Гай Азіній Галл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Гай Азіній Галл (лат. Gaius Asinius Gallus, *41 рік до н. е. — †33 рік н. е.) — політичний діяч ранньої Римської імперії.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з роду нобілів Азінієв. Син Гая Азінія Полліона, консула 40 року до н. е., та Квінкції. Гай Галл з 17 року до н. е. входив до колегії квіндецемвірів священнодійств. У 16 році до н. е. стає монетарієм. У 11 році до н. е. Азіній займав посаду претора. У цьому ж році одружився на Віпсаній Агрипині, доньки Марка Віпсанія Агріппи, з якою незадовго до того з династичних міркувань розлучився Тіберій, майбутній імператор. Цей шлюб послужив причиною стійкої неприязні Тіберія до Азінія Галла.

У 8 році до н. е. обирається консулом (разом з Гаєм Марцієм Цензоріном). Під час своєї каденції влаштував святкування на честь германських перемог Друза. Був звинувачений у підкупі виборців, проте Октавіан Август утримався від розслідування цієї справи. Водночас Азіній був призначений куратором берегів Тибру. З 6 до 5 року до н. е. займав посаду проконсула провінції Азія. У 14 році н. е., обговорюючи можливих претендентів на вищу владу в державі, Август сказав, що Азіній Галл хотів би зайняти це місце, але недостатньо обдарований.

Після смерті Августа, Азіній Галл вніс пропозицію, щоб похоронна процесія пройшла під тріумфальною аркою. Згодом у сенаті умовляв Тіберія прийняти на себе верховну владу. У 15 році підтримав пропозицію карати театральних акторів різками з метою припинення постійних заворушень у театрі, проте рішення не було прийнято. У 16 році, після засудження Лібона Друза за підготовку державного заколоту, Азіній запропонував вважати святковим день його самогубства. Тоді ж заперечував проти посилення законів проти розкоші. Домігся, щоб судові справи, що вимагають рішення сенату, не розглядалися у відсутність імператора. Запропонував обирати вищих посадових осіб відразу на п'ятиріччя вперед, проте Тіберій висловився проти цієї пропозиції, бо воно обмежувало владу принцепса.

У 20 році Азіній Галл відмовився захищати Гнея Кальпурнія Пізона, обвинуваченого у вбивстві Германіка, прийомного сина Тіберія. У 24 році зажадав присудити до заслання і конфіскації половини майна Созію Галлу, наближену Агріпіни, звинувачену в образу величі римського народу. У цьому ж році запропонував заслати Вібія Серена, засудженого за підготовку заколоту, на безводні острова Гіарі або Донус. У 28 році Тіберій у листі сенату висловив якісь туманні звинувачення, натякаючи на Агріпіну Старшу та її сина Нерона. У відповідь Азіній попросив Тіберія назвати імена тих, кого він побоюється, — чим викликав досаду принцепса.

У 30 році Галл вніс в сенаті низку пропозицій стосовно присудження Сеяну, фавориту Тіберія, особливих почестей. Тіберій вважав поведінку Галла підозрілою, тому викликав його у свою резиденцію на о. Капрі, водночас спрямував сенату листа із звинуваченнями на адресу Галла. Сенат засудив останнього до смерті. Страта, однак, була відстрочена, й протягом 3 років Азіній Галл утримувався під вартою у суворих умовах. У 33 році він помер від голоду — невідомо, насильно чи з власної волі. Вже після смерті Гая Азінія Галла імператор Тіберій оголосив, що той перебував у любовному зв'язку з Агріпіною Старшою.

Творчість[ред.ред. код]

Гай Азіній Галл займався дослідження красномовства та граматики, зокрема, написав трактат з ораторського мистецтва, в якому порівнював Ціцерона зі своїм батьком і віддавав перевагу останньому.

Родина[ред.ред. код]

Дружина — Віпсанія Агріппіна

Діти:

  • Гай Азіній Полліон, консул 23 року н. е.
  • Марк Азіній Агріппа, консул 25 року н. е.
  • Квінт Азіній Галл
  • Гней Азіній Салонін
  • Сервій Азіній Целер, консул-суфект 38 року н. е.
  • Азінія, дружина Публія Помпонія Грецина.

Джерела[ред.ред. код]

  • J.H. Oliver. «The descendants of Asinius Pollio». AJPh, Vol. 68, No. 2 (1947), pp. 147—160.