Війтович Петро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Петро Війтович
пол. Piotr Wójtowicz
Дата народження 10 червня 1862
Місце народження Перемишль
Дата смерті 1936(?)
Місце смерті Львів
Працював у містах Львів

Войто́вич Петро́ Васи́лій (пол. Wójtowycz Piotr Bazyli, 10 червня 1862, Перемишль — †1936, Львів) — український скульптор, який чимало прислужився місту Львову.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 1862 року в Перемишлі в українській родині. Рано полишив навчання у школі. Працював у Перемишлі в майстерні різьбяра-рамника. Подорожував до Кракова і Відня. Набував досвіду у Львові під керівництвом Л. Марконі. Поступив до Віденської академії мистецтв. 1888 року здобув стипендію у Римі за роботу «Викрадення сабінянки». Віденську академію закінчив 1890, після чого працював у Будапешті та знову у Відні. Додатково стажувався в Італії у Римі та Флоренції. До Львова повернувся в 1894 року. Скульптури Войтовича є окрасою найвідоміших громадських, сакральних та житлових споруд Львова. Помер Петро Войтович у львівському притулку для Митців та Літераторів, якій було засновано львівським підприємцем Робертом Домсом, в парі сотень метрів від костелу, якому Войтович віддав багато своїх творчих сил.

Роботи у Львові[ред.ред. код]

Найбільш знаними є мідні скульптури роботи Войтовича, які прикрашають Львівську Оперу. Це «Слава», «Геній музики» та «Геній драми і комедії» — надзвичайно виразні і динамічні фігури на фронтоні театру, ряд скульптур його авторства прикрашає інтер'єр театру. Фронтон головного вокзалу Львова прикрашає скульптурна композиція роботи Войтовича, що символізує Львів і Залізницю. До менш відомих робіт Войтовича належать:

Ймовірно до його праць належать:

  • скульптури у нішах другого поверху на фасаді колишнього Пасажу Феллерів (проспект Свободи, 35),
  • атланти при вході до житлового будинку по вул. Грабовського, 11.
  • У Національному Музеї зберігається скульптура Войтовича «Муза».

Чи не найвеличнішим з творів П.Войтовича є скульптурна композиція «Розп'яття», розміщена на головному фасаді костьолу Св. Ельжбєти (нині церква Св. Єлизавети та Ольги) на пл. Кропивницького у Львові. Оздобленню цього храму Войтович приділяв особливу увагу, оскільки мешкав неподалік. Більшість внутрішніх оздоблень храму була знищена за радянських часів (зокрема вівтар Св. Йосипа роботи Войтовича), але залишилась ще одна його робота — необароковий амвон.

За межами Львова[ред.ред. код]

  • Чотири кінних фігури австрійських фельдмаршалів Л. фон Дауна, Ґ.фон Ляудона, О. Ф. фон Трауна та Л. А. Кевенгуллера для віденського пам”ятника імператриці Марії Терезії (1885).
  • Невільник. Гіпс. Срібна медаль в Академії мистецтв у Відні. Національний музей у Кракові (1885).
  • Персей з головою Медузи. Бронзовий відлив композиції знаходиться в Національному музеї у Кракові (1886-1887).
  • Фігури св. Яна Євангеліста та св. Юзефа із каррарського мармуру для Тернополя (1911). Знищені під час Другої світової війни.
  • Шістьдесят алегоричних та міфологічних фігур для парку та палацу нафтового промисловця та міністра Владисава Длугоша в Сярах біля Горлице (1912, Польща)
  • Пам'ятник Янові Кілінському в Стрию (1929). Не зберігся.

Галерея[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]