Комплекс єврейських культових споруд (Іллінці)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Комплекс єврейських культових споруд
ליִנ ןיִתּצ דער שול
Будинок єврейської лазні
Будинок єврейської лазні
Будинок єврейської лазні
49.0620° пн. ш. 26.1232° сх. д. / 49.0620° пн. ш. 26.1232° сх. д. / 49.0620; 26.1232Координати: 49.0620° пн. ш. 26.1232° сх. д. / 49.0620° пн. ш. 26.1232° сх. д. / 49.0620; 26.1232
Країна Україна Україна
Місто м.Іллінці, вул.Пестеля, 11,24
Конфесія юдаїзм (не діючий)
Тип синагога
Стиль бароко
Дата заснування 1740 ві
Будівлі:
Головна синагога, жіноча сингога, хедер і талмуд-тора
Статус  пам'ятка архітектури місцевого значення
Стан добрий

Комплекс єврейських культових споруд. Карта розташування: Україна
Комплекс єврейських культових споруд
Комплекс єврейських культових споруд
Комплекс єврейських культових споруд (Україна)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Комплекс єврейських культових споруд в Іллінціях — побудований у XVIII  ст [1]. Будівля головної синагоги є однією із найбільших у Вінницькій області. Комплекс єврейських культових споруд в Іллінцях включає в себе:

• Головну Синагогу

• Жіночу синагогу

• Будівлю хедеру і талмуд-тори.

Іллінці, вул. Пестеля 9. Синагога для бідних.

Історія[ред. | ред. код]

Велика синагога в Іллінцях, побудована наприкінці 18 ст.

Будівля синагоги є найбільшою в Вінницькій області. Збудована за канонами барокової архітектури.

Під час Голокосту на території комплексу діяло «іллінецьке гетто». Куди було зігнано із містечка і навколишніх сіл біля 5 тисяч євреїв.

Після другої світової війни у місті майже не залишилось єврейського населення. Хедер і Талмуд-Тору переобладнали у так звану «крупорушку» —млин. У синагозі розмістили цех меблевої фабрики, зараз використовується як столярна майстерня.

У 1999 році було проведено часткові зовнішні оздоблювальні роботи на фасаді синагоги. Збережена ліпнина облямівка віконниць у формі косички.

Сучасне фото

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Визначні пам'ятки Вінниччини: Альбом / Вінниц. обл. краєзн. музей; відп. за випуск К. Висоцька. — Вінниця, 2011. — С. 154—155.

Джерела і література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]