Густав I Ваза
| Густав I Ваза | |
|---|---|
 Художник Якоб Бінк 1542 року |
|
 Герб династії Ваза (засновник) |
|
|
|
|
| Час на посаді: | |
| 6 червня 1523 — 29 вересня 1560 | |
| Попередник | Кристіан II |
| Наступник | Ерік XIV |
|
|
|
| Народився | 12 травня 1496 |
| Помер | 29 вересня 1560 (64 роки) Стокгольм |
| Батько | Ерік Юханссон Васа |
| Мати | Цецилія Мансдоттер |
| Дружина | 1) Катерина Сакс-Лауенбургська 2) Маргарет Лейонхуфвуд 3) Катерина Стен Бок |
| Діти | Ерік XIV, Юхан III, Катерина, Цецилія, Магнус, Анна Марія, Софія, Єлизавета, Карл IX |
| Підпис |  |
Густав I Ваза (швед. Gustav Vasa, 12 травня 1496 — 29 вересня 1560, Стокгольм) — регент шведського королівства з 23 серпня 1521, король Швеції з 6 червня 1523. До вступу на престол — Густав Ерікссон (швед. Gustav Eriksson). Під його керівництвом Швеція добилася незалежності від Данії.
Зміст |
Титул[ред.]
З 6 червня 1523 — Med Guds Nåde, Sveriges, Götes och Vendes Konung (Божою милістю Король Швеції, Готів і Вендів)
Біографія[ред.]
Його батько Ерік Юханссон Васа був у родинних стосунках з покійним регентом Стеном Стуре Старшим, який не мав дітей. Про дитинство Густава збереглося багато цікавих розповідей, що виявляють ранній розвиток схильності до панування і бажання бути першим. З 13 років починається шкільне життя Густава в Уппсалі.
У 1514 Густав оселився при дворі Стіна Стуре Молодшого; в двадцять років він вже брав участь у війні з Данією і проявив велику хоробрість. Після перемир'я з Крістіаном II Густав був відправлений заручником у Данію. Звідси він втік спочатку в Любек, а потім у Даларну. У Даларні він намагався підняти повстання проти Данії; спочатку у нього було небагато прихильників і він вже хотів переїжджати у Норвегію, але потім справа пішла успішно, й у 1521 році повстання охопило весь край. Густав рушив до Стокгольму; по дорозі до Веттерну представники станів поклялися йому у вірності як голові і ландсгерру всій Швеції. Отримавши значну допомогу з Любека, Густав розпочав облогу Стокгольма. Місто здалося йому 20 червня 1523. Ще раніше Густав був обраний королем Швеції. Кальмарська унія перестала існувати.
Густав I ввів у Швеції реформацію, переважно через її практичні і фінансові вигоди. Після затвердження реформації почалася боротьба Швеції з Данією проти Крістіана II і Любека, яких підтримував Карл V. Мирний договір підписано 1544 року в Шпайєрі. Для ослаблення впливу Любека Густав зблизився з Голландією і Англією.
Він також дбав про розвиток шведської торгівлі та промисловості. В останні роки свого панування Густав вів боротьбу з Росією (1554—1557), яка через два роки закінчилася, потім він втрутився в лівонські чвари, що призвели до знаменитої Лівонської війні. Король помер 29 вересня 1560 в Стокгольмі.
Сім'я[ред.]
Перша дружина Густава була Катерина Сакс-Лауенбургська (1513—1535), з якою одружився 24 вересня 1531. У них був син:
- Ерік XIV (1533—1577), король Швеції
1 жовтня 1536 він одружився на Маргариті Лейонхуфвуд (1514—1551). У них було десятеро дітей:
- Юхан III (1537—1592), король Швеції
- Катерина (1539—1610), дружина Едцардом II
- Цецилія (1540—1627), дружина Крістофера II, маркграфа Бадена
- Магнус (1542—1595), герцог Естергетланда
- Карл (1544)
- Анна Марія (1545—1610), дружина Джорджа Джона
- Стен (1546—1547)
- Софія (1547—1611), дружина герцога Магнуса II із Саксен-Лауенбурга
- Єлизавета (1549—1598), дружина Крістофера, герцога Мекленбургського
- Карл IX Ваза (1550—1611), король Швеції
У Вадстенському замоку 22 серпня 1552 він одружився на Катерині Стен Бок (1535—1621).
