Андварі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гаґен з Троньє та гном Альберіх

Андварі (дослів. «обережність») — цверґ (карлик) в Германо-скандинавській міфології, який охороняв золото нибелунгів[1][2] та вмів перетворюватися на рибу. Андварі фігурує в піснях «Старшої Едди» «Мова Реґіна»; «Мова Фафніра». В опері «Перстень Нібелунга», написаній Ріхардом Ваґнером за мотивами епічної поеми «Старша Едда», цей персонаж носить ім'я Альберіх.

Прокляття Андварі досягало до кожного, хто заволодів скарбами Нібелунгів. Саме з невідворотного прокляття Андварі почалась історія про прокляте золото, фіналом якої стали смерть Зіґфріда, загибель Ґуннара та жахлива помста Ґудрун — дружини Сіґурда[3].

Андварі на Камені Сіґурда

Троє асів (нащадків верховного бога в германо-скандинавській міфології — Одіна) — Одін, Локі та Гьонір — повинні були виплатити магові Грейдмарові велику компенсацію за вбивство його сина. Аси, під час однієї з мандрівок, хотіли заночувати в Греймдара, й Локі, побачивши на березі видру, що спала, вбив її каменем, аби таким чином розплатитися за нічліг. Видра виявилась сином мага, який перебував у такому образі[4].

Здобути гроші мав Локі (поки інші залишались заручниками у мага), який вирушив до богині моря Ран, яка дала Йотуну свою магічну риболовну сітку, з якою Локі вирушив до Альрґейму, де у вигляді щуки мешкає Андварі.

Локі за допомогою сітки богині Ран вдалося зловити карлика й, у обмін на свободу, ас витребував у Андварі викуп золотом. Цверґ віддав йому все своє золото й хотів залишити при собі лише один магічний перстень, за допомогою якого він міг би накопичувати нове багатство. Але Локі почав вимагати й цей перстень й Андварі мусив підкоритися.

Тоді розгніваний гном вимовив прокляття, аби перстень приносив смерть кожному своєму володареві й прокляття це в «Пісні про Нібелунгів» насправді переслідує всіх володарів персня доти, доки скарб Нібелунгів не було повернуто водам ріки Рейн.

Примітки[ред.ред. код]