Попович Павло Романович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Павло Романович Попович
Ppopovic.jpg
Павло Попович на борту КК «Восток-4»
Дата народження 5 жовтня 1930(1930-10-05)
Місце народження УРСР УРСР, Київська область, Узин
Дата смерті 29 вересня 2009(2009-09-29) (78 років)
Місце смерті Україна Україна, Гурзуф, АР Крим
Країна: СРСР СРСРРосія Росія
Alma mater: Військово-повітряна інженерна академія імені Жуковського
Спеціальність: кандидат технічних наук
Військове звання: Генерал-майор авіації Генерал-майор авіації
Місії: 1. Політ на кораблі-супутнику «Восток-4» (1962)
2. Політ на косміч. кораблі «Салют-14» (1974)
Нагороди: Герой Радянського Союзу Герой Радянського Союзу
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Орден Леніна Орден Леніна
Орден Червоної Зірки
Орден Дружби народів
Орден «Знак Пошани» Медаль «За зміцнення бойової співдружності»
Медаль «За освоєння цілинних земель»
Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV-го ступеня
Орден Пошани

Павло́ Рома́нович Попо́вич (5 жовтня 1930, Узин, Київщина — 29 вересня 2009, Гурзуф, Крим) — радянський льотчик-космонавт № 4, перший космонавт-українець, генерал-майор авіації (1976), кандидат технічних наук (1977). Двічі Герой Радянського Союзу (18.8.1962 та 20.7.1974).

Біографія[ред.ред. код]

Закінчив військове авіаційне училище (1954), Воєнно-повітряну інженерну академію імені Жуковського (1968). Після закінчення училища служив в частинах ВПС.

З 1960 в загоні космонавтів, секретар партійної організації загону космонавтів.

Перший політ[ред.ред. код]

12 серпня — 15 серпня 1962 здійснив на кораблі-супутнику «Восток-4» перший у світі груповий політ двох пілотованих кораблів, спільно з А. Г. Ніколаєвим, який пілотував космічний корабель «Восток-3». В ході групового польоту були проведені перші експерименти з радіозв'язку між екіпажами двох кораблів в космосі і взаємне фотографування, виконана широка програма науково-технічних і медично-біологічних експериментів. Попович провадив орієнтацію корабля в просторі за допомогою системи ручного управління. За успішне здійснення першого у світі групового космічного польоту і проявлені при цьому мужність і героїзм Попович отримав звання Героя Радянського Союзу.

Другий політ[ред.ред. код]

Поштова марка СРСР

Павло Попович.jpeg

Другий політ в космос Попович зробив 3-19 липня 1974 як командир екіпажу космічного корабля «Союз-14» (спільно з бортінженером Ю. П. Артюхіним). 5 липня 1974 «Союз-14» провів стиковку з науковою станцією «Салют-3», що знаходилася на орбіті з 25 червня 1974 року. Сумісний політ космічного комплексу «Салют-3» — «Союз-14» продовжувався 15 діб. За час польоту космонавти досліджували геолого-морфологічні об'єкти земної поверхні, атмосферні утворення і явища, фізичні характеристики космічного простору, провели медично-біологічні дослідження з вивчення впливу чинників космічного польоту на організм людини і визначення раціональних режимів роботи на борту станції. За цей політ на орбітальній станції «Салют-3» і космічному кораблі «Союз-14» Павлу Поповичу повторно присвоєне звання Героя Радянського Союзу.

Після космосу[ред.ред. код]

Був обраний депутатом Верховної Ради УРСР (1964–1988).

З 1993 року — генерал-майор авіації в запасі. До вересня 2009 року Павло Романович працював головою ради директорів Всеросійського інституту сільськогосподарських аерофотогеодезичних досліджень.

Нагороди та відзнаки[ред.ред. код]

За заслуги в освоєнні космічного простору удостоєний Золотої медалі ім. К. Е. Ціолковського (АН СРСР), медалі де Лаво (ФАІ). Йому присвоєне звання Героя Праці Соціалістичної Республіки В'єтнам. Нагороджений 2 орденами Леніна, орденом Червоної Зірки і медалями, а також іноземними орденами.

Почесний громадянин українських міст Біла Церква, Полтава, Запоріжжя, Васильків.

Президент уфологічної асоціації СНД, Академії енерго-інформаційних наук. Голова української діаспори у Москві.

Виноски[ред.ред. код]

Інтерв'ю[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]