Вибухові речовини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

Вибухо́ві речови́ни (ВР) — (рос. взрывчатые вещества (ВВ), англ. explosives, blasting agents; нім. Sprengstoffe m pl ) хімічні сполуки або механічні суміші речовин, здатні під впливом зовнішньої дії (початкового імпульсу) до швидкого самопоширюваного перетворення (вибуху) з виділенням великої кількості теплоти та утворенням газів, здатних спричиняти руйнування і переміщення оточуючого середовища.

Зміст

[ред.] Загальна інформація

Вибуховими можуть бути речовини або суміші будь-якого агрегатного стану. Широке застосування в гірничій справі отримали так звані конденсовані ВР, які характеризуються високою об'ємною концентрацією теплової енергії.

[ред.] Роботоздатність ВР

РОБОТОЗДАТНІСТЬ ВР – здатність продуктів детонації ВР виконувати роботу при їх розширенні. Величина Р. ВР пропорційна роботі адіабатного розширення продуктів вибуху. Практично відносну Р. ВР оцінюють за воронкою викиду, за величиною розширення каналу в свинцевій бомбі (проба Трауцля) при вибуху стандартного заряду ВР (див. проба ВР), або за величиною відхилення балістичного маятника. Про Р., виражену в одиницях роботи, судять за кутом відхилення балістичної мортири. Критерієм відносної Р. ВР можуть бути також величини еквівалента тротилового, обчислені за відповідними формулами або за експериментальними вимірами параметрів повітряних ударних хвиль (імпульс фази стиску хвилі або надлишковий тиск на її фронті).

[ред.] Класифікація вибухових речовин

ВР розрізняють:

  • за основними формами перетворення,
  • за призначенням,
  • за хімічним складом,
  • за фізичним станом.

[ред.] Метальні і бризантні ВР

За характером перетворення в умовах експлуатації ВР поділяють на метальні (або порохи) та бризантні. Перші використовують в режимі горіння, напр., у вогнепальній зброї і ракетних двигунах, другі  — в режимі детонації, напр., в боєприпасах і на вибухових роботах.

Бризантні ВР, які застосовуються в промисловості, називають промисловими ВР.

За сприйнятливістю до зовнішніх впливів бризантні ВР поділяють на первинні і вторинні. До первинних відносять ВР, здатні вибухати в невеликій масі при підпаленні (швидкий перехід горіння в детонацію). Вони також значно чутливіші до механічних впливів, ніж вторинні. Детонацію вторинних ВР викликають ударно-хвильовим впливом за допомогою невеликої маси первинних ВР, вміщених в капсуль-детонатор. Тому первинні ВР називають також ініціюючими.

[ред.] Хімічний склад

За хімічним складом ВР поділяють на індивідуальні сполуки і вибухові суміші.

До індивідуальних вибухових речовин, що є хімічними сполуками, належать нітросполуки, зокрема ароматичного ряду (напр., тринітротолуол, тринітрофенол), ефіри та солі азотної кислоти (нітрогліцерин, піроксилін, нітрат амонію) тощо.
Найбільш поширені вторинні індивідуальні ВР — азотовмісні ароматичні, аліфатичні і гетероциклічні органічні сполуки, в т. ч. нітросполуки (тротил, тетрил, нітрометан), нітроаміни (гексоген, октоген), нітроефіри (нітрогліцерин, нітрогліколі, нітроклітковина, тен).
З неорганічних сполук до ВР належить аміачна селітра.

Найбільш поширеним видом бризантних вибухових сумішей є ВР, що містять як окиснювач нітрат амонію (амоніти, амотоли, амонали) та суміші індивідуальних ВР, напр. динаміт. Суміші тротилу з гексогеном або теном (пентоліт), найбільш придатні для виготовлення шашок-детонаторів. Крім вказаних компонентів, в залежності від призначення ВР в них можуть вводитися і інші речовини для надання ВР певних експлуатаційних властивостей, напр. сенсибілізатори, що підвищують сприйнятливість до ініціювання, або, навпаки, флегматизатори, що знижують чутливість до зовнішніх впливів; гідрофобні добавки — для надання ВР водостійкості; пластифікатори, солі-гасителі полум'я — в запобіжних ВР.

[ред.] Фізичний стан

За фізичним станом ВР класифікують на порошкоподібні, гранульовані, пресовані, литі, пластичні, текучі.

[ред.] Умови застосування

За умовами застосування ВР поділяють на:

  • незапобіжні для висадження тільки на земній поверхні (клас І),
  • незапобіжні для висадження на земній поверхні і у вибоях шахт, в яких відсутнє виділення горючих газів і пилу або застосовується інертизація привибійного простору (клас ІІ),
  • запобіжні — допущені в шахти і підземні рудники з пилогазовим режимом (класи III-VII).

[ред.] Вибухові речовини у гірництві

[ред.] Подрібнююча властивість ВР

ПОДРІБНЮЮЧА ВЛАСТИВІСТЬ ВИБУХОВОЇ РЕЧОВИНИ (ВР) – властивість ВР руйнувати під час вибуху певний об’єм навколишньої гірської породи, здійснюючи при цьому необхідне роздроблення.

ПИТОМА ЕНЕРГІЯ ЗАРЯДУ ВИБУХОВОЇ РЕЧОВИНИ – розрахункова енергія заряду вибухової речовини, що припадає на 1 м3 гірського масиву, який підлягає руйнуванню. Виражається у Дж/м3.

[ред.] Проба ВР

ПРОБА ВР (рос. проба ВВ, англ. test of explosives, нім. Sprengstoffprobe f) – спосіб дослідження вибухових речовин (ВР), який дозволяє визначити їх вибухові характеристики. Розрізняють пробу ВР: на бризантність, на подрібнюваність ВР, на працездатність ВР (проба Трауцля).

[ред.] Див. також

[ред.] Посилання


Цю сторінку необхідно дописати чи вдосконалити.
Саме Ви можете допомогти проекту, зробивши це!.

Це повідомлення варто замінити точнішим.
Отримано з http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8
Особисті інструменти