Вівтар Геллера
| Вівтар Геллера Heller-Altar | |
 | |
| Автор | Альбрехт Дюрер, Маттіас Грюневальд, Йобст Гарріг |
|---|---|
| Час створення | 1507—1511, бл. 1614—1617 |
| Розміри | 190 × 260 см |
| Матеріал | темпера |
| Місцезнаходження | Історичний музей, Штеделівський художній інститут, Кунстгалле (перші дві установи — Франкфурт-на-Майні, третя — Карлсруе) |
«Вівтар Геллера» («Вівтар Вознесіння Марії») — вівтарний образ (триптих) Альбрехта Дюрера і Маттіаса Грюневальда. Був створений між 1507 і 1511 роками на замовлення патриція Якоба Геллера для церкви домініканського монастиря[de] у Франкфурті-на-Майні. Частина вівтаря збереглась тільки в копії, виконаній у XVI столітті художником Йобстом Гаррігом.
Історія створення[ред. | ред. код]
В кінці XV — першій чверті XVI століть домініканський монастир у Франкфурті-на-Майні прикрашався творами найкращих художників того часу, в тому числі Ганса Гольбайна старшого, майстра Франкфурта[de] і Ганса Гріна. Для південного нефа монастирської церкви член франкфуртського муніципалітету і купець Якоб Геллер в 1507 році від свого імені та імені своєї дружини Катаріни замовив вівтарний образ.
Центральну частину вівтаря і дві внутрішні стулки повинен був виконати Альбрехт Дюрер, що працював у Нюрнберзі. Тільки чотири картини для лівої і правої зовнішніх стулок Геллер замовив — хоча вони повинні були виконуватися, як і перші, в особливо складній техніці гризайль — Маттіасу Грюневальду, який тоді, ймовірно, жив у Ашаффенбузі. Майстерня Дюрера свою частину роботи відправила у Франкфурт в серпні 1509 року. Збереглися адресовані Геллеру листи Дюрера з приводу роботи над вівтарем. Картини Матіаса Грюневальда були, ймовірно, виконані дещо пізніше: у період з 1509 по 1511 рік, таким чином вівтар міг бути встановлений у церкві найпізніше в 1511 році.
У 1614 році герцог Максиміліан Баварський придбав центральну частину вівтаря для своєї колекції творів мистецтва. Не пізніше 1617 року з роботи Дюрера нюрнберзьким художником Йобстом Гаррігом була виконана копія для вівтаря, що залишився у Франкфурті. Завдяки цій обставині в даний час можна уявити собі як виглядав оригінал Дюрера, який був втрачений в 1729 році при пожежі в Мюнхенській резиденції[1].
Під час секуляризації художні твори домініканського монастиря були розрізнені, в тому числі й Вівтар Геллера. Стулки були зняті з вівтаря в XVIII столітті, в 1804 році панелі були розділені. В теперішній час більша його частина знаходиться у Франкфурті. В Історичному музеї експонується реконструкція вівтаря з копією центральної частини Гарріга і виконаними в майстерні Дюрера картинами внутрішніх стулок.
Сюжет[ред. | ред. код]
Основна композиція («Вознесіння і Коронування Діви Марії»), можливо, була виконанна від впливом «Вівтаря Одді» («Коронування Діви Марії», 1503) Рафаеля, який в одній картині поєднує два сюжети: Апостолів біля порожньої гробниці Марії та її Коронування[2]. Невідомо, чи міг Дюрер бачити роботу Рафаеля безпосередньо в Перуджі, під час вірогідної поїздки до Риму наприкінці свого перебування у Венеції в 1506 році, або він познайомився з «Вівтарем Одді» через його гравіровані копії або малюнки.
Марію коронують Ісус і Бог Отець. Над її головою ширяє голуб, що позначає присутність Святого Духа. Церемонія відбувається, відповідно до іконографії, що склалася в Північній Європі, в оточенні безлічі ангелів. Композиція Коронування нагадує відому картину Ангеррана Картона (1454, Лувр, Париж).
За сценою спостерігають апостоли, які зібралися біля порожнього саркофага. Майже в центрі, але на задньому плані, Дюрер зобразив себе з дошкою в руках, на якій позначено рік закінчення роботи над картиною. Ліве крило — під сценою мучеництва святого Якова зображений уклінний донатор Якоб Геллер зі своїм гербом. На правому крилі зображено мучеництво Катерини Александрійської, внизу — дружина Геллера Катаріна фон Мелем з гербом. Вибір святих явно пов'язаний з іменами донаторів.
Картини для зовнішніх панелей виконані в техніці гризайлі. Відомі вісім монохромних частин вівтаря, на них зображені:
- Святий Киріак, який лікує доньку Діоклетіана (Грюневальд, нині — в Штеделевському інституті)
- Святий Лаврентій (Грюневальд, нині — в Штеделевському інституті)
- Свята Єлизавета Тюрингська (Грюневальд, нині — в Кунстгалле, Карлсруе)
- Свята мучениця, ймовірно, Луція (Грюневальд, нині — в Кунстгалле, Карлсруе)
- Святий Петро (майстерня Дюрера)
- Святий Павло (майстерня Дюрера)
- Святий Христофор (майстерня Дюрера)
- Тома Аквінський і два святих короля (майстерня Дюрера)
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Bernhard Decker: Dürer und Grünewald. Der Frankfurter Heller-Altar. Rahmenbedingungen der Altarmalerei. Fischer-Taschenbuch-Verlag, Frankfurt am Main 1996, ISBN 3-596-11580-9.
- Mark Lehmstedt (Hrsg.): Albrecht Dürer. Das Gesamtwerk. (Digitale Bibliothek 28). CD-ROM. Directmedia Publishing, Berlin 2004.
- Rainhard Riepertinger (Hrsg.): Das Rätsel Grünewald. Katalog zur Bayerischen Landesausstellung 2002/03, Schloss Johannisburg, Aschaffenburg, 30. November 2002 bis 28. Februar 2003. Verlag Theiss, Stuttgart 2002, ISBN 3-8062-1715-7.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вівтар Геллера
