Римська туба
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Римська туба (лат. tubus — труба) — духовий інструмент поширений у Римські імперії. Інструмент мав довжину близько 1.2 метра. Від інших духових інструментів Корну та Буціни відрізнявся своєю прямолінійною формою.
Римська туба виготовлялася з бронзи, мала циліндричну форму і завершувалася розтрубом. Для гри використовувався мундштук із кістки. Музиканти що грали на Тубі - називалися тубіцени (tubicen).
Римська туба використовувався у римській армії як сигнальний інструмент тубіценів поряд з буціною (див. буцінатор), Корну, та у різних церемоніях.
