Варшавське герцогство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Księstwo Warszawskie
Варшавське герцогство
Клієнтська республіка Франції¹
1807 – 1815
Прапор Герб
Прапор Герб
Розташування Польща
Герцогство Варшавське на мапі Європи 1812 року
Столиця Варшава
Мови польська
Релігії Римо-католицька церква
Форма правління Конституційна монархія
залежна від Франції
Герцог Варшавський
 - 1807—1815 Фрідріх Август І
Історія
 - Тільзитський мир Червень 1807
 - Віденський конгрес 1815
Попередник
Наступник
Flag of the Kingdom of Prussia (1803-1892).svg Королівство Пруссія
Flag of the Habsburg Monarchy.svg Австрійська імперія
Царство Польське Royal Standard of the Tsar of Poland (1815–1830).svg
Велике князівство Познанське Flag of Vienna.svg
¹ Клієнтська республіка Французької імперії.
Історичні польські держави

Варшавське герцогство (пол. Księstwo Warszawskie; фр. Duché de Varsovie; нім. Herzogtum Warschau; рос. Варшавское герцогство) — колишня польська держава, засноване Наполеоном в 1807 на польських теренах, відданих Королівству Пруссії Тільзітським договором. Герцогство було в особистій унії з наполеонівським альянсом. Після невдалого вторгнення Наполеона в Росію, герцогство було зайняте прусськими і російськими військами у 1815, край був формально розділено між двома країнами згідно з рішеннями Віденського конгресу.

Герцогство часто іменують некоректно, як Велике Князівство Варшавське, або також Велике Герцогство Варшавське.

Утворення герцогства[ред.ред. код]

Область герцогства звільнило народне повстання, в 1806. Одне з перших завдань для нового уряду було забезпечення продовольством французької армії у Східній Пруссії.

Варшавське герцогство засноване Наполеоном I в 1807 з польських земель, відданих Королівству Пруссії Тільзітським договором. Його створення стало можливим завдяки підтримці місцевих республіканців і великій польській діаспорі у Франції, яка відкрито підтримували Наполеона як чоловіка, здібного до відновлення Польської державності після поділів Польщі наприкінці 18-го століття.

Хоча країна була створена, як васальна держава (і була лише герцогством, замість того, щоб бути королівством), поляки сподівалися, що з часом, нація зможе повернути її колишній статус і колишні кордони.

Новостворена держава була формально незалежним герцогством, в альянсі з Францією, і в особистій унії з Саксонією. Фрідріх Август I був примушений Наполеоном, зробити його нове королівство конституційною монархією, з парламентом (Сеймом).

Проте, герцогству ніколи не дозволялося розвиватися як повністю незалежній державі; Правління Фрідріха Августа I було підпорядковане до вимог французьких національних інтересів, які в значній мірі розглядали державу як джерело ресурсів. Найголовніша особа в герцогстві була фактично французький посол. Герцогство значно відчувало недолік його власного дипломатичного представництва за кордоном.

У 1809, відбулась коротка війна з Австрією. Хоча Разинська битва була виграна, австрійські солдати увійшли у Варшаву, але війська герцогства і французів потім обійшли фланг і захопили Краків, Львів і багато з областей, анексованих Австрією під час поділів Польщі. Згідно з Шьонбруннським договором істотно було розширено території герцогства на південь з відновленням колишніх польсько-литовських земель.

Географія і демографія[ред.ред. код]

Згідно з Тільзітським договором, герцогство займало терени 2-го і 3-го прусських частин поділів Польщі, за винятком Данцигу, який став Вільним містом Данцигом під Французьким і Саксонським "захистом", і район, довкола Білостоку, який був наданий Росії. Прусська територія була складена з території від колишніх Прусських провінцій Нова Східна Пруссія, Південна Пруссія, Нова Сілезія і Західна Пруссія. Крім того, нова держава отримала область уздовж річки Нотець і Хелмський край.

Герцогство мало площу близько 104,000 км², з населенням приблизно 2,600,000. Велика частина його мешканців були поляки.

Після анексії в 1809 австрійської Галичини і областей навколо Замостя і Кракова, площа герцогства була значно збільшена до 155,000 км², і населення 4,300,000.

Департаменти[ред.ред. код]

Герцогство ділилося на декілька департаментів, кожен назвався на честь їх головного міста. Спочатку, їх було шість:

Наполеон приймає конституцію Варшавського герцогства в 1807

Додаткова територія придбана в 1809 була організована в чотири департаменти:

Військові і економічні вимоги[ред.ред. код]

Озброєні сили герцогства були цілком під французьким контролем через його військового міністра, князя Понятовського, який був також Маршалом Франції. Фактично, герцогство було сильно мілітаризоване, оскільки було на кордоні з Пруссією, Австрійською імперією і Росією і було істотним джерелом військ в різних кампаніях Наполеона.

Постійне військо було значним по чисельністю при порівнянні з числом мешканців герцогства. Спочатку, складалось з 45,000 регулярних солдатів (кінноти, і піхоти), його кількість збільшилося до 100,000 в 1810, і під час російсько-французької війни в 1812, його армія нараховувала майже 200,000 солдатів (загальна чисельність населення приблизно 4.3 мільйонів чоловік).

Великий вантаж примусового військового вербування, разом з експортом зерна, викликав істотні проблеми для економіки герцогства. Стан ще погіршився, в 1808 коли Французька імперія нав'язала герцогству угоду в Байонні, по якій герцогство брало на себе борги Пруссії перед Францією.

Кінець герцогства[ред.ред. код]

Наполеонівська компанія проти Росії[ред.ред. код]

Ksiaze Jozef.jpg

Поляки чекали в 1812, що герцогство отримає статус королівства і протягом Наполеонівської компанії в Росії, мало приєднати звільнені території Великого князівства Литовського, історичного партнера Польщі по Речі Посполитій. Проте, Наполеон не хотів прийняти рішення, яке зв'язало б його руки перед мирним рішенням, що передбачалося, з Росією. Проте він проголосив напад на Росію як 'Друга польська війна.'

Цей мир не було підписано. Наполеонівська Велика армія, у тому числі істотний контингент польських солдат, мав намір поставити Російську імперію на коліна, але його військові амбіції розбила комбінація росіян і жахливий зимовий клімат; небагато повернулося з походу на Москву. Невдала кампанія проти Росії виявилося переломною в успіхах Наполеона.

Після поразки Наполеона на сході, більшість з території Варшавського герцогства перейшли до Росії в січні 1813 під час походу на Францію і його німецьких союзників. Хоча декілька ізольованих фортець протрималось більше року, існування держави прийшло до кінця. Олександр І створив Тимчасову Найвищу Раду Варшавського герцогства, щоб управляти областю через його генералів.

Віденський конгрес, і четвертий поділ[ред.ред. код]

Хоча багато Європейських держав і екс-правителів було представлено на Віденському конгресі в 1815, ухвалення рішення було в значній мірі в руках головних переможців. Пруссія й Росія, фактично ділили Польщу; Австрія отримала терени згідно з Першим поділом 1772.

Росія вимагала приєднання всіх територій Варшавського герцогства. Отримати всі її надбання від трьох попередніх поділів разом з Білостоком і навколишнім краєм, отриманим в 1807. Зазіханню Росії на всі терени Варшавського герцогства протистояли інші Європейські переможці.

Пруссія отримала знов територію, що її вперше отримала при Першому поділі і яку довелося віддати Варшавському герцогству в 1807. "Велике Князівство Познанське" — частина з території, яку Пруссія завоювала при Другому поділі, її також довелося віддати в 1807. Ця територія мала площу приблизно 29,000 км².

З міста Краків і деяких територій Варшавського герцогства було створено напівавтономне Вільне місто Краків, під "захистом" його трьох потужних сусідів. Площа міста становила 1164 км², мало населення близько 88,000 осіб. Місто врешті решт анексувала Австрія в 1846.

Велика частина колишнього Варшавського герцогства, площею приблизно 128,000 км²., відновилась як "Царство Польське", в особистій унії з Росією. Де-факто російська маріонеткова держава мала окремий статус лише до 1831, коли її фактично анексувала Російська імперія.

Велике князівство Варшавське[ред.ред. код]

Варшавське герцогство зазвичай сьогодні називають Велике князівство Варшавське. Проте, герцогство не мало таку назву за французькою, яка була дипломатичною мовою того часу, так і звичайно мовою Французької імперії яка створила цю квазі-державу.

Стаття 5 Тільзітського договору, яка надає назву герцогству, Угода про унії з Саксонією, стаття 1 Акт Віденського конгресу, який фактично відмінив унію, посилаючись на французьке "Duché de Varsovie".

Дивись також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]