Кільце Нібелунга

Перстень Нібелу́нґа (нім. Der Ring des Nibelungen, нім. Nibelungen — діти туману) — назва циклу з чотирьох епічних опер Ріхарда Ваґнера, заснованих на реконструкціях німецької міфології, на ісландських сагах і середньовічній поемі «Пісня про Нібелунгів»:

1. Золото Рейну (нім. Das Rheingold),
2. Валькірія (нім. Die Walküre),
3. Зіґфрід (нім. Siegfried),
4. Загибель богів (нім. Götterdämmerung).

Р.Ваґнером було написано також і лібрето усіх опер. Цикл створювався упродовж 26 років — з 1848—1874. Загальний час виконання всіх чотирьох опер займає понад 15 годин, найкоротша опера, Золото Рейну триває дві з половиною години, найдовша — Загибель богів — більше п'яти. Серед діючих осіб боги, герої, кілька видів чарівних істот, кільце, що дає владу над світом. Драма розвивається протягом трьох поколінь, завершуючись апокаліпсисом в Загибелі богів.

Доньки Рейна і Альберіх (ілюстрація до «Золота Рейна»)

Історія створення

Опери почали створюватися в 1848 році, коли Вагнер написав Міф нібелунгів в якості начерку для драми, що поєднує різні легенди й міфи в єдиний текст (схожий по змісту на Кільце Нібелунга, але з істотними відмінностями). Рік по тому він почав писати лібрето, назване «Смерть Зіґфріда»(нім. Siegfrieds Tod).

В 1850 закінчилося створення начерку для «Смерті Зіґфріда», і була створена опера «Молодість Зіґфріда» (нім. Der junge Siegfried), в подальшому перейменована в «Зіґфріда», й отримала форму до 1851.

У жовтні 1851 Вагнер прийняв рішення створити цикл до чотирьох опер, які б гралися чотири вечори поспіль: «Золото Рейну», «Валькірія», «Юність Зіґфріда», «Смерть Зіґфріда» (нім. Das Rheingold, Die Walküre, Der Junge Siegfried and Siegfrieds Tod).

Лібрето всіх чотирьох опер були завершені в грудні 1852 й опубліковані в 1853. У листопаді Вагнер почав писати музику для першої опери «(Золото Рейну)». В 1857 була завершена третя опера («Зіґфрід»), після чого робота була припинена на 12 років заради опер «Трістан і Ізольда» і «Нюрнберзькі мейстерзінгери».

З 1869 Вагнер жив на кошти короля Баварії Людвіга ІІ. В ці роки він повернувся до Зіґфріда й істотно доробив її. У жовтні 1869 Вагнер завершив створення останньої опери («Загибель богів», перейменована «Смерть Зіґфріда»).

Вперше у повному обсязі тетралогія була поставлена з 13 по 17 серпня 1876 року на урочистому відкритті театру в Байройті.

Посилання

• Детальна інформація про тетралогію(нім.)
• Стислий зміст тетралогії «Кільце Нібелунга» на сайті «100 опер»(рос.)
• Тетралогія«Кільце Нібелунга» на сайті www.belcanto.ru(рос.)