Береговий Георгій Тимофійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Георгій Тимофійович Береговий
Beregovoy.jpeg
Дата народження 15 квітня 1921(1921-04-15)
Місце народження Федорівка, Карлівський район, Полтавська область, УРСР
Дата смерті 30 червня 1995(1995-06-30) (74 роки)
Місце смерті Москва
Країна: СРСР СРСР, Росія Росія
Alma mater: Військово-повітряна академія імені Ю. О. Гагаріна
Військове звання: Генерал-лейтенант авіації Генерал-лейтенант авіації
Місії: Політ на косміч. кораблі «Союз-3» (1968)
Нагороди: Герой Радянського Союзу — 1944 Герой Радянського Союзу — 1968
Орден Леніна — 1944 Орден Леніна — 1968 Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Богдана Хмельницького III ступеня
Орден Олександра Невського
Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня
Орден Червоної Зірки
Орден Червоної Зірки
Орден «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» III ступеня
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «За взяття Будапешта»
Медаль «За взяття Відня»
Медаль «За освоєння цілинних земель»
Медаль «20 років перемоги у ВВВ» Медаль «30 років перемоги у ВВВ»
Медаль «40 років перемоги у ВВВ»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
[[commons:Category:Georgy Beregovoy|Георгій Тимофійович Береговий]] на ВікіСховищі

Гео́ргій Тимофі́йович Берегови́й (* 15 квітня 1921, Федорівка, Карлівський район, Полтавська область, УРСР — 30 червня 1995, Москва) — льотчик-космонавт СРСР, генерал-лейтенант, двічі Герой Радянського Союзу (єдиний удостоєний першої зірки Героя за подвиг під час Другої світової війни, а другої  — за політ у космос).

Біографія[ред.ред. код]

Народився 15 квітня 1921 року в селі Федорівка (нині Карлівського району Полтавської області України).

У довоєнні роки жив, вчився і працював у м. Єнакієвому. Під час навчання у середній школі в Єнакієвому був інструктором, потім керівником міської секції авіамоделювання[1]. 1938 року, після закінчення восьмого класу, розпочав трудову діяльність на Єнакіївському металургійному заводі. Займався в Єнакіївському аероклубі. Того ж року покликаний до Червоної армії. 1941 року закінчив Ворошиловоградську школу військових льотчиків імені Пролетаріату Донбасу.

Учасник німецько-радянської війни з червня 1942 року. Льотчик, командир ланки, командир ескадрильї 90-го гвардійського штурмового авіаційного полку (4-а гвардійська штурмова авіаційна дивізія, 5-й штурмовий авіаційний корпус, 5-а повітряна армія, 2-й Український фронт). За роки війни зробив 186 бойових вильотів. За героїзм, мужність і відвагу, проявлені в льотних боях Німецько-радянської війни, 26 жовтня 1944 року удостоєний звання Героя Радянського Союзу.

Після завершення війни 1948 року закінчив вищі офіцерські курси і курси льотчиків-випробувачів. У 1948–1964 роках працював льотчиком-випробувачем. Освоїв десятки типів літаків.

1956 року закінчив Військово-повітряну академію (нині імені Ю. О. Гагаріна). 14 квітня 1961 року був удостоєний звання заслуженого льотчика-випробовувача СРСР.

1963 року зарахований до загону радянських космонавтів (1963 Група ВПС № 2 (додатковий набір). Пройшов повний курс підготовки до польотів на кораблях типу «Союз». 26 — 30 жовтня 1968 року здійснив космічний політ на космічному кораблі «Союз-3». У польоті була проведена перша в історії спроба злучення в космосі з безпілотним кораблем «Союз-2» в тіні Землі. Політ продовжувався 3 доби 22 години 50 хвилин 45 секунд. За здійснення космічного польоту 1 листопада 1968 року нагороджений другою медаллю «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу.

22 січня 1969 року в Московському кремлі, перед урочистою зустріччю космонавтів офіцер Віктор Ільїн обстріляв автомашину, в якій їхали космонавти, вважаючи її за автомобіль генерального секретаря ЦК КПРС Леоніда Брежнєва (помилці сприяла деяка зовнішня схожість Берегового з Брежнєвим). Береговий був легко поранений уламками лобового скла; шофер поруч з Береговим був смертельно поранений.

Депутат Верховної Ради СРСР 8-го — 10-го скликань (1974–1989). Лауреат Державної премії СРСР (1981). Вів велику громадську роботу. 1978 року, як депутат, взяв участь і допоміг реабілітуватися в житті двічі засудженому (групове зґвалтування, грабунок) 28-річному жителю Єнакієвого Віктору Януковичу.

У 1972–1987 роках — начальник Центру підготовки космонавтів. 1987 року в званні генерал-лейтенант пішов у відставку.

Помер 30 червня 1995 року, під час операції на серці. Похований у Москві на Новодівочому цвинтарі.

Суперечливі, але широко поширені легенди[ред.ред. код]

  • «Займався в Єнакієвському аероклубі, разом з Федором Януковичем, батьком В. Ф. Януковича»[2].
    Георгій Береговой до 1938 року був інструктором, потім керівником Єнакієвської секції авіамоделювання. У 1941 році закінчив Ворошиловоградську школу військових льотчиків, з червня 1942 року льотчик на фронті, 26 жовтня 1944 року удостоєний звання Героя Радянського Союзу.
    За офіційною версією, дід, Володимир Ярославович Янукович, перебрався на Донбасс «у двадцяті роки» із села Януки[3] (у 1919-1939 роках на території Польщі; знищене у роки війни). Отже, цілком можливо, що Федір Янукович (1923-1991) відвідував Єнакієвську секцію авіамоделювання. З іншого боку, не було офіційно спростовано інформацію (інтерпретацію архівних даних), що він був переселений до Єнакієвого лише після звільнення Білорусі влітку 1944 року, як спецпоселенець, у зв'язку зі звинуваченням у співпраці з німецькими окупантами на території Радошковичівського районуbe (Вілейськаbe, тепер Мінська область)[4][5].
  • «В. Ф. Янукович насправді є сином героя Радянського Союзу Георгія Берегового»[6].
    В.Ф.Янукович народився 9 липня 1950. З 30 червня 1949 року Георгій Береговий – старший льотчик-випробувач в ДК НВІ ВПС ім.В.П.Чкаловаru (Військове летовище «Чкаловський»)[7]. Немає жодного підтвердження (більш того, видається неможливим), що льотчик-випробувач Георгій Береговий у другій половині 1949 році мав якусь можливість зустрічі з Ольгою Леоновою (Янукович)[8][9] (наприклад, перебував у Єнакієвому), чи взагалі знав про її існування.

Нагороди[ред.ред. код]

Пам'ять[ред.ред. код]

Пам'ятна монета України
Погруддя Георгія Берегового в Києві

Примітки[ред.ред. код]

  1. Енакиево как на ладони.
  2. 90-річчя льотчика-космонавта Берегового Георгія Тимофійовича // Генерация документов, 17.03.2012
  3. Віктор Федорович Янукович // rodovid.org
  4. (рос.) Яворивский обнародовал документы НКВД о том, что отец и дядя Януковича «пособничали фашистам» / КорреспонденТ.net 25 січня 2010, 16:56; Яворівський оприлюднив документи. Авторами інтернет-ресурсу ord-ua.com у вересні 2007 року було проведено власне дослідження цих документів; Федор Владимирович как «слабое звено» одиозной биографии(рос.)
  5. Полицайский след Януковичей. Интервью с экспертами В.Мацкевичем и Л.Поставничевым. (рос.) // 22 сентября 2007
  6. Екс-сусідка Януковича заявила, що він син космонавта // ТаблоID, 15 травня 2014, 16:13
  7. Георгий Тимофеевич Береговой // ЦПК ВВС. Космическая энциклопедия.
  8. Все мамы Виктора Януковича. Часть 1. ФОТО; ФОТО
  9. С чего начинался Янукович; Ольга Семенівна [Леонова (Янукович)]; foto
  10. Пам'ятна монета «Георгій Береговий» // Сайт НБУ
  11. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 лютого 2012 р. № 55-р «Про присвоєння імені Г. Т. Берегового Донецькому ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою»
  12. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 лютого 2012 р. № 54-р «Про присвоєння імені Г. Т. Берегового навчально-виховному комплексу школі-ліцею „Відкритий космічний ліцей“ Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим»
  13. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.
  14. Засідання Організаційного комітету зі створення Алеї Воїнської Слави у Парку Вічної Слави Воїнам Великої Вітчизняної Війни // Блог Володимира Пелевіна (рос.)

Література[ред.ред. код]

Автор книг «Земля — стратосфера — космос», «Космос — землянам», «Три висоти», «Грань мужності», «Небо починається на Землі», «На поклик серця».

Посилання[ред.ред. код]