Коропець (село)

село Коропець
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Золочівський район
Громада	Поморянська селищна громада
Основні дані
Засноване	1427
Населення	308
Площа	1,714 км²
Густота населення	179,7 осіб/км²
Поштовий індекс	80762
Телефонний код	+380 3265
Географічні дані
Географічні координати	49°40′09″ пн. ш. 24°53′25″ сх. д. / 49.66917° пн. ш. 24.89028° сх. д.Координати: 49°40′09″ пн. ш. 24°53′25″ сх. д. / 49.66917° пн. ш. 24.89028° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	311 м
Водойми	Золота Липа
Місцева влада
Адреса ради	80762, Львівська обл., Золочівський р-н, с. Коропець, вул. Сонячна, 17
Карта
	Коропець
	Коропець
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Коропець (значення).

Коропе́ць — село в Україні, у Золочівському районі Львівської області. Розташоване в неглибокій долині річки Золотої Липи Населення становить 308 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Коропецька сільська рада.

Історія[ред. | ред. код]

Засноване у 1427 році.

У документах із 1461 року назва села записана як «Кропиеч». Збережені архіви з колишнього замку в Поморянах свідчать, що Коропець належав у давнину родині Кердеїв, панів Золочева і Поморян. Ще в 1595 році Кердеї були панами на замку в Коропці, але з бігом часу замок не тільки перестав існувати, а навіть від нього не залишилося ніякого сліду. У 1604 році власниками Коропця були Ян з роду Пекарських. Як подають давні хронічки, в 1607 році татари «великою масою» напали на Коропець і «зрівняли село з землею». Після цього нападу Пекарський наново заселив село і відбудував знищений татарами замок.

Черговими власниками села була родина Собєських, а після них, від 1870 року, Лістовські. На це вказують писані джерела, але довгий проміжок часу між Собєськими і Лістовськими дає підставу думати, що в між часі були ще якісь власники села. Ніяких відомостей про цей період часу не вдалося встановити. Останніми землевласниками, аж до 1939 року, були євреї. У 1885 році власник маєтностей мав 902 морги землі, а село 1323. Тоді було в селі 594 мешканці, а саме 509 греко-католиків, 63 римо-католики і 22 жиди. Церква дерев'яна з XVIII сторіччя. У селі була школа і громадська позичкова каса.