Комаров Володимир Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Володимир Михайлович Комаров
Soviet Union-1964-stamp-Vladimir Mikhailovich Komarov.jpg
Народився 16 березня 1927(1927-03-16)
Москва
Помер 24 квітня 1967(1967-04-24) (40 років)
Оренбурзька область
Діяльність космонавт
Нагороди

Герой Радянського Союзу Герой Радянського Союзу

Орден Леніна
Орден Червоної Зірки
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За освоєння цілинних земель»

Володи́мир Миха́йлович Комаро́в (*16 березня 1927, Москва — †24 квітня 1967) — радянський космонавт, двічі Герой Радянського Союзу (1964, 1967), нагороджений орденом Леніна і орденом Червоної Зірки. Загинув під час посадки космічного корабля «Союз-1».

Інженер-полковник, двічі Герой Радянського Союзу (19 жовтня 1964 і 24 квітня 1967). Член КПРС з 1952 року. Нагороджений «орденом Леніна», «орденом Червоної Зірки» і медалями. «Герой Праці» Соціалістичної Республіки В'єтнам. Нагороджений золотою медаллю імені К.Циолковського АН СРСР і медаллю де Лаво (Міжнародної федерації аеронавтики). Міжнародним комітетом з аеронавтики і космічних польотів нагороджений орденом «Роза вітрів» з діамантом. Був вибраний почесним громадянином міст Калуга (Росія) і Нантер (Франція).

Біографія[ред.ред. код]

Володимир Комаров народився 16 березня 1927 року у Москві.

У 1943 році закінчив семирічку та поступив у 1-у московську спецшколу ВПС, прагнучи потрапити на фронт.

Спецшколу закінчив у липні 1945 року, коли війна вже закінчилася. Після закінчення школи ВПС став курсантом Соловської авіаційної школи первинного навчання, а у вересні того ж року — курсантом борісоглібського військового авіаційного училища льотчиків.

У липні 1946 був переведений в батайське військове авіаційне училище імені А.Сєрова, після закінчення якого у 1949 року почав службу військовим льотчиком-винищувачем в авіаційному полку винищувальної авіаційної дивізії ВПС північнокавказького військового округу, що базувався у м. Грозному. Там він познайомився з шкільною вчителькою Валентиною, яка незабаром стала його дружиною.

У 1959 роціу успішно закінчив факультет авіабудування військово-повітряної академії імені Н.Жуковського і був направлений в державний червонопрапорний НДІ ВПС, де займався випробуваннями нових зразків авіаційної техніки. Саме тут, комісія з відбору в перший загін космонавтів запропонувала Володимиру Комарову нову секретну випробувальну роботу, і у 1960 році він був зарахований до загону космонавтів.

У квітні 1961 року загальнокосмічна підготовка була завершена і Комаров почав підготовку до польоту на космічних кораблях «Восток» і «Восход».

У серпні 1962 року був призначений дублером Павла Поповича на космічному кораблі «Восток-4»

Перший політ[ред.ред. код]

Свій перший космічний політ Володимир Комаров здійснив 12-13 жовтня 1964 року на борту космічного корабля «Восход» разом з космонавтами Константином Феоктистовим і Борисом Єгоровим. Це був перший у світі багатомісний космічний корабель. Вперше у складі екіпажу були не тільки льотчик, але також інженер та лікар. Вперше в історії екіпаж здійснював політ без скафандрів. Вперше була застосована система м'якої посадки. Позивний «Рубін» добу звучав з орбіти. Підсумкова тривалість польоту склала одну добу 17 хвилин, за цей час корабель 16 разів облетів земну кулю. Основним завданням польоту було забезпечення пріоритету СРСР в польотах у космос екіпажу з декількох космонавтів. Крім того, було виконано багато технічних і медико-біологічних експериментів.

За успішне виконання польоту Володимир Комаров отримав звання героя Радянського Союзу, вручений орден Леніна і медаль «Золота Зірка». Незабаром йому була надана кваліфікація «Космонавт 3-го класу», а 23 січня 1965 року його призначили інструктором-космонавтом в групу космонавтів, що готувалися по програмах Міністерства оборони.

У вересні 1965 року він був включений в групу підготовки до польоту за програмою «Союз».

Емблема «Союза-1»

Союз-1[ред.ред. код]

У серпні 1966 року було ухвалено рішення, що Володимир Комаров пілотуватиме «Союз-1». Його дублером призначили Юрія Гагаріна. Цей політ (23-24 квітня 1967 року) виявився фатальним: Володимир Комаров загинув при завершенні програми польоту, коли під час спуску на Землю не вийшов основний парашут апарату, що спускався. На великій швидкості космічний корабель врізався в землю.

За героїзм, мужність і відвагу, проявлені при здійсненні польоту, нагороджений другою медаллю «Золота Зірка» (посмертно). Міжнародний комітет з аеронавтики і космічних польотів відзначив подвиг космонавта орденом «Роза вітрів» з діамантами. Прах Владимира Комарова розміщено в урні Кремлівської стіни на Червоній площі в Москві. Бронзове погруддя встановлено на батьківщині Героя в Москві.

Ім'ям Володимира Комарова названі населені пункти, кратер на Місяці, астероїд 1836 Комаров, науково-дослідний корабель СРСР, єйське вище військово-морське авіаційне училище льотчиків, школа, вулиці у Києві, Львові та Одесі, а також одна з московських площ.

На місці загибелі в селі Карабутак Адамовського райоу Оренбурської області встановлений обеліск 51°21′41″ пн. ш. 59°33′44″ сх. д. / 51.3615750° пн. ш. 59.5624306° сх. д. / 51.3615750; 59.5624306. Пам'ять про Володимира Михайловича Комарова назавжди залишилася в історії світової космонавтики.

Посилання[ред.ред. код]