Еркенчо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еркенчо
Класифікація духовий музичний інструмент
Класифікація Горнбостеля-Закса 422.212
Розроблено поч. XX століття
Подібні інструменти ріг, шофар, путуту

Еркенчо (ісп. Erkencho) — традиційний аргентинський духовий музичний інструмент, різновид сигнального рогу. Поширений на півночі Аргентини.

Опис[ред. | ред. код]

Гра на еркенчо

При виготовленні еркенчо, гострий кінець порожнього рога зрізають і в нього вставляють мудштук з тростини або очерету. Еркенчо сягає завдовжки 25-35 см.

Видає звук, що схожий на звук шофара.

Історія[ред. | ред. код]

Назва «еркенчо» є зменшувальною формою назви іншого інструменту — ерке, тобто еркенчо — це маленький ерке. Проте еркенчо походить від індіанського інструменту путуту. На відміну від еркенчо, путуту виготовлявся з великої мушлі морського молюска.

Еркенчо з'явився десь на початку XX століття у регіоні Гран-Чако на півночі Аргентини. Використовувався місцевими пастухами. Ідею інструменту вони взяли в індіанців кечуа, але замість мушлі використали доступніший матеріал — роги худоби. Еркенчо використовується пастухами як сигнальний інструмент (наприклад для збору худоби), а також музикантами у народній музиці. Музиканти, як правило, використовують еркенчо у парі з нашийним барабаном, тримаючи у правій руці еркенчо, а лівою вдаряючи паличкою у барабан.

Література[ред. | ред. код]

  • Anthony Baines, Lexikon der Musikinstrumente, J. B.Metzler Verlag, Stuttgart und Bärenreiter Verlag, Kassel, 1996, ISBN 3-476-00987-4
  • J. B.Metzler, «Lexikon der Musikinstrumente» Bärenreiter Verlag ISBN 3-7618-1220-5

Посилання[ред. | ред. код]