Вулиця Дрогобича (Львів)
| Вулиця Юрія Дрогобича Львів | |
|---|---|
.jpg) Вулиця Юрія Дрогобича у Львові | |
| Місцевість | Історичний центр Львова |
| Район | Галицький |
| Назва на честь | Юрія Дрогобича |
| Колишні назви | |
| Фреснеля бічна (Фреснель Зайтеґассе), Миловарна, святого Міхала, Мікаельштрассе, Святого Михайла, Брусилова, Костюшка бічна, Сельробівська | |
| австрійського періоду (українською) | Фреснель Зайтеґассе |
| австрійського періоду (німецькою) | Fresnel Seite Gasse |
| польського періоду (польською) | Fresnela boczna, Mydlarska, świetego Michała |
| радянського періоду (українською) | Святого Михайла, Брусилова, Костюшка бічна, Сельробівська |
| радянського періоду (російською) | Святого Михаила, Брусилова, Костюшко боrовая, Сельробовская |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 90 м |
| Координати початку | 49°50′22″ пн. ш. 24°01′28″ сх. д. / 49.8395056° пн. ш. 24.0245417° сх. д.Координати: 49°50′22″ пн. ш. 24°01′28″ сх. д. / 49.8395056° пн. ш. 24.0245417° сх. д. |
| Координати кінця | 49°50′19″ пн. ш. 24°01′25″ сх. д. / 49.8388083° пн. ш. 24.0236806° сх. д. |
| поштові індекси | 79007[1] |
| Транспорт | |
| Рух | двосторонній |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 3, 4, 6, 8, 9, 10[2] |
| Архітектурні пам'ятки | № 8[3] |
| Медичні заклади | медична клініка «Естет-центр» |
| Поштові відділення | ВПЗ № 7 (вул. Гребінки, 6)[1] |
| Забудова | класицизм, польський та радянський конструктивізм 1930—1970-х років[4] |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
Ву́лиця Юрія Дрогобича — невеличка вулиця в Галицькому районі міста Львова, неподалік від історичного центру. Починається від вулиці Костюшка та закінчується глухим кутом — брамою, що відмежовує вулицю від внутрішнього подвір'я житлових будинків № 28, 30, 32 на вулиці Дорошенка.
Назва[ред. | ред. код]
- 1827 — 1871 роки — Фреснеля бічна або на австрійський манер Фреснель Зайтеґассе, на честь генерала австрійської кавалерії Генеквіна фон Фреснеля.
- 1871 — 1885 роки — Миловарна.
- 1885 — 1942 роки — Святого Міхала.
- 1942 — 1944 роки — Мікаельштрассе.
- 1944 — 1946 роки — Святого Михайла.
- 1946 — 1950 роки — Брусилова, на честь Олексія Брусилова російського військового діяча, Верховного головнокомандувача Збройних сил Царської Росії.
- 1950 — 1963 роки — Костюшка бічна, на честь польського офіцера, інженера-фортифікатора, політичного діяча Речі Посполитої, учасника Американської революції та керівник національно-визвольного повстання 1794 року, національного героя Польщі, Білорусі, Литви та Сполучених Штатів Тадеуша Костюшка.[5]
- 1963 — 1993 роки — Сельробівська, на честь Українського селянсько-робітничого соціалістичного об’єднання — політичної партії радянофільського спрямування, заснованої в Галичині у 1920-х роках.
- від 1993 року — сучасна назва вулиця Юрія Дрогобича, на честь Юрія Дрогобича, русинського вченого епохи Відродження, освітнього діяча, поета, філософа, астронома та астролога[6][7].
Забудова[ред. | ред. код]
В архітектурному ансамблі вулиці Юрія Дрогобича присутні стилі — класицизм, польський та радянський конструктивізм 1930-1970-х років[4]. Будинок під № 8 внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення[3].
№ 3 — в будинку на початку XX століття мешкав цісарський радник, лікар[8], завідувач єврейського шпиталю у Львові Генрик Мерер[9] Приміщення першого поверху будинку нині займає магазин жіночого одягу «Берфіні».
№ 4 — триповерховий житловий будинок, в якому до 1939 року містився український літографічний заклад Андрейчина[10] та фабрика друкарських фарб, у 1950-х роках тут діяла фабрика конвертів[11]. Тепер в будинку міститься готель «Блюм» та кафе української і європейської кухні з однойменною назвою.
№ 5 — приміщення першого поверху будинку нині займають прокат костюмів «Маджестік», офіс туристичної фірми «Resort Travel», шоурум «Склад».
№ 6 — триповерховий житловий будинок, споруджений у 1910 році за проєктом Альфреда Захаревича у стилі постсецесії, прикрашають скульптури виконані Зигмунтом Курчинським. На сходовій клітці кам'яниці є неробочий електричний ліфт початку XX століття. Збереглася лише подібна до каплиці кабіна, металеві двері, огородження та інше устаткування[12]. Нині на першому поверсі будинку міститься медична клініка «Естет-центр».
№ 7 — триповерхова офісна будівля (інша адреса — вулиці Дорошенка, 26) споруджена у 1970-х роках. Тут від радянських часів й до 2021 року тут розташовувалася АТС-72/74 (2006 року замінена на АТС-261) та інформаційно-довідкова служба львівської МТМ (тепер Львівської філії АТ «Укртелеком»).
№ 8 — комплекс з одно- та двоповерхових нежитлових будинків, об'єднаних спільним подвір'ям. Тут у 1940—1950-х роках розташовувалася артіль «імені 7 Листопада» львівського облліспромсоюзу, що спеціалізувалася на виготовленні та реставрації художніх меблів[13]. Від 1960-х років тут були приміщення графічних майстерень художньо-виробничого комбінату Спілки художників України[14]. Будинки внесені до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1031-м[3]. Тепер тут веломагазин-майстерня «СпортЦех»[15] та хоум-лаунж-кафе «ЛампаДа».
№ 9 — триповерховий та № 10 — чотириповерховий житлові будинки.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 18 липня 2021.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 10 жовтня 2023.
- ↑ а б в Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 19 вересня 2019.
- ↑ а б 1243 вулиці Львова, 2009, с. 108.
- ↑ Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 65.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 21.
- ↑ Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 47—48.
- ↑ Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa… — S. 210.
- ↑ Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa.… — S. 372.
- ↑ Голубець, 1925, с. реклами.
- ↑ Ілько Лемко (10 жовтня 2008). Вулиця Дрогобича. pslava.info. Прадідівська слава. Архів оригіналу за 25 травня 2019. Процитовано 19 вересня 2019.
- ↑ Вулиці Львова, 2007, с. 301.
- ↑ Львов: справочник, 1949, с. 183.
- ↑ Вікторія Савіцька, Софія Шавранська. Збережуть чи забудують. Що буде на території кераміко-скульптурної фабрики у Львові. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». Архів оригіналу за 2 грудня 2022. Процитовано 9 лютого 2023.
- ↑ Інформація про магазин. sportceh.com.ua. Архів оригіналу за 10 жовтня 2023. Процитовано 19 вересня 2019.
Джерела[ред. | ред. код]
- Голубець Микола. Львів: провідник / М. Голубець, Л. Л. — Львів : Червона калина, 1925. — 179 с.
- Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 47—48. — ISBN 978-617-629-077-3.
- Львов: справочник / сост. Г. Гербильский и др.; общ. ред. Б. К. Дудыкевич. — Львів : Вільна Україна, 1949. — 200 с. (рос.)
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Дрогобича вул. // 1243 вулиці Львова (1939-2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 108. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 21. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 300,301. — 750 прим. — ISBN 978-966-03-7863-6.
- Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa: rocznik dziewiętnasty, 1916. — Lwów: wydawca Franciszek Reicman, 1915. — 440 s. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Дрогобича Ю. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 18 липня 2021. Процитовано 18 липня 2021.
| ||||||||||||||