Пониковиця
| село Пониковиця | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська |
| Район | Золочівський |
| Громада | Бродівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46040010420049221 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1511 |
| Населення | 1565 |
| Площа | 3,528 км² |
| Густота населення | 443,59 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80640[1] |
| Телефонний код | +380 3266 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°03′04″ пн. ш. 25°02′53″ сх. д. / 50.05111° пн. ш. 25.04806° сх. д.Координати: 50°03′04″ пн. ш. 25°02′53″ сх. д. / 50.05111° пн. ш. 25.04806° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
322[2] м |
| Водойми | р. Стир |
| Відстань до обласного центру |
92 км |
| Відстань до районного центру |
8 км |
| Найближча залізнична станція | Пониковиця |
| Відстань до залізничної станції |
0,5 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80640, Львівська обл., Бродівський р-н, с. Пониковиця[3] |
| Сільський голова | Бенедик Галина Миколаївна[4] |
| Карта | |
  Пониковиця | |
 Пониковиця | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Пони́ковиця — село в Україні, у Золочівському районі Львівської області. Відстань до обласного центру становить 92 км, що проходить автошляхом обласного значення; до центру громади становить 8 км, що проходить автошляхом місцевого значення. Відстань до найближчої залізничної станції Пониковиця становить 0,5 км.
Село було центром Пониковицької сільської ради, якій підпорядковано села Пониковиця, Глушин, Голосковичі, Ковпин Ставок, Косарщина, Суходоли.[3] Населення становить 1565 осіб.
Географія[ред. | ред. код]
Населений пункт лежить при річці Стир, за 8 км на південний захід від м. Броди.
Топоніми[ред. | ред. код]
Назву виводять із індоєвропейської мови — корінь назви вказує на болота, мочарі.
Народна етимологія так пояснює назву села. Землі на південь і південний захід від Бродів належали польському шляхтичу Петрові Сененському. Згодом він подарував їх своїй дочці Ядвізі, що була одружена з шляхтичем Ковіцою. Так у 1515 році владна пані назвала село, котре знаходилося ближче до Бродів — Паніковіца (пані + Ковіца), а значно менше село — Глосковіци (Глос + Ковіци).
Історія[ред. | ред. код]
Перша письмова згадка датується 1511 роком, хоча археологічні знахідки Висоцької культури засвідчують, що поселення були тут у більш давні часи. Поселення двічі, у 1688 та 1696 роках, зазнало набігів кримських татар. У XVII-XVIII століттях належало шляхтичам Дідинським, Крушельницьким, Оміцинським, Софії Швейковській, Валевським. З 1791 року воно у власності підкамінського домініканського монастиря. У 1840 році потрапляє у власність Шумлянському, який село розорив, після нього тут господарював бродівський купець Саля, пізніше, з 1856 року, — Міхал Новаковський. У 1860-их роках поблизу села проходило будівництво залізниці зі Львова до Бродів, завдяки чому багато місцевих отримали тут роботу. Підкамінський монастир продав під залізничне полотно 13 моргів 375 сажнів у пониковицькому лісі.[5]
У 1891 році у Пониковиці закладено читальню Бродівської повітової філії товариства «Просвіта».
У районі села відбувалися бої в роки Першої і Другої світових воєн. Пониківці брали участь в бойових діях у складі підрозділів Українських січових стрільців, Української Галицької Армії, згодом — УПА, Червоної армії.
У 1940–1941 та 1944–1946 роках Пониковиця була районним центром Львівської області, у 1946—1956 рр. входила до складу Заболотцівського району.
У радянський період село Пониковиця було відоме іподромом, на якому часто у 1980-х роках проходили міжнародні змагання з кінного спорту.
25 грудня 2009 році за материнську самовідданість, народження і зразкове виховання дітей, забезпечення умов для всебічного їх розвитку Указом Президента України присвоєно почесне звання «Мати-героїня» п'ятьом мешканкам Пониковиці — Якимчук Є. Я., Батурін О. М., Івасечко М. Є., Ковальчук Н. Л. та Ковалюк М. С.[6]
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- Храм Пресвятої Трійці. Попередницею храму була невеличка каплиця УГКЦ Святої Трійці, збудована у 1920-х роках замість зруйнованої під час першої світової війни дерев’яної церкви. Місце під будівництво святині — на вигоні поблизу сільського цвинтару, обрав та пізніше освятив Митрополит Андрей Шептицький, котрий у 1922 році перебував з візитацією у Пониковиці. Керував будівництвом церки тодішній парох Пониковиці о. Петро Герасимів. 1928 року було освячено збудовану каплицю. 1932 року о. Петро Герасимів помер, а його місце зайняв Лютослав Куссий, пізніше о. І. Палій. 1946 року ліквідовано УГКЦ. Каплиця залишалався діючою і у радянський час, але вже під юрисдикцією Православної церкви Московського патріархату. Відновлення УГКЦ відбулося на початку 1990-х років вже після того, як Україна здобула свою незалежність. Тоді ж було вирішено будувати новий більший храм. Розпочали будівництво за о. Богдана Тишкуна. 1995 року єпископ Зборівської єпархії УГКЦ владика Михайло (Колтун) та парох о. Богдан Тишкун освятили наріжний камінь під майбутній храм. Продовжували спорудження за о. Віктора Гуменюка, а завершили — під керівництвом о. Андрія Степанюка, теперішнього настоятеля парафії Пониковиці. 1 червня 2015 року новозбудований храм було освячено.[7] До 2016 року парафія УГКЦ Пониковиці належала до Бродівського деканату, а від 6 червня 2016 року увійшла до складу новоствореного Старобрідського деканату Сокальсько-Жовківської Єпархії УГКЦ.[8] Чисельність парафії — 1200 вірян.[9]
Спорт[ред. | ред. код]
Честь села в чемпіонаті та кубку Бродівського району з футболу захищають футбольні клуби «Стир», створена 1959 р. та «Захід».
- Досягнення ФК «Стир»
- 2008, 2010, 2011 2012, 2013, 2014, 2015, 2017 — чемпіон Бродівського району з футболу;[10]
- 2007, 2016, 2019, 2020 — срібний призер чемпіонату Бродівського району з футболу;
- 2009, 2018 — бронзовий призер чемпіонату Бродівського району з футболу;
- 2009, 2010, 2011, 2012, 2015, 2018 — володар весняного кубку Бродівського району з футболу;
- 2010, 2013, 2017, 2018 — володар осіннього кубку Бродівського району з футболу;
- 2007— фіналіст весняного кубку Бродівського району з футболу;
- 2007, 2011, 2012, 2014, 2016, 2018 — фіналіст осіннього кубку Бродівського району з футболу;
- 2018 — володар суперкубку Бродівського району з футболу;
- 2011 — учасник Кубку Чемпіонів Львівської області.
Щорічно, починаючи з 2008 року, ФК «Стир» організовує футбольний турнір в Пониковиці. За весь час існування турніру у ньому брали участь наступні команди: «Чехи» (Лугове), «Рута» (Білявці),«Серет» (Заложці), «Сокіл» (Радивилів), «Стир» (Берестечко), «Стандарт» (Заводське) та «Спиртовик» (Лопатин). Футбольний клуб, починаючи з 2011 року, також є організатором міні-футбольного турніру між сільськими колективами Бродівського району, що проходить у спортивній залі Пониковицької школи. Тричі поспіль переможцем була міні-футбольна команда «Сонечко» з Пониковиці.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- Ігнатій Башнянський (1786—1842) — український церковний діяч, ієромонах-василіянин, доктор філософії, педагог, архімандрит.
- Анна Власенко-Бойцун — літературознавець, журналіст, освітній діяч.
- Франц Ковалишин — відомий архіваріус та графік;
- Степан Шелест — ботанік, знаний за межами України. Дослідив та описав унікальну рослину — скрученик приємний (лат. Spiranthes amoena);
- Чорній Євген Ігорович (1992—2023) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.
- Микола Шуневич — поет, краєзнавець, журналіст, член Національної спілки журналістів України.
Працювали[ред. | ред. код]
- Попов Геннадій Сергійович — голова колгоспу «Правда», Герой Соціалістичної Праці.
Поховані[ред. | ред. код]
- о. Михайло Туркевич (пом. 1957) — багаторічний парох села, Підкамінський декан УГКЦ.[11] герой оповідання своєї небоги Марія-Анни Голод «Як Михайло з духами розмовляв».
Галерея[ред. | ред. код]
-
Храм Пресвятої Трійці -
Став -
Меморіал односельцям, полеглим в Другій світовій війні (демонтований в памках декомунізації) -
Стара школа (початок ХХ століття) -
Футбольна команда «Стир» Пониковиця 2019 рік
.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Бродівський район. Архів оригіналу за 2 лютого 2016. Процитовано 25 січня 2016.
- ↑ Прогноз погоди в селі Пониковиця. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 24 березня 2022.
- ↑ а б Пониковицька сільська рада. Архів оригіналу за 1 жовтня 2018. Процитовано 1 жовтня 2018.
- ↑ ЦВК. Обрані на посаду сільського голови. Львівська область. Архів оригіналу за 4 квітня 2018. Процитовано 1 жовтня 2018.
- ↑ Baracz S. Wiadomosc o Ponikowicy malej. — Poznan, 1886.
- ↑ Указ Президента України від 25.12.2009 року № 1107/2009 Про присвоєння почесного звання «Мати-героїня». Архів оригіналу за 4 листопада 2018. Процитовано 4 листопада 2018.
- ↑ Шуневич М. Велична святиня Пониковиці // Брідщина — край на межі Галичини й Волині. Матеріали десятої краєзнавчої конференції / В. Стрільчук та ін. — Броди : Бродівський історико-краєзнавчий музей, 2016. — С. 46-49. — ISBN 978-966-7544-76-8.
- ↑ Утворено Старобрідський деканат. Архів оригіналу за 17 жовтня 2018. Процитовано 30 листопада 2018.
- ↑ Конфесійні громади Бродівського району. Архів оригіналу за 24 листопада 2018. Процитовано 30 листопада 2018.
- ↑ Стир-чемпіон Бродівського району 2012 року
- ↑ Dmytro Blazejowskyj. Historical Šematism of the Archeparchy of L'viv (1832—1944). — Kyiv: Publishing house «KM Akademia», 2004. — 570 s. — ISBN 966-518-225-0 (англ.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Ковальчук Г. Село Пониковиця у літературі XIX ст. // Бродівщина — край на межі Галичини й Волині. Матеріали другої краєзнавчої конференції. — Броди : Бродівський історико-краєзнавчий музей, 2008. — С. 80—84.
- Пониковиця // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Маланчук В. Ю. (голова редколегії), Гнидюк М. Я., Дудикевич Б. К., Івасюта М. К., Крип'якевич I. П., Огоновський В. П., Олексюк М. М., Пастер П. I. (відповідальний секретар редколегії), Сісецький А. Г., Смішко М. Ю., Челак П. П., Чугайов В. П. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 169.
- Шуневич М. Світ рослин полонив його // Бродівщина — край на межі Галичини й Волині. Матеріали шостої краєзнавчої конференції. — Броди : Бродівський історико-краєзнавчий музей, 2012. — С. 180-184.
- Шуневич М. Село Пониковиця. Історія села. Людські долі. — Броди, 2013. — 212 с.
- Площанский В. Пониковица (малая) село Бродского уезда въ Галиціи. — Львов, 1886. — 24 с.(рос.), (русин.)
- Barącz S. Wiadomość o Ponikowicy Małej. — Poznań: Czcionkiami i w komisie W. Simona, 1886. — 34 s. (пол.)
- Ponikowica // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 775. (пол.) (пол.)
- Бутинський Ярослав Шуневич Микола. Футбол у Пониковиці - минуле та сучасне. — Броди : Просвіта, 2019. — С. 98.
Посилання[ред. | ред. код]
- Ящук В. Пониковиця. Фоторозповідь
- Освячено новий храм на Бродівщині
- Церква Пресвятої Трійці
- Кубок Чемпіонів Львівської області 2011—2012
| ||||||||
.png){kind=small}
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
