Клан Гледстейнс

Вільям Юарт Гладстон у 1861 році.

Будинок "Земля Томаса Гладстона" в Единбурзі.

Клан Гледстейнс (шотл. - Clan Gladstaines) - один з кланів рівнинної частини Шотландії - Лоуленду. На сьогодні клан не має визнаного герольдами Шотландії вождя, тому вважається «кланом зброєносців». Більше того, майже всі гілки клану вимерли, є тільки окремі люди в різних країнах світу, що походять від клану Гледстейнс. Рід Гладстон теж походить від клану Гледстейнс.

Гасло клану: Fide et virtute - Віра і мужність (лат.)

Історія клану Гледстейнс

Походження клану Гледстейнс

У давні часи клан володів землями між Ланарком (шотл. - Lanark) та Піблс (шотл. - Peebles). Ці землі розташовані біля містечка Біггар (шотл. - Biggar). Ця земля являє собою рівнину, що оточена пагорбами, що вкриті вересовими пустищами. Місцкевість частково заболочена, поруч розташовані скелясті схили Белл-Крейг або Коклоу-Хілл. Саме у цій місцевості виник і жив клан Гледстейнс. Тут цей клан збудував замок, що став відомий як замок Гледстейнс або замок Кайт-Рок. Замок не зберігся - не лишилось навіть руїн, хоча простояв він понад 600 років. На цьому місці нині є тільки ферма.

Назва клану та замку наводить на думку про англо-саксонське походження клану. Давня назва клану була Де Гледестан (саккс. - de Gledestan) у 1296 - 1356 роках. Потім назва змінилась на Гледстан (Gledstan). Потім до назви додалась «s» наприкінці слова: Гледстаніс (Gledstanys), потім Гледстейнс (Gledstanes). У 1835 році Джон Гладстоун з Фаскве отримав підтвердження, що він має право іменуватися сер Джон Гладстоунс як іменувались його предки.

ХІІІ - XIV століття

Перша згадка про клан Гледстейнс в історичних документах датується 1296 роком. У цьому році після завоювання Шотландії Англією вожді шотландських кланів мусили підписати присягу на вірність королю Англії Едварду І. У Документі, що ввійшов в історію як «Рагман Роллс» згадується і Герберт де Гледестан дель конт де Ланарк (шотл. - Herbert de Gledestan del counte de Lanark). Згідно історичних переказів сини цього Герберта приєдналися до повстання Вільяма Воллеса, а потім до армії Роберта Брюса і боролися за свободу Шотландії. Також існує легенда, що сини Герберта вирушили разом з Джеймсом Дугласом на Святу Землю у 1330 році, щоб поховати там серце Роберта Брюса. Похід цей завершився трагічно. Це лишається не більше ніж легендою, але в подальшому клан Гледстейнс був вірним васалом графів Дуглас. Судячи по всьому клан Гледстейнс брав участь у битві під Невілл-Кросс у 1346 році, що закінчилась катастрофою для Шотландії. Вільям та Патрік Гледстейнс були серед тих, хто мусив платити данину Англійському королю Едварду ІІІ.

В історичних документах згадується Вільям де Гледестан, що був чи то сином, чи то онуком Герберта. Він згадується в документах за 1346 рік як Вільям де Гледестан з Мінтоу та Тевіотдейлу - судячи по всьому він змушений був жити не в своєму родовому замку в Ланаркширі, а на кордоні з Англією. Десять років після цього Вільям де Гледестан супроводжував свого сеньйора графа Дугласа у Францію для продовження боротьби і війни з Англією. Там він відзначився як герой і брав участь у битві під Пуатьє у 1356 році. Але під час цієї битви він потрапив у полон і як полонений був привезений у Лондон - він був у серед французьких полонених під час тріумфального в’їзду Чорного принца в Лондон 24 травня 1357 року. Вільям де Гледестан був кинутий в Тауер і довгий час був за ґратами. Але потім він був відпущений на свободу під чесне слово - він поклявся не піднімати зброї на короля Англії «ні як суверен, ні за наказом свого сеньйора, ні з метою самооборони». І як справжній лицар він дотримав свого слова.

Останні роки свого життя він служив графу Дугласу в баронстві Каверс, що недалеко від Гавіка. Він служив на кордоні з Англією, протидіяв контрабанді. Володіння клану успадкувала Маргарет, що володіла значними маєтками в Піблс, Селкірк та в Ексбургширі. Маєтки були розділені між її синами у 1390 та у 1412 році. Джеймс - старший син успадкував маєток та замок Гледстейнс в Ланаркширі, замок Тевіотдейл біля Каверс, що відомий як Коклоу-Кестл. Ці маєтки лишилися у володіннях головної гілки клану.

XV століття

Шотландія в XV пережила епоху нескінченних війн кланів і руйнувань. Не уникнув цього і клан Гледстейнс. 1403 році на землі клану Гледстейнс напав граф Нортумберленд та його син Гарру Готспур. Клан Гледстейнс відмовився йти на будь-які поступки і замок опинився в облозі. Джеймс Гледстейнс отримав допомогу від короля Шотландії і замок був врятований.

XVI століття

Вожді клану Гледстейнс продовжували вірно служити Дугласам, але внаслідок ворожнечі кланів клан Дуглас поніс великі втрати. Після вбивства у 1455 році вождя клану Дуглас володіння клану були розділені королем. Клан Гледстейнс відповідно теж переживав важкі часи. У 1482, 1505, 1508 роках клан мав суперечки щодо володіння землями, зокрема щодо пагорбів Кадемуйр. Джон Гледстейнс став васалом клану Скотт Бранксголм, що отримав частину володінь клану Дуглас. Серед документів 1519 року є документ про досить химерний шлюбний договір, де зазначаються умови примусового шлюбу низки дочок кланів Гледстейнс та Скотт, успадкування земель та виплати грошей. У ті часи такі примусові шлюби були не рідкістю. Війни кланів тривали, і в 1561 році Джон Гледстейнс представ перед судом за вбивства скоєні його синами під час сутичок між кланами. Союзник клану Гледстейнс - вождь клану Скотт Джон Скотт запропонував 200 £ як компенсацію за скоєні вбивства.

XVII століття

У XVII столітті після об’єднання Англії і Шотландії в одне королівство багато шотландських кланів пережили важкі часи і змушені були покинути свої землі. Король Швеції Густав Адольф мав у своїй армії бригаду шотландців. Серед них був і офіцер Герберт Гледстейнс. Він народився в Дамфісі у 1600 році, став під прапор Швеції у 1640 році. Його нащадки жили в Швеції, у 1725 році працювали в голландській Ост-індійській компанії і жили на Молукських островах.

Була ще ірландська гілка клану Гледстейнс. Вони походять від капітана Джеймса Гледстейнса, що переселились в Ірландію в XVII столітті і брав участь в облозі Деррі у 1689 році. Але не всі люди з клану Гледстейнс були воїнами. Відомі купці Гледстейнси. На початку XVII століття в Единбурзі були успішні купці Гладстони. Один з них - Томас Гладстон збудував гарний будинок, що називається «Земля Томаса Гладстона» і досі є окрасою міста.

Клан Гледстейнс не оминули і релігійні війни. Клан Гледстейнс лишився віргний католицтву і двоє людей клану у XVII столітті постраждали за «таємне продовження папської практики». Під час громадянської війни в Шотландії клан Гледстейнс - Гладстон підтримав ковенанторів.

XVIII - ХІХ століття

У XVIII клан Гледстейнс підтримав повстання якобітів і постраждав після поразки повстання. Наприкінці XVIII століття всі основні гілки клану Гледстейнс вимерли, в тому числі і гілка вождів клану. Але є багато людей, що живуть в Шотландії, Англії та в інших країнах, що носять прізвища Гледстейнс та Гладстон і походять від клану Гледстейнс. Серед них був і видатний політик - прем’єр-міністр Великої Британії Вільям Юарт Гладстон (1809 - 1898), що чотири рази очолював уряд Великої Британії за часів королеви Вікторії.

Джерела

• http://www.electricscotland.com/webclans [Архівовано 9 Листопада 2015 у Wayback Machine.]
• Way, George and Squire, Romily. (1994). Collins Scottish Clan & Family Encyclopedia. (Foreword by The Rt Hon. The Earl of Elgin KT, Convenor, The Standing Council of Scottish Chiefs). pp. 392.
• Coventry, Martin. (2008). Castles of the Clans: The Strongholds and Seats of 750 Scottish Families and Clans. pp. 441. ISBN 978-1-899874-36-1.