Період шістнадцяти держав

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Період шістнадцяти держав

Період шістнадцяти держав (кит. традиц.: 十六国; піньїнь: Shí-Liùguó) — період китайської історії з 304 до 439 року. Розпочався з повалення династії Західна Цзінь у північному Китаї, завершився встановленням сталого панування династії Північна Вей, яка підкорила увесь північ країни, знищивши останні з цих царств. Інша назва періоду — шістнадцять варварських царств.

Історія[ред.ред. код]

Початок покладено послабленням династії Західна Цзінь наприкінці 290-х років. Скориставшись Війною восьми принців, до північного Китаю вдерлися племена хунну та сяньбі. Вони почали початок самому періоду. У 310-х роках утворюється держава Рання Чжао, яка стала першою з «варварських» держав. В подальшому на півночі Китаю формувалися інші держави. Їх фундаторами були племена хунну, цзе (одного з предків тюрків), сяньбі (одні з нащадків монголів), ді, цзунів та цянів (тибетські племена), а також китайські сановники або аристократи.

Ці держави були нестабільними всередині (політично та економічно), а також часто знищувалися іншими царствами. Водночас правителі цих «імперій» часто не могли отримати підтримку місцевого китайського населення. Здебільшого їх володарі приймали титули імператорів, інколи ванів — князів. Більшість з них разом із боротьбою проти своїх сусідів—«варварів» намагалися завоювати державу Східна Цзінь. Найбільших успіхів в цьому досягла держава Рання Цінь, проте остаточно не зуміла повністю розбити війська Цзінь.

В релігійній сфері цей період знаменується посиленням позицій буддизму, багато з володарів держав приймали цю віру, сприяли зведенню монастирів. При цьому встановлюються контакти з буддистськими центрами Індії, Непалу, Яви, чому сприли численні буддистські мандрівники. Одним з найвідоміших був Фа Сянь. Проте періоди підтримки буддизму чергувалися із захопленням даосизмом.

В економічній сфері постійній війни між цими державами призвели до збідніння більшої частини населення. Звичним явищем став голод, що призводило до повстань селян та переміщення населення.

Держави[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Li Bo, Zheng Yin, «5000 years of Chinese history», Inner Mongolian People's publishing corp, ISBN 7-204-04420-7, 2001.