Династія Цзінь (265-420)

Цзінь 265 – 420 Династія Цзінь у 280 році Столиця Лоян (265—311)) Чан'ань (312—316) Цзянькан (317—420)) Мови Китайська Релігії Конфуціанство Буддизм Форма правління Монархія Історія  - Заснування 265  - Південні та Північні династії 420

Дина́стія Цзінь (кит. традиц.: 晉朝; спрощ.: 晋朝; піньїнь: Jìn Cháo) — династія, що правила Китаєм після періоду Саньго, до розпаду імперії на Південні та Північні царства. Ця династія керувалася імператорами з роду Сима (司馬), першим з яких був Сима Янь. Після поразки від кочових племен хунну у 316 році, наступного, 317 року, князь Сима Жуй перенесін столицю у східні префектури. Це період отримав назву Східна Цзінь.

Історія

Сима Янь скинув династію Вей. Після цього розгромив царства Шу та У. Перший імпертор провів успішні реформи, зокрема впровадив надільну систему, яка залишалися незмінною протягом століть (незважаючи на зміну династій). Водночас видав наказ щодо загального роззброєння населення. Подальші імператори не зуміли розвинути попередні успіхи, в результаті чого імперія не змогла стримати набігів і переселення численних сюнну та інших степових народів. Водночас розпочалися внутрішні сум'яття (Війна восьми принців). З перенесенням столиці до Цзянькана влада імператорів остаточно послабилася, стала доволі хиткою. До внутрішнього засилля й зловживань аристократії додалася загроза з боку «варварських» держав півночі. У 383 році за імператора Сяо-у-ді вдалося на тривалий термін ліквідувати цю загрозу. При його наступниках послилися змови й заколоти з боку знаті, особливо за часів імператора Ань-ді, які намагалися встановити вплив свого роду над державою. Зрештою у 420 році зрікся трону останній імператора Гун-ді. Династія Цзінь припинила існування. Виникла нова — Лю Сун, перша держави з Південних династій.

Тим часом в Північному Китаї виникли шістнадцять варварських держав, більшість з яких були засновані п'ятьма варварськими племенами, представниками некитайських етносів.

Культура

Починається новий етап відродження колишніх літературних жанрів, з'являються нові. Яскравими представниками цього періоду були поети та буддисти Сунь Чо (314–371) та Сє Лін'юнь (385—433). Значними літераторами й вченими цього часу був Хуанфу Мі та Ге Хун. Відомим письменником та істориком був Гань Бао, який особливо цікавився містикою та духами.

Набувають поширення серед заможних містян та чиновництва різні буддистські течії. Вони, окрім всього, впливають й на мистецтво. Особливо відображені на сувоях Вей Сє.

Період Цзінь добре відома якістю своїх порцелянових виробів, так званої зеленуватої морської хвилі. Вони представлені у вигляді тварин, цифр.

За правління імператора У-ді у місцині Цзіньшу біля витоку р.Цзіньшуй (повіт Лоян, провінція Хенань) розбудовано чудовий сад з палацами, альтанками, басейнами.

Імператори

Імператори династії Цзінь

Джерела

• Wan Yingnan, 1994, Monolog über die Geschichte der Wei, Jin, Südlichen und Nördlichen Dynastien, Kapitel 6, Westliche Jin unter der Herrschaft der großen Adelshäuser, S. 111–235.