Клан Маккензі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гребінь клану Макензі.
Герб вождя клану Макензі.

Клан Макензі — (шотл. гельськ. Clann Mac Coinnich, англ. MacKenzie) — клан МакКонніх — шотландський клан, що традиційно пов'язують із Кінтайлом та землями у Россширі. Один з кланів гірської Шотландії — Хайленду.

Тартан клану МакКензі
Варіант тартану клану МакКензі, який називають тартан «Сефорт Горян».
Вождь клану МакКензі в битві. Малюнок художника Р. Р. МакЯна 1845 р.

Символіка клану[ред. | ред. код]

Гасло клану: Luceo non uro — «Я сяю, але не згораю.» (лат.)

Бойовий клич клану: Tulach Àrd — «Високий пагорб» (гельск.)

Символ клану: строкатий падуб.

Походження клану Макензі[ред. | ред. код]

Існує кілька гіпотез про походження клану МакКензі. За одними клан має чисто кельтське походження, за іншими — частково норманське, частково кельтське. За легендою, МакКензі походять від легендарного Лоарна — короля Дал Ріади. Пов'язані родоводом з кланами Метісон та Анріас. З кланом пов'язаний замок Ейлен-Донан. Вважається, що походження назви МакКензі переплетене з походженням кланів Метісон та Анріас. За легендами та переказами всі три клани походять від Гіллеона Айрда (шотл. гельск. — Gilleoin Aird), що жив на початку XII століття. Вожді клану МакКензі утвердилися у фортеці на горі Ейлен Донан (шотл. гельск. — Eilean Donan) у 1297 році.

Походження назви Макензі[ред. | ред. код]

Назва клану МакКензі має кельтське походження — від гельського Mac Coinnich — мак Койнніх. Ірландське слово Coinneach — койннех або коннєх означає «красивий», «гарний». Назва також пов'язана з кельтським язичницьким богом Цернунном, що зображався кельтами у вигляді оленя або людини з рогами оленя. Тому на гербі клану зображено оленя.

Історія клану Макензі[ред. | ред. код]

Війна за незалежність Шотландії[ред. | ред. код]

Під час війни за незалежність Шотландії клан МакКензі підтримав майбутнього короля Шотландії Роберта І Брюса. Під час битви при Інверурі в 1308 році клан МакКензі теж був на боці Роберта Брюса і боровся проти клану Комін, який був суперником Роберта Брюса щодо трону королів Шотландії. Вождь клану Єн Мак Койнніх вів 500 воїнів клану МакКензі на битву під Баннокберн у 1314 році, де англійські загарбники були розгромлені.

XIV століття[ред. | ред. код]

У XIV столітті клан МакКензі вів боротьбу з ерлом (графом) Росс та його союзниками. Під час цієї війни вождь клану МакКензі — Кеннет МакКензі був схоплений і вбитий ворогами у 1346 році. Але з'ясувалося, що нащадок вождя клану живий і перебуває в замку Лох-Кіннелан біля Стратпеффера в Істер Росс, що знаходився під контролем ворожого клану. Клан МакКензі змушений був захопити замок і землі Кінтайл.

XV століття[ред. | ред. код]

У XV столітті відбувалися жорстокі війни між шотландськими кланами. В 1452 році клани, союзні з кланом МакКензі, захопили в полон ерла (графа) Росс. Це спричинило битву під Белах нам Бройг (шотл. гельск. — Bealach nam Broig). Клан Марро та його септа Дігвалл зуміли визволити ерла Росс з полону ціною величезних втрат.

У битві під Саухібурн (шотл. — Sauchieburn) у 1488 році клан МакКензі воював під проводом Гектора Роя МакКензі на стороні короля Джеймса III Шотландського проти армії шотландських кланів, яку очолював син короля — принц Джеймс.

У 1491 році клан МакКензі здійснив рейд на землі клану Росс. Тоді МакКензі зітнулися з низкою кланів, у тому числі з могутніми кланами МакДональд з Лохалш, МакДональд з Кланраналд, Камерон, конфедерацією кланів Хаттан на чолі з кланом Макінтош.

XVI століття — війни кланів[ред. | ред. код]

Під час тривалих англо-шотландських війн XVI століття Джон МакКензі — IX вождь клану МакКензі очолив клан у битві під Флодден 1513 року та в битві під Пінкі Клеу 1547 року — в битвах, де він потрапляв у полон до англійців. В обох випадках клан платив за його звільнення викуп. Значення клану МакКензі в Шотландії зросло у 1544 році, коли вождь клану Джон МакКензі разом з Хантлі — ерлом Півночі почали боротьбу з кланом Раналд Мойдарт. Вождь клану МакКензі в рішучий момент змінив своє рішення, але клани Росс, МакКінтош, Грант не наважились виступити проти МакКензі навіть сумісно. З того часу клан МакКензі визнаний значною силою на півночі Шотландії.

13 грудні 1545 року Дінгуолл — ерл Сазерленду уклав угоду з Джоном МакКензі Кінтайлом щодо спільної оборони від усіх ворогів та вірності Мері, королеві Шотландії. У битві при Лангсайд клан МакКензі воював на боці Мері, королеви Шотландії проти сил її зведеного брата Джеймса Стюарта — ерла Морею. Після цього Х вождь клану МакКензі — Кеннет МакКензі помер.

XVIII століття — громадянська війна на Британських островах[ред. | ред. код]

До початку XVII століття землі клану МакКензі простягалися від Чорного Острова на сході до Зовнішніх Гебридських островів на заході. Клан утвердив свою владу на острові Льюїс, захопивши землі клану МакЛауд, а також землі біля озера Лох Алш, що до того належали клану МакДонелл. У 1606 році відбулась битва під Морар (шотл. — Morar) між кланами МакКензі і МакДонелл з Гленгаррі.

У 1623 році, вождь клану Колін МакКензі отримав титул графа Сефорт (шотл. — Seaforth), звання пера Шотландії, приймаючи свій титул на березі моря на острові Льюїс.

У 1645 році лорд Сефорт почав боротьбу в лавах Ковенантерів, зібрав військо проти роялістів Джеймса Грема І маркіза Монтроз, брав участь у битві під Аулдем, де Ковенантери зазнали поразки. Маркіз Монтроз почав переслідувати всіх, хто був проти роялістів, знищувати їх замки та будинки, вбивати людей, в тому числі нищив майно і людей Томаса МакКензі Плускардіна. Пізніше в 1649 році Томас Маккензі Плускардін перейшов на бік роялістів і повів власні загони на облогу Інвернесс.

У 1672 році клан МакКензі отримав право знищити «вогнем і мечем» клан МакЛауд Ассінт, що був гілкою клану МакЛауд Льюїса. МакЛауди сховалися в замку Адверк. Замок атакований і захоплений кланом МакКензі. Землі Ассінт перейшли під контроль клану МакКензі.

У 1688 році Кеннет МакКензі з Судді убитий в битві під Марлоу. Тоді клан МакКензі боровся за незалежність Шотландії, підтримував клан Макінтош, воював проти клану Камерон. Під час цієї війни клан МакКензі на чолі зі своїм вождем Кеннетом МакКензі — IVграфом Сефорт вирушив до Ірландії на підтримку короля Якова. Клан брав участь в облозі Деррі і в битві на річці Бойн у 1690 році.

XVIII століття — повстання якобітів[ред. | ред. код]

Під час повстання якобітів у 1715 році клан МакКензі підтримав повстання. Вільям Маккензі — V граф Сефорт командував загонами клану МакКензі. Але під час повстання повстання якобітів у 1745 році клан МакКензі був розділений між ворогуючими сторонами: вождь клану Кеннет Маккензі — лорд Фортроз не підтримав якобітів і зібрав загони на підтримку британського уряду, але двоюрідний брат вождя — Джордж Макензі ІІІ граф Кромарті підтримав якобітів і був у їхніх лавах.

Вождь[ред. | ред. код]

Нині[коли?] вождем клану є Джон Руарід Грант МакКензі (шотл. — John Ruaridh Grant Mackenzie) — V граф Кромарті, віконт Тарбат, віконт Кастлехевен, барон Леод. Вождь клану МакКензі називається ще Каберфід (шотл. — Caberféidh) — у перекладі з гельської це слово означає «роги оленя» — натяк на герб вождя клану.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Duncan, A. A. M. Scotland: The Making of the Kingdom. — Edinbourgh, 1975.
  • McDonald, C. The History of Argyll. — Glasgow, 1950.
  • Moncreiffe, I. The Highland Clans. — London, 1967.
  • Skene, W. F. Celtic Scotland. — Edinbourgh, 1876—1880.