Духові музичні інструменти
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Духові́ музи́чні інструме́нти — музичні інструменти, що являють собою різні за розмірами та матеріалом трубки, в яких внаслідок коливання стовпа повітря, що міститься в них усередині, утворюється звук.
Характер звука духових музичних інструментів залежить від форми та обсягу повітря в них, способу видобування - вдування повітря в канал інструмента, механізму виникнення коливань та матеріалу, з якого виготовлено резонатор. Зміна частоти коливань, а відповідно і висоти звуку інструменту досягається музикантами у два способи:
- збільшуючи або зменшуючи обсяг звучного стовпа повітря за допомогою спеціальних пристосувань - клапанів, вентилів, пістонів, куліси, якими музикант керує пальцями;
- більш сильним вдуванням розсікаючи стовп повітря розсікається на дві, три, чотири й т.д. частини, внаслідок чого починає звучати не основний тон, а який-небудь із його верхніх гармонічних складових.
Зміст |
[ред.] Класифікація духових інструментів
Духові інструменти діляться на дерев'яні й мідні. Ця класифікація історично зумовлена матеріалами, що використовувались для виготовлення інструментів, однак у наш час відображає спосіб звуковидобування, застосовуваний на них. Так, флейта, що відноситься до дерев'яним духових, може бути виготовлена з металу або навіть скла, деякі моделі гобоя або кларнета виконані із пластику й інших матеріалів, саксофон завжди виготовляється з металу, але також уважається дерев'яним інструментом. Інструменти, що називаються мідними, роблять не тільки з міді, але також з латуні, срібла й інших металів.
Існують також клавішні інструменти, де повітря приводиться у коливальних рух за допомогою спеціальних міхів або механічних пристроїв - це такі інструменти, як орган, акордеон та інші, однак ці інструменти як правило не розглядають як духові, а відносять до пневматичних інструментів.
[ред.] Дерев'яні духові інструменти
Деревяними називаються духові інструменти, принцип гри на які ґрунтується на вкороченні звучного стовпа повітря шляхом відкривання отворів, розташованих на корпусі інструмента на певній відстані один від одного.
На ранніх етапах свого розвитку ці інструменти виготовлялися винятково з дерева, звідки історично й одержали своє найменування. Деякі сучасні інструменти такого типу (наприклад, флейта) майже не виготовляються з дерева, для виготовлення інших дерево застосовується поряд з іншими матеріалами.
[ред.] Мідні духові інструменти
Мідними називаються духові інструменти, принцип гри на які полягає в одержанні звуків гармонічного ряду шляхом зміни сили потоку повітря, що вдмувається в інструмент, або особливим положенням губ виконавця. Раніше звукоряд цих інструментів був натуральним, пізніше, з винаходом у 1830-і роки вентильного механізму мідним інструментам став доступний хроматичний звукоряд. На тромбоні хроматичних звукоряд забезпечується завдяки особливій висувній трубці - кулісі.
Як правило, ці інструменти виготовляються з металу (латуні, міді, рідше срібла), хоча деякі з інструментів епохи Середньовіччя й барокко з подібним способом звуковидобування (наприклад, серпент) були виконані з дерева.
[ред.] Використання
В сучасній практиці мідні духові використовують як в симфонічних та духових оркестрах, так і як сольні інструменти. Духові інструменти поширені також і в народній музиці - це свиріль, сопілка, зурна, най та інші
[ред.] Література
- Юцевич Ю. Є.. Музика. Словник-довідник. — Тернопіль: «Навчальна книга — Богдан» 2003 р. ISBN 966-7924-10-6
- Березин В. Духовые инструменты в музыкальной культуре классицизма
- Левин С. Духовые инструменты в истории музыкальной культуры
- Усов Ю. История зарубежного исполнительства на духовых инструментах
- Усов Ю. История отечественного исполнительства на духовых инструментах
