Вулиця Ярослава Стецька (Львів)
| Вулиця Ярослава Стецька Львів | |
|---|---|
| Місцевість | Історичний центр Львова |
| Район | Галицький |
| Назва на честь | Ярослава Стецька |
| Колишні назви | |
| Сенаторська, Падеревського, Добролюбова | |
| австрійського періоду (українською) | Сенаторська |
| польського періоду (польською) | Paderewskiego |
| радянського періоду (українською) | Добролюбова |
| радянського періоду (російською) | Добролюбова |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 155 м |
| Координати початку | 49°50′08″ пн. ш. 24°01′57″ сх. д. / 49.8355750° пн. ш. 24.0326667° сх. д.Координати: 49°50′08″ пн. ш. 24°01′57″ сх. д. / 49.8355750° пн. ш. 24.0326667° сх. д. |
| Координати кінця | 49°50′02″ пн. ш. 24°02′02″ сх. д. / 49.8339528° пн. ш. 24.0340444° сх. д. |
| поштові індекси | 79005[1] |
| Транспорт | |
| Рух | односторонній |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 3—11[1] |
| Архітектурні пам'ятки | № 3—6, 11, 13[2] |
| Поштові відділення | ВПЗ № 5 (вул. Мартовича, 2)[1] |
| Забудова | історизм, конструктивізм, сецесія[3] |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
Ву́лиця Ярослава Стецька — вулиця в Галицькому районі міста Львова, що сполучає вулиці Білозіра та Саксаганського.
Історія[ред. | ред. код]
Вулиця утворилася внаслідок розпродажу колишніх земель пана Крижанівського з маєтком та великим садом. Від 1907 року — вулиця Сенаторська, 1933 року перейменована на честь польського піаніста, композитора, політика, прем'єра Польщі Ігнація Яна Падеревського. 1946 року перейменована на честь російського письменника і критика Миколи Добролюбова. 1993 року названа на честь Ярослава Стецька, українського політичного та військового діяча[4][5].
Забудова[ред. | ред. код]
Вулиця Ярослава Стецька забудована переважно у стилях історизм, конструктивізм, сецесія[3]. Більшість будинків внесені до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.
№ 3 — за Польщі в цьому будинку містився гінекологічний санаторій «Салюс», нині — поліклінічне відділення 4-ї міської клінічної лікарні. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 904-м[2].
№ 4 — будинок споруджений за проєктом архітектора Генрика Заремби з барельєфами виконаними Зигмунтом Курчинським. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 905-м[2].
№ 5 — житловий будинок споруджений у 1911 році за проєктом архітектора Тадеуша Мокловського, фасад прикрашений рельєфами, виконаними скульптором Генриком Кунзеком. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1243-м[2].
№ 13 — власна кам'яниця архітектора Євгена Кароля Червінського, споруджена у 1927—1929 роках у стилі ар-деко. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2103-м[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 22 серпня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б в г д Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Процитовано 22 серпня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б 1243 вулиці Львова, 2009, с. 124.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 60.
- ↑ Вулиці Львова, 2017, с. 213.
Джерела[ред. | ред. код]
- Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 124—125. — ISBN 978-617-629-077-3.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Стецька вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 124. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 60. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 213, 214. — 750 прим. — ISBN 978-966-03-7863-6.
Посилання[ред. | ред. код]
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Стецька Я. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 19 липня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
| ||||||||||||||