Ульріка Елеонора
| Ульріка Елеонора | |
|---|---|
| королева Швеції | |
 |
|
| Правління | 5 грудня 1718—19 лютого 1720 |
| Коронація | 17 березня 1719 |
| Дата народження | 23 січня 1688 |
| Стокгольм, Швеція | |
| Дата смерті | 24 листопада 1741 (53 роки) |
| Стокгольм, Швеція | |
| Місце поховання | Ріддархольменкірхе |
| Попередник | Карл XII |
| Діти | не було |
| Наступник | Фредерік I |
| Дружина | Фредерік I |
| Династія | Пфальц-Цвайбрюккенська |
| Батько | Карл XI |
| Мати | Ульріка Елеонора Датська |
Ульріка Елеонора (* 22 січня 1688 — † 24 листопада 1741) — королева Швеції з 1718 до 1720 року. Походила з династії Пфальц-Цвайбрюкен.
Зміст |
Життєпис [ред.]
Молоді роки [ред.]
Була донькою короля Карла XI та Ульріки Елеонори Ольденбурга. Більшу частину свого життя прожила у тіні своїх старших брата та сестри, майже не маючи можливості зайняти шведський трон. Тому, фактично, не виявляла ніякої політичної активності. Ситуація змінилася у 1708 році у зв'язку із смертю сестри Ульріки Елеонори - Гедвіги Софії, дружини герцога Гольштейн-Готторпського. Син Гедвіги Софії Карл Фредерік Гольштейн-Готторпський не мав великих шансів на права спадкоємця трону.
З цього моменту Ульріка Елеонора отримала надійне та незаперечне право на зайняття трону Швеції. У 1715 році вона вийшла заміж за Фредеріка I Гессен-Касельського. З цього моменту навколо неї формується політична группа з прибічників гессенців, які намагаються передати владу у королівстві принцесі. Це триває до 1718 року.
Королювання [ред.]
30 листопада 1718 року під час облоги фортеці у Норвегії було вбито брата Ульріки Елеонори - Карла XII. Маючи право на трон Швеції, Ульріка Елеонора намагалася відразу оволодіти короною. Та хоч як її чоловік, Фредерік Гессен-Касельський, енергійно зі своїми прибічниками обстоював претензії своєї дружини на трон, збори суспільних станів у Стокгольмі 1719 року відхилили їх. І лише, коли Ульріка Елеонора відмовилася від намірів на одновладдя, прийняття нової конституції, що обмежувала владу короля, її проголошено королевою. В березні 1719 року її коронували на королеву у місті Уппсала.
За час свого володарювання вона надала 181 дворянський титул, призначила 7 фельдмаршалів, більш ніж інші правителі швеції до неї. В цілому вона намагалася проводити політику в інтересах свого чоловіка Фредеріка Гесен-Касельського. Водночас продовжувалася війна з Росією. Усі наміри королеви були спрямовані на прискорення укладання мирних договорів із ворогами країни.
У 1720 році Ульріка Елеонора намагалася зробити свого чоловіка співправителем за прикладом Англії. Проте парламент швеції відкинув її намагання. Після цього вона зреклася трону на користь чоловіка.
Подальше життя [ред.]
Вподальшому, Ульріка Елеонора підтримувала чоловік в усіх політичних планах, намагалася народити дитину, але марно. У 1731 та 1738 роках на час відсутності в країні короля виконувала обов'язки регента.
В цілому в останні роки життя Ульріка Елеонора все більше приділяла увагу релігії та доброчинності.
Ульріка Елеонора померла від віспи 24 листопада 1741 року у Стокгольмі.
Родина [ред.]
Чоловік — Фредерік (1676-1751), син Карла I, ландграфа Гессен-Касельського. Дітей не було.
Див. також [ред.]
Джерела [ред.]
- Lindqvist, Herman (2006). Historien om alla Sveriges drottningar ("History of the Queens of Sweden"). Norstedts Förlag. ISBN 91-1-301524-9.
Література [ред.]
- Hofberg, Herman et al. (1906). Svenskt Biografiskt Handlexikon. Entry for Düben, Emerentia von. (in Swedish)
- Nordisk familjebok. B. 30. Stockholm (1920) [1]
- Byström, Tryggve. Svenska komedien 1737-1754 ("The Swedish comedy 1737-1754")
Посилання [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Ульріка Елеонора |
