Ульріка Елеонора

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ульріка Елеонора
Ulrika Eleonora.jpg
королева Швеції
Правління 5 грудня 171819 лютого 1720
Коронація 17 березня 1719
Попередник Карл XII
Наступник Фредерік I
Біографічні дані
Дружина Фредерік I
Діти не було
Династія Пфальц-Цвайбрюккенська
Батько Карл XI
Мати Ульріка Елеонора Датська

Ульріка Елеонора (* 22 січня 1688 — 24 листопада 1741) — королева Швеції з 1718 до 1720 року. Походила з династії Пфальц-Цвайбрюкен.

Життєпис[ред.ред. код]

Молоді роки[ред.ред. код]

Була донькою короля Карла XI та Ульріки Елеонори Ольденбурга. Більшу частину свого життя прожила у тіні своїх старших брата та сестри, майже не маючи можливості зайняти шведський трон. Тому, фактично, не виявляла ніякої політичної активності. Ситуація змінилася у 1708 році у зв'язку із смертю сестри Ульріки Елеонори - Гедвіги Софії, дружини герцога Гольштейн-Готторпського. Син Гедвіги Софії Карл Фредерік Гольштейн-Готторпський не мав великих шансів на права спадкоємця трону.

З цього моменту Ульріка Елеонора отримала надійне та незаперечне право на зайняття трону Швеції. У 1715 році вона вийшла заміж за Фредеріка I Гессен-Касельського. З цього моменту навколо неї формується політична группа з прибічників гессенців, які намагаються передати владу у королівстві принцесі. Це триває до 1718 року.

Королювання[ред.ред. код]

Ульріка Елеонора

30 листопада 1718 року під час облоги фортеці у Норвегії було вбито брата Ульріки Елеонори — Карла XII. Маючи право на трон Швеції, Ульріка Елеонора намагалася відразу оволодіти короною. Та хоч як її чоловік, Фредерік Гессен-Касельський, енергійно зі своїми прибічниками обстоював претензії своєї дружини на трон, збори суспільних станів у Стокгольмі 1719 року відхилили їх. Лише коли Ульріка Елеонора відмовилася від намірів на одновладдя та погодилась на прийняття нової конституції, що обмежувала владу короля, її було проголошено королевою. В березні 1719 року її коронували на королеву у місті Уппсала.

За час свого володарювання вона надала 181 дворянський титул, призначила 7 фельдмаршалів, більш ніж інші правителі Швеції до неї. В цілому вона намагалася проводити політику в інтересах свого чоловіка Фредеріка Гесен-Касельського. Водночас продовжувалася війна з Росією. Усі наміри королеви були спрямовані на прискорення укладання мирних договорів із ворогами країни.

У 1720 році Ульріка Елеонора намагалася зробити свого чоловіка співправителем за прикладом Англії. Проте парламент Швеції відкинув її намагання. Після цього вона зреклася трону на користь чоловіка.

Подальше життя[ред.ред. код]

Вподальшому, Ульріка Елеонора підтримувала чоловік в усіх політичних планах, намагалася народити дитину, але марно. У 1731 та 1738 роках на час відсутності в країні короля виконувала обов'язки регента.

В цілому в останні роки життя Ульріка Елеонора все більше приділяла увагу релігії та доброчинності.

Ульріка Елеонора померла від віспи 24 листопада 1741 року у Стокгольмі.

Родина[ред.ред. код]

Чоловік — Фредерік (1676-1751), син Карла I, ландграфа Гессен-Касельського. Дітей не було.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Lindqvist, Herman (2006). Historien om alla Sveriges drottningar ("History of the Queens of Sweden"). Norstedts Förlag. ISBN 91-1-301524-9.

Література[ред.ред. код]

  • Hofberg, Herman et al. (1906). Svenskt Biografiskt Handlexikon. Entry for Düben, Emerentia von. (in Swedish)
  • Nordisk familjebok. B. 30. Stockholm (1920) [1]
  • Byström, Tryggve. Svenska komedien 1737-1754 ("The Swedish comedy 1737-1754")

Посилання[ред.ред. код]


Корона принца крові Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.