Династія Шан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Шан
династія Ся Flag
1600 до Р.Х. – 1046 до Р.Х. династія Чжоу Flag
Розташування Ся
Столиця Іньсюй
Мови китайська
Форма правління монархія
Історія
 - засновано 1600 до Р.Х.
 - знищено 1046 до Р.Х.

Династія Шан (кит.: 商朝піньїнь: Shāngcháo) — династія і держава в Китаї, що існувала у 1600 до Р.Х. – 1046 до Р.Х. Заснована імператором Тан. Інші назви — династія Інь (кит.: 殷朝піньїнь: Yīncháo) або Шан-Інь (кит.: 商殷піньїнь: Shāngyīn). Розташовувалася в землях на північ від виходу р. Хуанхе на Велику китайську рівнину. Шан є першим державним утворенням, реальність існування котрого підтверджена не тільки археологічними знахідками, а й також епіграфічними письменними довідками. Найдетальніше зображеннями історії Шан знаходиться в творі Сима Цяня «Історичні записки». В результаті розкопок були знайдені цзягувень — ієрогліфічні надписи на панцирах черепах і гадальних кістках тварин, а також бронзових, нефритових, керамічних, кам’яних виробах. Велике число знахідок було зроблено на території столиці Іньсюй (кит. 殷墟), котра була розташована в районі сучасного міста Аньян в провінції Хунань. Територія давнього міста включена в список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. За легендою його було засновано володарем Пань-геном. Повалення династії відбулося внаслідок зловживать та неправедних дій останнього представника династії Чжоу-сіня.

Культури, що передували династії Шан[ред.ред. код]

Перші невеликі міста виникли в період Лун шань (близько 3000 р. до н. е.) на берегах Хуанхе. За переказами, Хуан-ді став першим правителем (близько 2700 р. до н. е.). Перша легендарна династія Ся правила 400 років, починаючи з 2200 р. до н. е. Вважається, що її засновник Юй підкорив ріки, збудувавши іригаційні канали та дамби для запобігання повеням. На зміну Ся прийшла династія Шан.[1].

Життя селян[ред.ред. код]

Тогочасні селяни вирощували просо, пшеницю, рис, а також тутові дерева для розведення шовкопрядів і виробництва шовку. Вони розводили велику рогату худобу, овець, собак і курей. Кіньми орали ниви, запрягали їх до возів і колісниць. Населення династії Шан замість грошей спочатку використовувало коштовні черепашки каурі, а відтак - бронзу. ЇЇ, а також нефрит, чудово обробляли китайські майстри. Тогочасні люди вшановували своїх предків і зчаста перед ухваленням важливих рішень вдавались до віщунів. Шовк із ниток шовкопряда почали виробляти близько 2690 р. до н. е. за імператриці Лей-цзу. Коштовна тканина цінувалась настільки, що іноді використовувалась замість грошей, її виробництво зберігалось у таємниці упрдовж 3000 років.

Китайська писемність[ред.ред. код]

Близько 1600 р. до н. е. було винайдено ранню форму китайської каліграфії - рисункове письмо, в якому кожний знак означав ціле слово. Сучасна китайська писемність походить від цієї давньої її форми.

Воїни династії Шан[ред.ред. код]

Воїни Шан воювали у важких обладунках, зроблених з бамбука і дерева з підшитою тканиною. Давні китайці були войовничі, між племенами існувала кривава помста. Утворення централізованих держав, як-от Шан, поклало край багатьом суперечкам.

Бронза та вироби з неї[ред.ред. код]

Династія Шан стала могутньою, бо її майстри навчилися обробляти бронзу, з якої можна було робити знаряддя праці, домашнє начиння та зброю. Бронза також використовувалась для виготовлення прикрас, релігійних атрибутів і творів мистецтва.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Велика ілюстрована енциклопедія історії - К.: Махаон-Україна,2005, 18с.

Джерела та література[ред.ред. код]

  • Династія Шан // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997. (яп.)
  • (укр.) Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Курс лекцій. — Київ.: Либідь, 1996.
  • (укр.) Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Підручник. — Київ.: Либідь, 2000.
  • Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — Київ: Либідь, 1997.

Посилання[ред.ред. код]