Попович Павло Романович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Павло Романович Попович
Народився	5 жовтня 1930 Узин
Відомий	перший український космонавт
Діяльність	космонавт

Павло́ Рома́нович Попо́вич (*5 жовтня 1930, Узин, Київщина) — льотчик-космонавт № 4, перший український космонавт, генерал-майор авіації (1976), кандидат технічних наук (1977). Двічі Герой Радянського Союзу (18.8.1962 та 20.7.1974).

Зміст 1 Біографія 1.1 Перший політ 1.2 Другий політ 2 Нагороди та Відзнаки 3 Посилання

[ред.] Біографія

Закінчив військове авіаційне училище (1954), Воєнно-повітряну інженерну академію імені Жуковського (1968). Після закінчення училища служив в частинах ВПС.

З 1960 в загоні космонавтів, секретар партійної організації загону космонавтів.

[ред.] Перший політ

12 серпня — 15 серпня 1962 здійснив на кораблі-супутнику «Восток-4» перший у світі груповий політ двох пілотованих кораблів, спільно з А. Г. Ніколаєвим, який пілотував космічний корабель «Восток-3». В ході групового польоту були проведені перші експерименти з радіозв'язку між екіпажами двох кораблів в космосі і взаємне фотографування, виконана широка програма науково-технічних і медично-біологічних експериментів. Попович провадив орієнтацію корабля в просторі за допомогою системи ручного управління. За успішне здійснення першого в світі групового космічного польоту і проявлені при цьому мужність і героїзм Попович отримав звання Героя Радянського Союзу.

[ред.] Другий політ

Другий політ в космос Попович зробив 3-19 липня 1974 як командир екіпажу космічного корабля «Союз-14» (спільно з бортінженером Ю. П. Артюхіним). 5 липня 1974 «Союз-14» провів стиковку з науковою станцією «Салют-3», що знаходилася на орбіті з 25 червня 1974 року. Сумісний політ космічного комплексу «Салют-3» — «Союз-14» продовжувався 15 діб. За час польоту космонавти досліджували геолого-морфологічні об'єкти земної поверхні, атмосферні утворення і явища, фізичні характеристики космічного простору, провели медично-біологічні дослідження з вивчення впливу чинників космічного польоту на організм людини і визначення раціональних режимів роботи на борту станції. За цей політ на орбітальній станції «Салют-3» і космічному кораблі «Союз-14» Павлу Поповичу повторно присвоєне звання Героя Радянського Союзу.

[ред.] Нагороди та Відзнаки

За заслуги в освоєнні космічного простори удостоєний Золотої медалі ім. К. Е. Циолковського (АН СРСР), медалі де ла Во (ФАІ). Йому присвоєне звання Героя Праці Социалістічної Республіки В'єтнам. Нагороджений 2 орденами Леніна, орденом Червоної Зірки і медалями, а також іноземними орденами.

Президент уфологічної асоціації СНД, Академії енерго-інформаційних наук. Голова української діаспори у Москві.

[ред.] Посилання

• Хто є хто: Попович Павло Романович
• Космическая энциклопедия(рос.)
• Павел Романович Попович(рос.)

п • о • р Льотчики-космонавти СРСР
1960-ті	1961 Гагарін, Титов • 1962 Ніколаєв, Попович • 1963 Биковський, Терешкова • 1964 Єгоров, Комаров, Феоктистов • 1965 Беляєв, Леонов • 1968 Береговий • 1969 Волков, Волинов, Горбатко, Єлісеєв, Кубасов, Філіпченко, Хрунов, Шаталов, Шонін
1970-ті	1970 Севастьянов • 1971 Рукавишніков, Добровольський (посмертно), Пацаєв (посмертно) • 1973 Климук, Лазарєв, Лєбедєв, Макаров • 1974 Артюхін, Дьомін, Сарафанов • 1975 Гречко, Губарєв • 1976 Аксьонов, Жолобов, Зудов, Рождественський • 1977 Глазков, Ковальонок, Рюмін • 1978 Джанібеков, Іванченков, Романенко • 1979 Ляхов
1980-ті	1980 Кизим, Малишев, Попов, Стрекалов • 1981 Савіних • 1982 Березовий, Савицька, Серебров • 1983 Алєксандров, Титов • 1984 Атьков, Волк, Соловйов • 1985 Васютін, Волков • 1987 Вікторенко, Лавейкін, Левченко • 1988 Манаров, Соловйов • 1989 Крикальов, Поляков
1990-ті	1990 Баландін • 1991 Арцебарський, Аубакіров, Афанасьєв, Манаков