Карл XI

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Карл XI
Dei Gratia Svec Goth Vandal Rex
Karl XI i kröningsdräkt.jpg
Карл XI. Картина Д. Клекер-Еренштраля, 1690
Король Швеції
Правління 1660-1697
Коронація 28 вересня 1675
Попередник Карл Х Густав
Наступник Карл XII
Біографічні дані
Дата народження 24 листопада 1655(1655-11-24)
Стокгольм
Дата смерті 5 квітня 1697(1697-04-05) (41 рік)
Стокгольм
Дружина Ульріка Елеонора Ольденбурзька
Діти Ядвіґа Софія, Карл, Густав, Ульрік, Фредрік, Карл Густав, Ульріка Елеонора
Династія Віттельсбахи
Батько Карл Х Густав
Мати Ядвіґа Елеонора Гольштейн-Готторпська
Armoiries Suède Palatinat.svg

Карл XI (*24 листопада 1655 - †5 квітня 1697) — король Швеції (1660-1697 рр.) з династії Віттельсбахи. Син Карла X Густава та Ядвіґи Елеонори Гольштейн-Готторпської.

Регентство[ред.ред. код]

Під час його неповноліття країною керували Магнус Габріель Делагарді і регентський рада; вони поспішили укласти мир з усіма сусідніми державами, з якими воював Карл X Густав. В 1660 р. був укладений мирний договір в Оліві між Швецією та Річчю Посполитою, в якому взяли участь і Бранденбург, і імператор: Лівонія була формально відступлена Швеції, і польський король назавжди відмовився від своїх домагань на шведський престол. В Копенгагені було укладено мир між Швецією і Данією, в 1661 р., в Кардіс — між Швецією та Московським царством. Зовнішня політика Швеції під час регентства коливалася між Францією та її ворогами — Англією і Нідерландами; всередині держава терпіло від заколотів і заворушень.

Самостійне правління[ред.ред. код]

Карл був оголошений повнолітнім (1672); риксдаг, скликаний з цієї нагоди, постановив продовжувати редукцію Карла X. В силу союзу з Францією Швеція повинна була зайняти війною Бранденбург; але шведи несли поразку за поразкою, програли битву при Фербелліне (1675), втратили майже всі свої володіння в Померанії. В альянс з Бранденбургом вступив і король Кристіан V. Війну з Данією вирішила битва при Лундігрудні 1676 р.), одна з найбільш кровопролитних в північній історії, що закінчилася повною поразкою датчан. Перемога підняла розташування шведів до свого короля; замовкли ремствування і протест, король з більшою енергією міг продовжувати війну. На морі перемагали данці, на суші — шведи. У Померанії бранденбурзькі війська зайняли Щецин. Датська і Бранденбурзькі війна закінчилися в 1679 р., перша — миром в Лунді, друга — миром в Сен-Жермен-ан-Ле.

Реформи[ред.ред. код]

Після 1679 р. Карл віддався внутрішнім реформам; головним його радником був Юхан Юлленшерна. В зовнішніх справах вирішено було триматися самостійної політики і тому остаточно порвати з Францією. Світ на півночі міг бути зміцнений тільки зближенням з Данією, що й було досягнуто договором про нейтралітет для захисту торговельних зносин скандинавських народів і шлюбним союзом Карла XI і данської принцеси Ульріки Елеонори Ольденбурзькою.

Усередині країни редукція послабила дворянство і аристократію; король визнав можливим зовсім скасувати всякі соромтеся його державні форми, що і було виконано, за згодою риксдагу, в 1680 р. Король міг тепер скликати риксдаг, коли йому було завгодно. Державна рада був перейменований в раду королівський. Незабаром в руки короля перейшли редукція, законодавча влада і право накладати податі: стану втратили своє колишнє значення. Стиснута була свобода друку; духовенство поширювало в народі вчення про божественне походження королівської влади. Економічний лад держави досяг завдяки редукції квітучого стану. Редукція дала державі капітал з щорічним доходом в 2,5 млн. далеров; вона ж поклала край залежності селян від дворянства.

Маючи в своїх руках достатні матеріальні засоби, Карл взявся за реформу військової справи. Держава була розділена на області, з яких кожна була зобов'язана утримувати відоме кількість кінного війська. Завдяки цим реформам у Швеції було 38 тис. чол. постійного війська, в провінціях — 25 тис. Була побудована нова військова гавань — Карлскруна.

В знову придбаних (від Данії) провінціях на півдні Швеції (Сконе, Блекінге і Халланд) шведська мова був зроблений мовою церкви і шкіл, був відновлений Лундський університет, введені шведські закони. Свої балтійські володіння Карл бажав також тісніше пов'язати зі Швецією; але тут редукція викликала сильний ремство, і проти короля склалася опозиція на чолі з Паткулем. Загальному добробуту королівства сприяли введені королем поліпшення в гірничій справі, в торгівлі і промисловості. Частий голод в останні роки царювання Карла викликав великі лиха в північній Швеції, Фінляндії та остзейських провінціях. В 1686 р. вийшов новий закон про церкви, в силу якого духовенство підпорядковане державі та введені новий катехізис, новий служебник і молитовник.

Родина[ред.ред. код]

Діти від Ульріки-Елеонори Ольденбурзької:

Попередник
Карл Х Густав
Lilla riksvapnet.svg Король Швеції
1660-1697
Lilla riksvapnet.svg Наступник
Карл XII