Вальдемар I Біргерсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вальдемар I

Вальдемар I (1238-1302) - король Швеції з 1250 до 1275 року. Походив з династії Фолькунгів.

Життєпис[ред.ред. код]

Був сином ярла Біргера та Інгеборг, сестри короля Еріка XI. Завдяки сильній позиції ярла Біргера у державі Вальдемара після смерті короля Еріка у 1250 році було обрано новим королем Швеції. Проте до 1266 року ярл Біргер виконував обов'язки регента, фактично керуючи державою.

За цих обставин Вальдемар I був лише номінальним королем. Водночас ніхто не намагався оспорювати його трон. Після смерті ярла Біргера почалося повстання братів Вальдемара - Магнуса та Еріка. Це повстання підтримала Данія, намагаючись послабити королівство, а також деякі незадоволені феодали.

Врешті-решт 14 червня 1275 року в битві під Гувою Вальдемар I зазнав поразки від об'єднаних сил своїх супротивників. Внаслідок цього Вальдемара позбавили трону, який посів його брат Магнус.

Після цього Вальдемар з 1277 до 1278 року керував провінцією Готланд. Проте незабаром був відсторонений від влади, а 1288 року Вальдемара ув'язнили у замку Нючепінг.

Родина[ред.ред. код]

Дружина - Софія (1241-1286), донька Еріка IV Естрідсена, короля Данії

Діти:

  • Інгеборг (1263-1292)
  • Ерік (1272-1330)
  • Рікіса (1273-1293)

Джерела[ред.ред. код]

  • Kyhlberg, Ola Gånget ut min hand (Riddarholmskyrkans stiftargravar Kungl. Vitterhets Historie och Antikvitets Akademien, Stockholm: 1997)
Корона принца крові Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.