Стенкіль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Швеція за часів короля Стенкіль (жовтим кольором зображено Свеаланд, синім — Геталанд)

Стенкіль I (1030–1066) — король Швеції з 1060 до 1066 року.

Життєпис[ред.ред. код]

Був сином Рагнвалда, ярла Геталанда, та Астрід, що напевне походила з гетської знаті. Стенкіль ймовірно народився, а потім й керував частиною Геталанда — Вестергетландом.

На той час швеція фактично була своєрідної федерацією, що складалася з Свеаланда та Геталанда. Після підкорення Геталанда королем свеаланда — Улофом II — гетська знать зуміла зберегти свої привілеї, а сама область була напівнезалежною. До того ж у політиці християнизації країни гети підтримували короля Улофа.

Тому родинні зв'язки Стенкіля з ярлами Геталанда й іншими представниками гетської знаті допомогли йому здобути первісне значення у Геталанді. Недивно, що король Емунд, син Улофа II, уклав шлюб між своєю донькою — Інгамогер — з Стенкілем Геталандським. При цьому він став ярлом Свеаланда.

В підсумку Стенкіль отримав права на трон усієї Швеції. Й у 1060 році після смерті короля Емунда на тінзі Упланда Стенкіля було обрано новим королем Швеції.

Ставши королем Стенкіль продовжував політику своїх попердників з мирної та поступової християнизації держави. Він відкинув ідею насильницького впровадження нової віри, оскільки боявся повстання свейської знаті, яка здебільшого була поганською. За часів Стенкіля засновано перший монастир у Швеції у столиці Сігтуні.

Головним завдання Стенкіля було зміцнення своєї влади та збереження на шведському трону гетської династії. При ньому Геталанд та Свеаланд зберегли свої права й залишилися фактично напівнезалежними областями. Стенкілю доводилося враховувати вплив гетської (християнської) знаті та свейської (поганської) знаті. При цьому Стенкіль намагався перебувати у Гетеланді. тут він помер й його було поховано у Левені (Вестергеталанд).

Родина[ред.ред. код]

1. Дружина — Інгамогер, донька Емунда Старого, короля Швеції

Діти:

2 бастарди

Джерела[ред.ред. код]

  • Maja Hagerman: Spåren av kungens män, Rabén Prisma, Stockholm 1996, sid. 289–290. ISBN 91-518-2927-4.


Корона принца крові Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.