II мали титул "Великого Князя Познанського" до 1918.

Площа і населення[ред.ред. код]

Край мав площу 28,951 км² і складався з територій історичної провінції Великопольща, охопив західні частини Варшавського герцогства (департаменти Познанський, Бидгощський, частину Калишського), які були віддані Пруссії за рішенням Віденського конгресу (1815) з міжнародною гарантією самоврядування і вільним розвитком польської нації.

Населення:

  • 776,000 (1815)
  • 820,000 (1816)
  • 1,350,000 (1849)
  • 2,100,000 (1910)


Посилання[ред.ред. код]

  1. "Lands of Partitioned Poland 1795-1918"Piotr Stefan Wandycz Washington University Press 1974
  • Robert Alvis, Religion and the Rise of Nationalism: A Profile of an East-Central European City, Syracuse 2005
  • Gazeta Wielkiego Księstwa Poznańskiego
  • Konstanty Kościnski, Przewodnik pod Poznaniu i Wielkim Księstwie Poznańskiem, Poznań 1909
  • T. Dohnalowa, Z dziejów postępu technicznego w Wielkopolsce w pierwszej połowie XIX wieku, in: S.Kubiak, L.Trzeciakowski (ed.), Rola Wielkopolski w dziejach narodu polskiego
  • F. Genzen, Z.Grot, F.Paprocki, Zabór pruski w Powstaniu Styczniowym. Materiały i dokumenty, Wrocław-Warszawa-Kraków 1968
  • B. Grześ, J.Kozłowski, A.Kramarski, Niemcy w Poznańskiem wobec polityki germanizacyjnej 1815-1920, Poznań 1976
  • Witold Jakóbczyk, Przetrwać nad Wartą 1815-1914. Dzieje narodu i państwa polskiego, vol. III-55, Krajowa Agencja Wydawnicza, Warszawa 1989
  • Witold Jakóbczyk (ed.), Studia nad dziejami Wielkopolski w XIX w., vol.I-III, Poznań 1951-1967
  • Witold Jakóbczyk (ed.), Wielkopolanie XIX w., Poznań 1969
  • Witold Jakóbczyk (ed.), Wielkopolska. Wybór źródeł, t. I 1815-1850, Wrocław 1952
  • Witold Jakóbczyk (ed.), Wielkopolska. Wybór źródeł, t. II 1851-1914, Wrocław 1954
  • T. Klanowski, Germanizacja gimnazjów w Wielkim Księstwie Poznańskim i opór młodzieży polskiej w latach 1870-1814, Poznań 1962
  • Czesław Łuczak, Życie społeczno-gospodarcze w Poznaniu 1815-1918, Poznań 1965
  • K. Malinowski (ed.), X wieków Poznania, Poznań-Warszawa 1956
  • Witold Molik, Kształtowanie się inteligencji wielkopolskiej w Wielkim Księstwie Poznańskim 1840-1870, Warszawa-Poznań 1979
  • F. Paprocki, Wielkie Księstwo Poznańskie w okresie rządów Flottwella (1830-1842), Poznań 1970
  • L. Plater, Opisanie historyczno-statystyczne Wielkiego Księstwa Poznańskiego, wyd. J. N. Bobrowicz, Lipsk 1846
  • B. Pleśniarski, Poglądy Wielkopolan na sprawy wychowawcze i oświatowe w świetle prasy Księstwa Poznańskiego 1814-1847,
  • A. Skałkowski, Bazar Poznański. Zarys stuletnich dziejów (1838-1938), Poznań 1938
  • L. Słowiński, Nie damy pogrześć mowy. Wizerunki pedagogów poznańskich XIX wieku, Poznań 1982
  • J. Stoiński, Szkolnictwo średnie w Wielkim Księstwie Poznańskim w I połowie XIX wieku (1815-1850), Poznań 1972
  • J. Topolski (ed.), Wielkopolska przez wieki, Poznań 1973
  • S. Truchim, Geneza szkół realnych w Wielkim Księstwie Poznańskim, Warszawa 1936
  • S. Truchim, Historia szkolnictwa i oświaty polskiej w Wielkim Księstwie Poznańskim 1815-1915, Łódź 1967
  • Lech Trzeciakowski, Kulturkampf w zaborze pruskim, Poznań 1970
  • Lech Trzeciakowski, Pod pruskim zaborem 1850-1914, Warszawa 1973
  • Lech Trzeciakowski, Walka o polskość miast Poznańskiego na przełomie XIX i XX wieku, Poznań 1964
  • Lech Trzeciakowski, W dziewiętnastowiecznym Poznaniu, Poznań 1987
  • Wielkopolski Słownik Biograficzny, 2nd edition, Warszawa-Poznań 1983