Площа Різні
| Площа Різні Львів | |
|---|---|
.JPG) Площа Різні | |
| Місцевість | Історичний центр Львова |
| Район | Галицький |
| Колишні назви | |
| площа Над Полтвою, площа Різні, Шлахтхофпляц | |
| польського періоду (польською) | plac Nad Pełtwią, plac Rzeźni |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 150 м (проїжджа частина) |
| Координати | 49°50′42″ пн. ш. 24°01′36″ сх. д. / 49.845222° пн. ш. 24.02667° сх. д. |
| поштові індекси | 79019[1] |
| Транспорт | |
| Автобуси | № 4А, 5А, 61; № 1Н, 2Н, 3Н, 4Н, 5Н, 6Н, 7Н (нічний); № 348 (приміський)[2] |
| Маршрутні таксі | 60[2] |
| Зупинки громадського транспорту | «пл. Різні»[2] |
| Рух | односторонній |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 6, 8, 12, 13[1] |
| Поштові відділення | ВПЗ № 19 (вул. Замарстинівська, 30)[1] |
| Забудова | класицизм[3] |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r7513494 |
| Мапа | |
 | |
 Площа Різні у Вікісховищі | |
Пло́ща Різні́ — площа в Галицькому районі Львова, на північ від історичного центру міста, розташована між проспектом Чорновола та вулицею Староміською. Прилучаються вулиці Лазнева та Стара.
Історія та назва[ред. | ред. код]
Площа Різні розташована між проспектом Чорновола та вулицею Староміською. Від площі, що складається з кількох невеликих скверів, які перетинає дорога між площею Торговою до проспектом Чорновола розходяться вулиці Стара, Староміська та Лазнева. Тому багато прилеглих будинків належали одночасно, як до площі Різні, так й до сусідніх вулиць. За путівником Францішека Баранського, площа називалась через бійню худоби або різню[4], яка існувала тут на березі Полтви, через що до середини XIX століття площа мала назву — Над Полтвою[5], згодом отримала назву — площа Різні[6]. Назва площі не змінювалася упродовж тривалого часу, хоча у середині XIX століття бійню худоби, яка створювала негативний вплив на екологію прилеглої Жовківської дільниці, перенесли нижче за течією Полтви, а у 1904 році, на тодішній околиці міста, заснували Нову міську різню (нині — вул. Промислова, 54/56). Під час німецької окупації — Шлахтхофпляц або ж площа Бійні[6]. У липні 1944 року площі повернена історична назва — площа Різні[7].
До початку 1960-х років площа Різні була частиною торговиці, яку називали «Кракідали», а також тоді площу Краківську (нині площа Князя Ярослава Осмомисла) з площею Різні сполучала вуличка Різня (нині — частина вулиці Старої, перегороджена в'їзною брамою на ринок «Добробут»).
До 2009 року площа була тихим закутком поруч з центром міста, але після реконструкції (та зміни схеми руху транспорту в районі початку проспекту Чорновола) перетворилася на одну з найпожвавленіших площ міста. Площа є важливим транспортним вузлом і автомобільною розв'язкою, через неї проходить основний потік транспорту, що прямує з центральної частини Львова у північну його частину. Крім того, на площі розташована кінцева зупинка кількох міських автобусних маршрутів, що сполучають центральну частину Львова зі спальними районами міста, а також приміський автобусний маршрут, що сполучає Львів з селом Ситихів.
Забудова[ред. | ред. код]
В архітектурному ансамблі площі Різні присутні дво- та триповерхові кам'яниці кінця XIX та початку XX століття, збудовані у стилі класицизму[3]. Пам'ятки архітектури місцевого та національного значення відсутні. Нині до площі Різні приписано лише чотири будинки, а інші будинки або приписані до інших вулиць або не існують взагалі[8].
№ 6 — триповерхова кам'яниця XIX століття (конскрипційний № 45 ¾)[9], біля якої розташована в'їзна брама на ринок «Добробут». У 1871 році власником кам'яниці був Саламон Гісс, а у 1916 році — Якуб Лейб Гісс[8].
№ 8 — двоповерхова кам'яниця XIX століття (конскрипційний № 6 ¾)[10]. У 1871 році власником кам'яниці був Саламон Гісс, а у 1916 році — Якуб Лейб Гісс[8].
№ 12 — триповерхова кам'яниця XIX століття (конскрипційний № 433, 434 ¾). У 1871 році власником кам'яниці був Ян Гаудек, а у 1916 році — Авраам Бохнер[8].
№ 13 — триповерхова чиншова кам'яниця XIX століття (конскрипційний № 436 ¾) на розі з проспектом Чорновола[8]. На початку XX століття власником кам'яниці був Арон Горн[11], а 1916 року — Ян Гаудек[8]. Нині цей будинок перебуває у стані руїни[12].
Втрачені будинки[ред. | ред. код]
№ 2 — кам'яниця XIX століття (конскрипційний № 19 ¾). У 1871 році його власником був зокрема Ізер Фаєртаґ, на початку ХХ століття — Нехе Вермер[13]. Нині такого будинку не існує, а на його місці нині розташований сквер між вулицею Лазневою та проспектом Чорновола[8].
№ 4 — кам'яниця XIX століття (конскрипційний № 43 ¾). У 1871 році його власником був Маркус Лош, а 1916 року — Еміль Бенчер. Нині такого будинку не існує, на його місці — літній майданчик кафе[8].
№ 5 — кам'яниця XIX століття (конскрипційний № 44 ¾)[9]. У 1871 році його власником був Саломон Гісс, а 1916 року — спадкоємці Рахелі Гісс. Нині такого будинку не існує, на його місці — незабудована ділянка[8].
№ 10 — кам'яниця XIX століття (конскрипційний № 1 ¾)[10]. Колись з цієї кам'яниці починався реєстр будівель всього Жовківського передмістя. У 1871 році його власником була Фундація єврейського шпиталю та діяла ритуальна лазня, а 1916 року — Еттель Діаманд. Нині такого будинку не існує, на його місці прокладено вул. Староміську[8].
№ 15 — кам'яниця XIX століття (конскрипційний № 438 ¾)[14]. У 1871 році його власником був Марк Ейден, на початку XX століття — Абраґам Юзеф Аст, Мейлах і Лейзе Фінкелі, Барух Сільберштейн та Маркус Стейл[15], а 1916 року — спадкоємці Ефроїм Хіль Кац. Нині такого будинку не існує, на його місці — сквер, посеред якого за радянських часів встановлена скульптура дівчинки[8], у 2000-х роках поряд встановлений павільйон квіткового магазину «Family-Flowers» (проспект Чорновола, 2А).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 29 липня 2021.
- ↑ а б в Маршрути громадського транспорту м. Львова. eway.in.ua. EasyWay. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 30 липня 2021.
- ↑ а б 1243 вулиці Львова, 2009, с. 439.
- ↑ Przewodnik po Lwowie [Архівовано 8 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Lwów: nakł. Księgarni H. Altenberga; Z drukarni «Słowa Polskiego», 1902. — S. 122. (пол.)
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 113.
- ↑ а б Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 118.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 52.
- ↑ а б в г д е ж и к л м Ігор Мельник. Проєкт «Інтерактивний Львів»: площа Різні. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 31 травня 2016. Процитовано 29 липня 2021.
- ↑ а б Skorowidz nowych i dawnych numerów realności, tudzież nazw ulic i placów król. stoł. miasta Lwowa według uchwał Rady miejskiej z r. 1871 z urzędowych źródeł zestawiony [Архівовано 27 січня 2021 у Wayback Machine.]… — S. 80.
- ↑ а б Skorowidz nowych i dawnych numerów realności, tudzież nazw ulic i placów król. stoł. miasta Lwowa według uchwał Rady miejskiej z r. 1871 z urzędowych źródeł zestawiony [Архівовано 27 січня 2021 у Wayback Machine.]… — S. 79.
- ↑ Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1900… — S. 63.
- ↑ Артем Собчук, Василь Мелешин (5 травня 2015). Будинок на площі Різні, 13 досі в аварійному стані. zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 29 липня 2021.
- ↑ Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1900… — S. 167.
- ↑ Skorowidz nowych i dawnych numerów realności, tudzież nazw ulic i placów król. stoł. miasta Lwowa według uchwał Rady miejskiej z r. 1871 z urzędowych źródeł zestawiony [Архівовано 27 січня 2021 у Wayback Machine.]… — S. 67.
- ↑ Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1900… — S. 4, 42, 43, 143, 150.
Джерела[ред. | ред. код]
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Різні пл. // 1243 вулиці Львова (1939-2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 439. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 52, 113, 118. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 385, 386, 391. — ISBN 978-966-03-7863-6.
- Skorowidz nowych i dawnych numerów realności, tudzież nazw ulic i placów król. stoł. miasta Lwowa według uchwał Rady miejskiej z r. 1871 z urzędowych źródeł zestawiony [Архівовано 27 січня 2021 у Wayback Machine.]. — Lwów: Nakładem Karola Wilda, 1872. — 271 s. (пол.)
- Reichman F. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa. Rocznik IV [Архівовано 9 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Lwów: wydawca i właściciel Franciszek Reicman, 1900. — 302 s. (пол.)
- Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa: rocznik dziewiętnasty, 1916 [Архівовано 2 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. — Lwów: wydawca Franciszek Reicman, 1915. — 440 s. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Проєкт «Вулиці Львова»: площа Різні. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 31 липня 2021. Процитовано 29 липня 2021.
- Юрій Кармазін. Проєкт «Міський медіаархів»: площа Різні та вид на неіснуючу тепер вул. Ламану. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 29 липня 2021.
- Площа Різні. youtube.com. YouTube. 13 червня 2021. Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 29 липня 2021.