Косівка (Олександрійський район)
| село Косівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Кіровоградська область |
| Район | Олександрійський район |
| Рада | Косівська сільська рада |
| Облікова картка | Косівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1734 |
| Колишня назва | Доротівський шанець, Глаговац (Глоговац) |
| Населення | 1378 |
| Поштовий індекс | 28030 |
| Телефонний код | +380 5235 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°48′29″ пн. ш. 33°01′22″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
111 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 28030, с.Косівка, вул.Центральна, 50 |
| Сільський голова | Горбань Олександр Михайлович |
| Карта | |
  Косівка | |
 Косівка | |
| Мапа | |
| |
Косі́вка — село в Україні, в Олександрійському районі Кіровоградської області. Населення становить 1378 осіб. Орган місцевого самоврядування — Косівська сільська рада.
Село Косівка розташоване по обидва береги річки Березівка, що протікає балками з Півночі на Південь і впадає в річку Інгулець. Протяжність річки Березівка — 28 км.
На території села розташовано 19 вулиць та 3 провулки.
Історія[ред. | ред. код]
Перші згадки про село датовані 1734 роком в якому було засновано зимовник козака Павла Косіва, та адміністративно входив до Бугогардівської паланки — Військо Запорозьке Низове. У 1752-1764 роках тут була 14 рота новосербського Пандурського полку. Інші назви: Доротівський шанець, Глаговац, Глоговац (сербський аналог — Глоговац).
Станом на 1886 рік у селі, центрі Косівської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії, мешкало 2516 осіб, налічувалось 440 дворових господарств, існувала православна церква[1]. За 9 верст — залізнична станція та буфет.
Населення станом на 1950 рік — 2158 чоловік.
Характеристика станом на 1972 рік. КОСІВКА — село, центр сільської Ради, розташоване за 20 км на північний захід від районного центру та за 12 км від залізничної станції Користівка. Населення — 1713 чоловік. За колгоспом «Прапор комунізму», центральна садиба якого міститься в селі, закріплено 5294 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 4454 га орної землі. Господарство спеціалізується на вирощуванні зернових і технічних культур. У хліборобстві переважають озима пшениця, цукрові буряки, соняшник. Розвинуте також тваринництво. За ударну працю 15 чоловік відзначені урядовими нагородами. Працюють середня школа, де 21 вчитель навчає 225 дітей, будинок культури на 450 місць, бібліотека з фондом 12800 книг, лікарня на 25 ліжок, аптека, побутові майстерні, 6 магазинів. У партійних організаціях села 53 комуністи, у комсомольських — 95 членів ВЛКСМ. Вперше село згадується в документах початку XVIII століття. У 1905 році селяни Косівки активно виступали проти поміщиків, вимагаючи зменшення орендної плати за землю. У лютому 1918 року в Косівці встановлено Радянську владу. У Великій Вітчизняній війні брали участь 379 жителів села, 192 з них загинули на фронтах, 176 — відзначені бойовими нагородами. В період тимчасової окупації з лютого 1942 року в селі діяла підпільна група, до складу якої входили X. Г. Гужеля (командир), М. М. Мікізіль, А. Ф. Варава, Ф. Т. Кожевник та інші. Патріоти вели розвідку, відправляли зброю в партизанський загін ім. Ворошилова. В лютому 1943 року група влилася до партизанського загону. Уродженцем села є доктор мистецтвознавства Г. Н. Логвин.
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1487 осіб, з яких 674 чоловіки та 813 жінок.[2]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1378 осіб.[3]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 93,32 % |
| російська | 4,35 % |
| молдовська | 2,03 % |
| білоруська | 0,15 % |
Постаті[ред. | ред. код]
- Козловський Сергій Григорович (1890—1919) — козак Армії УНР, загинув при визволенні Вінниці від більшовиків.
- Губський Іван Максимович (18.01.1917, с. Косівка Кіровоградської обл. — 17.06.1997, Київ) — кандидат фармацевтичних наук (1964), доцент (1968), начальник Головного аптечного управління МОЗ УРСР (1956—1967); головний редактор фармацевтичного журналу (1960—1968); завідувач кафедри організації та економіки фармації (1978—1986) Київського державного інституту вдосконалення лікарів (КІУЛ).
- Логвин Григорій Никонович (1910—2001) — український мистецтвознавець і архітектор.
- Костюк Віталій Володимирович (1976—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни[5]
- Губський Анатолій Антонович (нар. 25.07.1940, с. Косівка — 03.09.2018, м. Олександрія) — інженер-хімік, заслужений раціоналізатор УРСР, працював на керівних посадах на промислових підприємствах в м. Олександрія.
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Косівка [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Костюк Віталій Володимирович. Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 3 квітня 2017.
| ||||||||||||||||||
| |||||||||||
|
Це незавершена стаття про Кіровоградську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |