Вулиця Тиха (Львів)
| Вулиця Тиха Львів | |
|---|---|
.jpg) Вигляд на вул. Тиху від палацу Потоцьких | |
| Місцевість | Історичний центр Львова |
| Район | Галицький |
| Колишні назви | |
| Хоронщизни сліпа, Ціха, Штіллеґассе, Ціха | |
| польського періоду (польською) | Chorążczyzny ślepa, Cicha |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 60 м |
| Координати початку | 49°50′14″ пн. ш. 24°01′40″ сх. д. / 49.8373778° пн. ш. 24.0280361° сх. д.Координати: 49°50′14″ пн. ш. 24°01′40″ сх. д. / 49.8373778° пн. ш. 24.0280361° сх. д. |
| Координати кінця | 49°50′13″ пн. ш. 24°01′38″ сх. д. / 49.8370722° пн. ш. 24.0273556° сх. д. |
| поштові індекси | 79005[1] |
| Транспорт | |
| Рух | односторонній |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Поштові відділення | ВПЗ № 5 (вул. Мартовича, 2)[1] |
| Підприємства | ЛКП «Княже місто» |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 Вулиця Тиха у Вікісховищі | |
Вулиця Ти́ха — невеличка вулиця у Галицькому районі міста Львова, в центральній частині міста. Починається від площі Євгена Маланюка і впирається у заднє подвір'я палацу Потоцьких.
Назва[ред. | ред. код]
- 1860 — 1871 роки — вулиця Хоронщизни сліпа[2].
- 1871 — травень 1942 роки — вулиця Ціха[2].
- травень 1942 — липень 1944 роки — Штіллеґассе[3].
- липень 1944 — 1946 роки — вулиця Ціха, повернена передвоєнна назва[3].
- сучасна назва — вулиця Тиха від 1946 року[3].
Забудова[ред. | ред. код]
Вулиця забудована триповерховими будинками кінця XIX — початку XX століття.
№ 1 — триповерхова кам'яниця споруджена наприкінці XIX століття для Ірени Крувчинської[4], від 1909 року власником будинку була Леонтина Вернер[5]. На той час в будинку мешкали власник агенції нерухомості Ромуальд Макаревич[6]; власник фабрики керамічних виробів у Ґлінську (виробництво, постачання та продаж портландцементу, вогнетривкої цегли, кафельних печей) Арнольда Вернера[7], власниця школи сольного співу А. Домбровська[8].
№ 3 — триповерхова кам'яниця споруджена у другій ХІХ століття. У 1880-х роках в будинку працювала крамниця мила та свічок Юзефа Ґорнунґа[9].
№ 5 — до 1918 року в будинку працювала друкарня львівського політичного часопису «Dziennik Polski», власником якої був Фелікс Войнаровський[10] та Технічна інспекція товариства взаємного страхування котлів[11]. Наприкінці 1940-х років в будинку містилася артіль «Аналітик» Львівського облхімхарчпромсоюзу, що займалася аналізом хімічної і харчової продукції та сировини[12]. Нині тут міститься ЛКП «Княже місто» Галицької райадміністрації[13].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
- ↑ а б Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 101.
- ↑ а б в Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 63.
- ↑ Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 283.
- ↑ Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 686.
- ↑ Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 319.
- ↑ Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 576, 633.
- ↑ Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 650.
- ↑ Kleczewski A. Ksiega adresowa miasta Lwowa…1883… — S. 26.
- ↑ Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 558, 677.
- ↑ Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. І (dodatek).
- ↑ Львов: справочник / сост. Г. Гербильский и др.; общ. ред. Б. К. Дудыкевич. — Львів : Вільна Україна, 1949. — С. 177. (рос.)
- ↑ ЛКП «Княже місто» Галицька райадміністрація. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 10 вересня 2020.
Джерела[ред. | ред. код]
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — 128 с. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 228. — 750 прим. — ISBN 978-966-03-7863-6.
- Horbay W. Przewodnik wraz z planem miasta Lwowa. — Lwów: Lwowskie Biuro Dzienników i Ogłoszeń «Nowa Reklama», 1935. — S. 4. (пол.)
- Kleczewski A. Ksiega adresowa miasta Lwowa: wydanie nowe. — Lwów: Nakład księgarni F. H. Richtera, 1883. — 60 s. (пол.)
- Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa. Rocznik 2. Rok 1910. — Lwów, 1909. — 904 s. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Тиха. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 10 вересня 2020.
- Сабадишина Ю. Прогулянка майбутнім пішохідним кільцем у центрі Львова. Фото, відео. tvoemisto.tv. Твоє місто. Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 10 вересня 2020.