Енгельбрект Енгельбректсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Енгельбрект Енгельбректсон

Енгельбрект Енгельбректсон (* 1390 — † 4 травня 1436) — регент Швеції з 1435 до 1436 року.

Життєпис[ред.ред. код]

Енгельбрект був лицарем та гірничим промисловцем у провінції Даларна. Скоріше за все він мав німецьке коріння. Є відомості, що його родина перебралася до Швеції у 1360-х роках.

Складна економічна ситуація викликана війною Еріка Померанського, короля Данії, Норвегії та Швеції, проти Ганзи негативно також позначилася на експорті заліза, завдавала суттєвої шкоди залізнорудному районові Берґслаґену. Це відбувалося внаслідок блокади, яку розпочав ганзейський флот портових міст Швеції. Саме цим пояснюється у 1426 році повстання в Даларні на чолі із Енгельбректом Енгельбректсоном. Після початкових успіхів повстання здобуло підтримку аристократії та державної ради Швеції. Найсильнішими прихильниками були представники знаті Упланда — лагман Нільс Бот, Ерік пуке, Брудер Свенсон.

Енгельбректсона було обрано шведським головнокомандувачем та регентом у з'їзді знаті в Арбузі. Це вважається першим засідання шведського риксдагу. Проте значна частина аристократії була незадоволена тим, що посаду регента обіймає особа, яка не належала до їх кола. Їх очолив Карл Кнутсон, який лише намагався використати дії Енгельбректсона з метою захоплення влади. Більшість знаті почала просувати кандидатуру Карла Кнутсона на посаду шведського регента. Водночас вони намагалися знайти спільну мову з Еріком Померанським.

Енгельбректсон якийсь час намагався цьому протистояти — навесні 1436 року він знову почав бойові дії. На цей раз проти Карла Кнутсона та його прихильників. Але вимушений був поступитися владою, а 4 травня 1436 року його було підступно вбито. Карл Кнутсон, ставши регентом, видав вбивці охорону грамоту. Інші прихильники Енгельбректсона — Ерік Пуке та Брудер Свенсон — були страчені.

Джерела[ред.ред. код]