Ерік VII Стенкілсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ерік VII Стенкілсон
Народився 1055
Помер 1067
Діяльність політик
Посада Король Швеції[d]
Батько Стенкіль

Ерік VII Стенкілсон — король Швеції з 1066 до 1067. 2-й представник династії Стенкілів на шведському троні.

Життепис[ред. | ред. код]

Був сином Стенкіля, короля Швеції, та Інгамогер Інглінг. Народився у місті Сігтуна. Почав володарювати після смерті свого батька.

З самого початку король Ерік VII вирішив остаточно впровадити християнство у країні. На відміну від свого попередника Ерік Стенкілсон вирішив застосувати силу для реалізації своїх планів. Це викликало спротив свейської знаті, яка була поганською. З огляду на те, що Ерік VII гетської знаті почалося повстання невдоволених у Свеаланді. На супротив Еріка VII Стенкілсона свейський тінг обрав королем Еріка VIII, який походив із свейської знаті та підтримував поганську віру.

У цій війні Ерік VII здобув підтримку своїх братів Хальстена та Інге. Врешті-решт обидва суперники загинули у 1067. Язичники зазнали поразки — новим королем став Хальстейн Стенкілсон.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Adam de Brême Histoire des archevêques de Hambourg L'aube des peuples Gallimard Paris 1998 (ISBN 2070744647), p.167