Вірмени в Сербії
| Вірмени в Сербії | |
|---|---|
| Кількість |
 Сербія: 222 (пер. 2011)[1] |
| Раса | Європеоїдна раса |
| Мова | вірменська, сербська |
| Релігія | християнство(Вірменська апостольська церква, Вірменська католицька церква) |
Вірмени в Сербії — етнічні вірмени, що проживають у Сербії. За даними перепису 2011 року, в країні проживало 222 вірмени.
Історія[ред. | ред. код]
Перші згадки про вірмен на території Сербії відносяться до X ст. В цей час вже були засновані візантійськими імператорами вірменські військові поселення в сусідній Македонії і Фракії[2]. Вірмени також були зафіксовані 1218 року, в часи діяльності першого архієпископа Сербської православної церкви Святого Сави, який запросив вірменських будівничих побудувати сербський православний монастир[ru], після того як він побував у Вірменії і побачив красу вірменської архітектури. Вірмени повинні були побудувати монастир Вітовниця, в якому зберігся двомовний сакральний текст сербською та вірменською мовами[3].
Під час вторгнення турків у Сербії, у складі османської армії був невеликий вірменський загін. Однак, дізнавшись, що вони будуть боротися проти християн, вони перебігли на сербську сторону. Після битви на Косовому полі, вижилі вірмени оселилися в горах Сокобані[ru], де збудували монастир Єрменчич[ru].[3]
Знаменитий османський мандрівник Евлія Челебі, побувавши в Сербії в XVII столітті, згадав про вірменів у районі Ужиці.[4]
У Белградській фортеці знаходяться залишки вірменського кладовища, яке використовувалося востаннє в 17 столітті, після чого турки зруйнували його. Лише декілька могил залишилося в хорошому стані. 1810 року турки знищили монастир Челіє[ru], а серби відновили його 1811 року за допомоги заможних вірмен. За пропозицією одного з благодійників купол зроблено у вірменському стилі, так що монастир можна вважати результатом візантійсько-сербсько-вірменського зодчества.
У 1880-х роках, купці з регіону Кемах[ru] оселились у Валєво. Серед них був і батько Соґомона Тейліряна.[5] Під час Другої світової війни, багато вірмен переселилися в Північну Америку і Францію.
1746 року в місті Новий Сад побудовано Вірменську Католицьку церкву, яка була зруйнована 1963 року.
У Сербії існує вірменська громадська організація «Armenka», на чолі з Гоар Арутюнян-Секуличем.
Вірмено-сербські відносини[ред. | ред. код]
Вірменія і Сербія встановили дипломатичні відносини 1992 року. Вірменія представлена у Сербії через своє посольство в Греції. Сербія представлена у Вірменії через своє посольство в Афінах.
28 липня 2009 року Борис Тадич побував у Вірменії з офіційним візитом, ставши першим сербським главою держави, який відвідав Вірменію. Президенти побажали поліпшити духовні, культурні та економічні відносини двох країн, підкресливши, що вікова дружба між народами є хорошою основою поліпшення двосторонніх відносин. Вірменія не визнала одностороннього проголошення незалежності Косова.[6]
2019 року Сербія скасувала в'їзні візи для громадян Вірменії, а також заявила про відкриття посольства в Єревані.[7]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Попис становништва, домаћинстава и станова 2011. у Републици Србији: Становништво према националној припадности — «Остали» етничке заједнице са мање од 2000 припадника и двојако изјашњени (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 квітня 2016. Процитовано 28 травня 2020.
- ↑ Погосян (Хахбакян) Г. Г. / К изучению памятников армянской архитектуры и топонимики в Сербии //Регион и мир. 2017. Т. VIII. № 1. С. 63-73.
- ↑ а б Parastos kod Krsta u kamenu [Архівовано 17 лютого 2012 у Wayback Machine.] Голос общественности
- ↑ [1] [Архівовано 23 липня 2011 у Wayback Machine.] ELEMENTS OF ETHNIC IDENTIFICATION OF THE SERBS (серб.)
- ↑ [2] [Архівовано 18 травня 2014 у Wayback Machine.] Resistance and Revenge: The Armenian Assassination of the Turkish Leaders Responsible for the 1915 Massacres and Deportations
- ↑ [3] [Архівовано 30 липня 2009 у Wayback Machine.] Завершение визита Бориса Тадича в Армению
- ↑ Сербия откроет посольство в Ереване и отменит въездные визы для граждан Армении (рос.). news.am. Архів оригіналу за 28 жовтня 2019. Процитовано 28 жовтня 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
- Pecat.co.rs, BABKEN SIMONJAN Jermeni i Srbi su braća po stradanju [Архівовано 24 жовтня 2020 у Wayback Machine.], avgust 26, 2010(серб.)
- Вірмени в Сербії в XIII—XX століттях [Архівовано 2 лютого 2020 у Wayback Machine.]
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||