Вільям Воллес
| Вільям Воллес | |
| шотл. гел. Uilleam Uallas | |
| Народився | бл. 1270 Елдерслі, Шотландія |
|---|---|
| Помер | 29 серпня 1305 Лондон, Англія |
| Батько | Алан Воллес |
| Матір | Маргарет Кровфорд |
Ві́льям Во́ллес (шотл. гел. Uilleam Uallas, англ. William Wallace, *бл. 1270, Елдерслі — †23 серпня 1305, Лондон) — національний герой Шотландії, провідник і організатор збройної боротьби за незалежність шотландців від Англії.
Зміст |
Біографія [ред.]
Вільям Воллес народився в родині дрібного шотландського лицаря сера Малькольма Воллеса, васала Джеймса Стюарта, одного з предків королів Англії та Шотландії з династії Стюартів.
У 1296 році армія англійського короля Едуарда I вторглася в Шотландію та спираючись на проанглійську партію шотландських баронів, завоювала всю країну. Законний король Шотландії Баліол Джон був змушений відректися престолу і Шотландія опинилася під владою Англії. Англійські гарнізони були введені у шотландські фортеці, місцеве духовенство почали заміняти англійським.
Однак вже у наступному, 1297 році, у країні спалахнуло повстання проти англійської окупації. На його чолі встав Вільям Воллес, лицар зі скромним походженням, але з видатним військовим талантом. Попри те, що в цілому повстання розвивалося з метою повернення до влади (реставрації) Джона Баліола, до Воллеса спочатку приєдналися Роберт Брюс, Джеймс Стюарт та інші опозиційні до поваленого короля шляхтичі. Рух швидко набрав обертів, перетворившись на загально-національний.
11 вересня 1297 року невелика шотландська армія Воллеса вщент розтрощила 10-тисячне англійське військо графа Суррея в битві на Стерлінгському мосту. Під час цієї битви Воллес утратив свого єдиного вірного соратника де Моррея, який як і сам Воллес, боровся з англійцями поза усілякі політичні та фінансові виго́ди, з патріотичних спонукань. Значну частину Шотландії було звільнено. Шотландські барони обрали Воллеса регентом королівства (за відсутності Джона Баліола). Вплив Воллеса був надзвичайним, завдяки його широкій популярності серед загалу та вояків реорганізованої армії.
У 1298 році англійський король Едуард I зі своїм військом знову вторгся у Шотландію й у битві при Фолкірку завдав поразки загонам шотландців. Як наслідок, Воллесу довелося скласти з себе повноваження регента та вирушити в Францію для переговорів про можливий франко-шотландський союз. Але французький король Філіп IV щойно уклав угоду про шлюб його дочки Ізабелли з сином англійського короля Едуарда І, також Едуарда, тому місія Воллеса провалилася.
Протягом наступних років (1299 - 1303) у Шотландії велася жорстока партизанська війна проти панування англійців. Про діяльність Воллеса в цей час існують різні точки зору. Загальноприйнятною є думка, що він служив при дворі французького короля. Однак існує теорія, що в цей період він здійснив поїздку до Риму, просити Папу Римського про підтримку прагнень до волі католицької Шотландії, в будь-якому разі виключати в цей час політичну діяльність Воллеса на благо Шотландії не варто.
Вимушена еміграція Воллеса не спинила шотландського національного опору. Визвольну боротьбу очолив Джон Комін, трохи згодом Роберт Брюс.
У 1303 році Вільям Воллес повернувся в Шотландію, щоб взяти участь в збройному протистоянні з англійцями, які влаштували справжні лови на нього. До серпня 1305 року Воллесу вдавалося уникати ув'язнення, але через внутрішню зраду його схопили і 23 серпня стратили у Лондоні. Тіло Воллеса посікли на шматки, які потім виставляли для остраху населення в найбільших містах Шотландії.
Вільям Воллес у культурній спадщині і мас-культурі [ред.]
Особа Вільяма Воллеса та його діяльність дуже рано увійшли у класичну літературу. Відомою є епічна поема XV століття (бл. 1470 року) «Діяння сера Вільяма Воллеса, лицаря Елдерслі», яка втім ґрунтуючись на легендах і переказах, події 170-літньої давнини описує з деякими неточностями.
Образ Воллеса дав натхнення численним митцям і письменникам. З найвідомішого — на початку XIX століття Вальтер Скотт присвятив Вільяму Воллесу свій твір «Подвиги і смерть Вільяма Воллеса, героя Шотландії» (Exploits and Death of William Wallace, the "Hero of Scotland").
У 1995 році знято голлівудську стрічку «Хоробре серце» за сценарієм Рендалла Воллеса (Randall Wallace), написаного на основі діянь і подій довкола Вільяма Воллеса. Фільм зажив широкої слави серед глядачів й отримав гідну оцінку серед кінокритиків — був відзначений п'ятьма нагородами Кіноакадемії. Головну роль — роль Вільяма Воллеса у стрічці втілив Мел Гібсон.
У російської виконавиці Тем Грінхіл (Наталія Новікова) є пісня "Braveheart", що в перекладі означає "Хоробре серце", також присвячена серові Вільяму Воллесу і фільму про нього.
Бібліографія [ред.]
- Brown C. William Wallace. The True Story of Braveheart. Stroud: Tempus Publishing Ltd, 2005. ISBN 0-7524-3432-2.
- Clater-Roszak C. "Sir William Wallace ignited a flame." Military History 14 (1997): 12–15.
- Harris N. Heritage of Scotland: A Cultural History of Scotland & Its People., L.: Hamlyn, 2000. ISBN 0-600-59834-9.
- Loudoun D. Scotland's Brave., Sydney: Paragon Books, 2007.
- MacLean F. Scotland: A Concise History., L.: Thames & Hudson, 1997. ISBN 0-500-27706-0.
- Morton G. William Wallace, L.: Sutton, 2004. ISBN 0-7509-3523-5.
- Reese P. William Wallace: A Biography., Edinburgh: Canongate, 1998. ISBN 0-86241-607-8.
- Scott Sir Walter Exploits and death of William Wallace, the 'Hero of Scotland'
- Stead M. J. і Young А. In the Footsteps of William Wallace., L.: Sutton, 2002.
- Wallace M. William Wallace: Champion of Scotland., Musselborough: Goblinshead, 1999. ISBN 1-899874-19-4.
Посилання [ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Вільям Воллес |
