Гай Азіній Галл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Про інших людей з таким преноменом див. Гай (преномен).
Гай Азіній Галл
Народився 40 до н. е.
Римська республіка
Помер 33[1]
Країна Стародавній Рим
Діяльність політик, письменник, військовослужбовець, історик
Знання мов латина
Посада консул і давньоримський сенатор[d]
Батько Гай Азіній Полліон[2]
Мати Quinctiad[2]
Брати, сестри Asinia Polliad
У шлюбі з Віпсанія Агріппіна
Діти Сервій Азіній Целер, Гай Азіній Полліон, Марк Азіній Агріппа, Asinius Saloninusd, Asinius Gallusd, Gnaeus Asiniusd, Asinius Lupusd і Asiniad

Гай Азіній Галл (лат. Gaius Asinius Gallus) (41 до н. е. — 33 до н. е.) — політичний діяч ранньої Римської імперії, консул 8 до н. е.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з роду нобілів Азініїв. Син Гая Азінія Полліона, консула 40 року до н. е., та Квінкції. Гай Галл з 17 року до н. е. входив до колегії квіндецемвірів священнодійств. У 16 році до н. е. став монетарієм. У 11 році до н. е. Азіній обіймав посаду претора. У цьому ж році одружився з Віпсанією Агрипиною, донькою Марка Віпсанія Агріппи, з якою незадовго до того з династичних міркувань розлучився Тиберій, майбутній імператор. Цей шлюб послужив причиною стійкої неприязні Тиберія до Азінія Галла.

У 8 році до н. е. його обрано консулом разом з Гаєм Марцієм Цензоріном. Під час своєї каденції влаштував святкування на честь германських перемог Друза. Був звинувачений у підкупі виборців, проте Октавіан Август утримався від розслідування цієї справи. Водночас Азіній був призначений куратором берегів Тибру. З 6 до 5 року до н. е. обіймав посаду проконсула провінції Азія. У 14 році н. е., обговорюючи можливих претендентів на вищу владу в державі, Октавіан Август сказав, що Азіній Галл хотів би зайняти це місце, але недостатньо обдарований.

Після смерті Августа, Азіній Галл вніс пропозицію, щоб похоронна процесія пройшла під тріумфальною аркою. Згодом у сенаті умовляв Тиберія прийняти на себе верховну владу. У 15 році підтримав пропозицію карати театральних акторів різками з метою припинення постійних заворушень у театрі, проте рішення не було прийнято. У 16 році, після засудження Марка Лівія Друза за підготовку державного заколоту, Азіній запропонував вважати святковим день його самогубства. Тоді ж заперечував проти посилення законів проти розкоші. Домігся, щоб судові справи, що вимагають рішення сенату, не розглядалися у відсутність імператора. Запропонував обирати вищих посадових осіб відразу на п'ятиріччя вперед, проте Тиберій висловився проти цієї пропозиції, бо воно обмежувало владу принцепса.

У 20 році Азіній Галл відмовився захищати Гнея Кальпурнія Пізона, обвинуваченого у вбивстві Германіка, прийомного сина Тіберія. У 24 році зажадав присудити до заслання і конфіскації половини майна Созію Галлу, наближену Агріпіни, звинувачену в образу величі римського народу. У цьому ж році запропонував заслати Вібія Серена, засудженого за підготовку заколоту, на безводні острова Гіарі або Донус. У 28 році Тиберій у листі сенату висловив якісь туманні звинувачення, натякаючи на Агріпіну Старшу та її сина Нерона. У відповідь Азіній попросив Тиберія назвати імена тих, кого він побоюється, — чим викликав досаду принцепса.

У 30 році Галл вніс до сенату низку пропозицій стосовно присудження Сеяну, фавориту Тиберія, особливих почестей. Тиберій вважав поведінку Галла підозрілою, тому викликав його у свою резиденцію на о. Капрі, водночас спрямував сенату листа із звинуваченнями на адресу Галла. Сенат засудив останнього до смерті. Страта, однак, була відстрочена, й протягом 3 років Азіній Галл утримувався під вартою в суворих умовах. У 33 році він помер від голоду — невідомо, насильно чи з власної волі. Вже після смерті Гая Азінія Галла імператор Тиберій оголосив, що той перебував у любовному зв'язку з Агріпіною Старшою.

Творчість[ред. | ред. код]

Гай Азіній Галл займався дослідження красномовства та граматики, зокрема, написав трактат з ораторського мистецтва, в якому порівнював Цицерона зі своїм батьком і віддавав перевагу останньому.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Віпсанія Агріппіна

Діти:

  • Гай Азіній Полліон, консул 23 року н. е.
  • Марк Азіній Агріппа, консул 25 року н. е.
  • Квінт Азіній Галл
  • Гней Азіній Салонін
  • Сервій Азіній Целер, консул-суфект 38 року н. е.
  • Азінія, дружина Публія Помпонія Грецина.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #102393893 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Digital Prosopography of the Roman Republic

Джерела[ред. | ред. код]

  • J.H. Oliver. «The descendants of Asinius Pollio». AJPh, Vol. 68, No. 2 (1947), pp. 147—160. (англ.)
27 до н.е.: Октавіан Август (7-й раз) і Марк Віпсаній Агріппа (3-й раз) — 26 до н.е.: Октавіан Август (8-й раз) і Тит Статілій Тавр (2-й раз) — 25 до н.е.: Октавіан Август (9-й раз) і Марк Юній Сілан — 24 до н.е.: Октавіан Август (10-й раз) і Гай Норбан Флакк — 23 до н.е.: Октавіан Август (11-й раз) і Авл Теренцій Варрон Мурена, суффекти — Луцій Сестій Альбаніан Квіринал і Гней Кальпурній Пізон — 22 до н.е.: Марк Клавдій Марцелл Езернін і Луцій Аррунцій — 21 до н.е.: Марк Лоллій і Квінт Емілій Лепід — 20 до н.е.: Марк Аппулей і Публій Сілій Нерва — 19 до н.е.: Гай Сентій Сатурнін і Квінт Лукрецій Веспілон, суффект — Марк Вініцій — 18: Публій Корнелій Лентул Марцеллін і Гней Корнелій Лентул — 17 до н.е.: Гай Фурній і Гай Юній Сілан — 16 до н.е.: Луцій Доміцій Агенобарб і Публій Корнелій Сципіон, суффект — Луцій Тарій Руф — 15 до н.е.: Марк Лівій Друз Лібон і Луцій Кальпурній Пізон — 14 до н.е.: Марк Ліціній Красс Фругі і Гней Корнелій Лентул Авгур — 13 до н.е.: Тиберій Клавдій Нерон і Публій Квінтілій Вар — 12 до н.е.: Марк Валерій Мессала Барбат Аппіан і Квіріній, суффекти — Гай Валгій Руф, Луцій Волузій Сатурнін і Гай Каніній Ребіл — 11 до н.е.: Квінт Елій Туберон і Павло Фабій Максим — 10 до н.е.: Африкан Фабій Максим і Юл Антоній — 9 до н.е.: Децим Клавдій Друз і Тит Квінкцій Криспін Сульпіціан — 8 до н.е.: Гай Марцій Цензорін і Гай Азіній Галл — 7 до н.е.: Тиберій Клавдій Нерон (2-й раз) і Гней Кальпурній Пізон — 6 до н.е.: Децим Лелій Бальб і Гай Антістій Вет — 5 до н.е.: Октавіан Август (12-й раз) і Луцій Корнелій Сулла, суффекти — Луцій Вініцій, Квінт Гатерій і Гай Сульпіцій Гальба — 4 до н.е.: Гай Кальвізій Сабін і Луцій Пассієн Руф, суффекти — Гай Целій Руф і Гай Сульпіцій — 3 до н.е.: Луцій Корнелій Лентул і Марк Валерій Мессала Мессалін — 2 до н.е.: Октавіан Август (13-й раз) Марк Плавцій Сільван, суффекти — Луцій Каніній Галл, Гай Фуфій Гемін і Квінт Фабріцій — 1 до н.е.: Косс Корнелій Лентул і Луцій Кальпурній Пізон, суффекти — Авл Плавцій і Авл Цецина Север — 1: Гай Юлій Цезар Віпсаніан і Луцій Емілій Лепід Павло, суффект — Марк Геренній Піцен — 2: Публій Вініцій і Публій Алфен Вар, суффекти — Публій Корнелій Лентул Сципіон і Тит Квінкцій Криспін Валеріан — 3: Луцій Елій Ламія і Марк Сервілій, суффекти — Публій Сілій Нерва і Луцій Волузій Сатурнін — 4: Секст Елій Кат і Гай Сентій Сатурнін, суффекти — Гай Клодій Ліцин і Гней Сентій Сатурнін — 5: Луцій Валерій Мессала Волез і Гней Корнелій Цинна Магн, суффекти — Гай Вібій Постум і Гай Атей Капітон — 6: Марк Емілій Лепід і Луцій Аррунцій, суффект — Луцій Ноній Аспренат — 7: Квінт Цецилій Метелл Критський Сілан і Авл Ліциній Нерва Сіліан, суффект — Луцилій Лонг — 8: Марк Фурій Камілл і Секст Ноній Квінтіліан, суффекти — Луцій Апроній і Авл Вібій Габіт — 9: Гай Поппей Сабін і Квінт Сульпіцій Камерін, суффекти — Квінт Поппей Секунд і Марк Папій Мутіл — 10: Публій Корнелій Долабелла і Гай Юній Сілан, суффекти — Сервій Корнелій Лентул Малугінен і Квінт Юній Блез — 11: Маній Емілій Лепід і Тит Статілій Тавр, суффект — Луцій Кассій Лонгін — 12: Германік Юлій Цезар і Гай Фонтей Капітон, суффект — Гай Віселій Варрон — 13: Гай Сілій Авл Цецина Ларг і Луцій Мунацій Планк — 14: Секст Помпей і Секст Аппулей
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гай_Азіній_Галл&oldid=42083268