Вири (Сумський район)
| село Вири | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Сумська область |
| Район | Сумський район |
| Громада | Річківська сільська громада |
| Облікова картка | Вири |
| Основні дані | |
| Населення | 1663 |
| Поштовий індекс | 41850 |
| Телефонний код | +380 5443 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°02′25″ пн. ш. 34°24′23″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
140 м |
| Водойми | р. Вир |
| Відстань до районного центру |
21 км |
| Найближча залізнична станція | Вири |
| Відстань до залізничної станції |
5 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 41850, Сумська обл., Білопільський р-н, с. Вири, вул. Шкільна, 1 |
| Сільський голова | Кулак Микола Іванович |
| Карта | |
  Вири | |
 Вири | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Вири́ — село в Україні, у Сумській області, Сумському районі. Населення становить 1663 особи. До 2018 орган місцевого самоврядування — Вирівська сільська рада.
Після ліквідації Білопільського району 19 липня 2020 року село увійшло до Сумського району[1].
Географія[ред. | ред. код]
Село Вири розташоване на березі річки Вир (головним чином на лівому), вище за течією примикає село Білани, нижче за течією на відстані 1.5 км розташоване село Кравченкове. Річка у цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера.
Поруч, за 2 км, пролягає залізниця, станція Вири.
Історія[ред. | ред. код]
Село засновано українськими козаками поблизу кордону Гетьманщини, на території Сумського слобідського полку. Одна з причин — втеча з Гетьманщини після Вічного миру Московії та Речі Посполитої. Назва села найвірогідніше походить від назви річки Вир, що завжди була швидкоплинною і бурхливою, з течією, схожою на клекіт, белькотіння (тобто вода в ній вирувала).[2]
- Історія зруйнованих храмів села Вири. В 1672 році був збудований перший храм Трьох Святителів. Другий храм, що був побудований в ім’я Іоакима і Анни з приділом трьох Святителів, згорів у 1732 році. В 1738 році розпочалося будівництво нового трипрестольного храму козацьким старшиною Степаном Івановичем Кондратьєвим. Закінчував будівництво Михайло Кондратьєв, який подарував храму іконостас, ризницю та різний церковний інвентар. В 1879 році у Вирах існувало вже два дерев’яні храми. У 1882 році коштом парафіян у селі була споруджена мурована церква Всіх Святих за проектом харківського єпархіального архітектора Ф. І. Данилова. Коли був знищений храм, точно не встановлено, ймовірно це було у 30-х роках ХХ століття.[3] Храм Покрова Пресвятої Богородиці був споруджений під керівництвом місцевого майстра Тихона Єфімова в кінці ХІХ століття. Церква була чотириярусна з прибудованою дзвіницею. Церковні бані були вкриті золотом. Церква мала струнку архітектуру, багате внутрішнє вбрання, три паперті і два кліроси. Навколо церкви була муровано-металева огорожа. Цей храм стояв на березі річки Вир посеред села. На цьому місці зараз розташований Будинок культури. За спогадами старожилів, місцеві священики жили у скромних помешканнях. З особливою любов’ю згадували отця Семена — одного з останніх батюшок, що був уважним, людяним і співчутливим. Він добре знався на червонодеревному ремеслі і грав на скрипці. На жаль, на початку 30-х років ХХ століття радянська влада знищила Покровський храм. Спочатку зняли хрести на церкві, потім скинули куполи, храм пограбували і перертворили на колгоспну комору. Пізніше розібрали стіни на цеглу. Це було нелегко, бо, як згадують літні люди, будівельний розчин замішували на курячих білках.[4]
- на 1864 рік у власницькому селі Сумського повіту Харківської губернії мешкало 4356 осіб (2162 чоловічої статі та 2194 — жіночої), налічувалось 475 дворових господарств, існували православна церква, винокурний і селітряний заводи[5].
- Станом на 1914 рік село було центром Вирівської волості, кількість мешканців зросла до 5644 осіб[6].
- Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1923—1933 та 1946–1947 роках.
- 4 лютого 2014 року близько 15:30 відбулося зіткнення автобуса з потягом, внаслідок якого загинули 13 людей, 6-7 отримали поранення.
В селі є археологічна пам'ятка: залишики гродища сіверян (VIII–X ст).
Економіка[ред. | ред. код]
- Молочно-товарна та свино-товарна ферма.
- Вирівське хлібоприймальне виробництво.
- ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».
- Сільськогосподарське виробництво «Вири».
- «Вири-Агро».
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
- Дитячий садок.
- Школа.
Уродженці[ред. | ред. код]
- Гладенко Прасковія Григорівна (1927—1975) — Герой Соціалістичної Праці.
- Комісар Параска Матвіївна (1915—1998) — Герой Соціалістичної Праці.
- Кравчук Антоніна Михайлівна (1935) — дружина першого Президента України Леоніда Кравчука.
- Ніколенко Павло Вікторович (1979—2014) — боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.
- Шпетна Лідія Максимівна (? — ?) — вчителька Вирівської середньої школи Білопільського району Сумської області. Депутат Верховної Ради УРСР 5-го скликання.
Цікаві факти[ред. | ред. код]
В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв[7]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Беценко, Тетяна (2015). Лінгвістичне краєзнавство : походження географічних назв Сумщини (укр.) . Суми: Мрія -1. с. 74. ISBN 978-966-566-639-4.
- ↑ Книга Пам’яті Сумської області : в 3 т. — Т. ІІ Зруйновані храми Сумщини. Мартиролог втрачених святинь / автор-упорядник О. М. Корнієнко (укр.) . Суми: Ярославна. 2007. с. 24. ISBN 978-966-7538-17-0.
- ↑ Книга Пам’яті Сумської області : в 3 т. — Т. ІІ Зруйновані храми Сумщини. Мартиролог втрачених святинь / автор-упорядник О. М. Корнієнко (укр.) . Суми: Ярославна. 2007. с. 24-25. ISBN 978-966-7538-17-0.
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 3395)(рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
- ↑ У Вирах пройшов чемпіонський гусячий поєдинок + ВІДЕО (uk-UA) , процитовано 11 жовтня 2022
Джерела[ред. | ред. код]
- Історія міст та сіл України (рос.)
- Археологічні пам’ятки Української РСР. — Київ, 1966. — С. 302.
- Книга Пам’яті Сумської області : в 3 т. — Т. ІІ Зруйновані храми Сумщини. Мартиролог втрачених святинь / автор-упорядник О. М. Корнієнко. — Суми : Ярославна, 2007. — 324 с., іл.
- Алферов В. Р. Мои воспоминания. Найденная рукопись / В. Р. Алферов. — Суми, 2020. — С. 131-142, 184.
- Беценко Т. П. Лінгвістичне краєзнавство : походження географічних назв Сумщини / Т. П. Беценко. — Суми : Мрія-1, 2005. — С. 74.
- Хвостенко Г. Вири : села на карті Сумщини // Діалог. — 2003. — 1 трав. — С. 1.
- Хвостенко Г. Де котить хвилі Вир // Сумщина. — 2008. — 12 квіт. — С. 3.
- Священні землі прадідів // Білопільщина. — 2009. — 5 верес. — С. 3.
- Білоус Л. До історії села Вири // Білопільщина. — 2011. — 29 січ. — С. 3.
- Храмове свято села Вири //Білопільщина. — 2020. — 13 черв. (№67-69). — С. 7.
- Плут М. Вири над Виром // Білопільщина. — 2021. — 16 січ. (№ 7-9). — С. 5 ; 23 січ. (№ 10-12). — С. 4 ; 20 лют. (№ 22-24). — С. 4 ; 3 квіт. (№ 40-42). С. 4 ; 10 квіт. (№ 43-45). — С.5.
- [[https://web.archive.org/web/20111219212419/http://weather.in.ua/ua/symskaja/3639 Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.] Погода в селі Вири]
| ||||||||||||||
