Луїс Пачеко де Нарваес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними мовними стандартами.
Це іберійські ім'я та прізвище. Перше (батькове) прізвище цієї особи Пачеко, а друге (материне) прізвище Нарваес.
Луїс Пачеко де Нарваес
Народився 1570
Баеса, Хаен, Андалусія, Іспанія
Помер 5 грудня 1640(1640-12-05)[1]
Мадрид, Іспанія
Країна Іспанія
Діяльність фехтувальник(ця), письменник, fencing master
Знання мов іспанська

Дон Луїс Пачеко де Нарваес (1570 — 1640рр.) — дворянин, майстер фехтування, один із засновників геометричної школи іспанського фехтування — Дестрези, іспанський письменник, який написав ряд праць про мистецтво фехтування[2][3].[4].

Луїс Пачеко де Нарваес був послідовником дона Ієронімо Санчеса де Карранси та служив учителем фехтування короля Іспанії Філіпа IV. Проте точно не відомо, коли саме Пачеко познайомився зі своїм учителем, найбільшим майстром іспанського фехтування Ієронімо Санчесом де Каррансою[2][5].

Біографія[ред. | ред. код]

Дотепер немає жодних відомостей про точну дату народження Луїса Пачеко де Нарваеса. Народився в місті Баеса, своє життя присвятив роботі зі зброєю, ставши сержант-майором на Канарських островах, а саме на острові Фуертевентура і Лансароте[6][7].

Згідно з документами[8][9] зі спадщини Луїса Пачеко де Нарваес на Канарських островах, відомо, що він був сином Родріго Марін де Нарваес і Магдалени Пачеко Камери. Одружився з Беатріс Фернандес де Кордова, дочкою Михайла Ієроніма Фернандес де Кордова, клерка палати і секретаря Королівського суду Канарських островів і Люсія Саяго[10][11][12]

Більшу частину життя Пачеко провів на Канарських островах, особливо в період інквізиції між 1589 і 1594 роками.

У 1608 році був проведений фехтувальний поєдинок між Пачеко де Нарваес і Франсіско де Кеведо. Дуель була спровокована Кеведо критикою на одну працю Пачеко. Кеведо зняв капелюха перед Пачеко при першій же зустрічі[13]. У шахрайському романі Кеведо «El Buscón»[14][15] пародіював цей поєдинок з точки зору фехтування, спираючись на математичний розрахунок на те, що потрібно бігти від дуелі з досвідченим противником[16][17].

Життя фехтувальника[ред. | ред. код]

Незважаючи на відсутність точних даних про життя Пачеко де Нарваеса, як і численних інших майстрів фехтування періоду Середньовіччя, часто зустрічаються випадкові згадки. З цих згадок ясно, що професія вчителя фехтування в Іспанії XV і XVI століть вимагала серйозної підготовки і надзвичайної фізичної сили, організації. Існувала монополія на викладання і присвоєння кандидату звання майстра мистецтва фехтування[18].

Я народився з вродженою бойовим ухилом, як раз поставив ноги на порозі життя і нових сил, вдарив у вуха мої великий гуркіт і особливе здивування викликала книга Карранза

— Луис Пачеко де Нарваес[19]

Дон Херонімо Санчес де Карранза — майстер фехтування, засновник іспанської школи фехтування — Дестрези, що прославився своїм трактатом «Філософія зброї і Дестрези» («La filosofía de las armas y de su destreza, y de la agresión y defensa cristiana», опублікованим у 1582 році), став наставником, учителем з фехтування Луїса Пачеко де Нарваеса[20].

Луїс Пачеко де Нарваес був військовим, служив на суші і на морі, починав з солдата, сержанта, прапорщика, став сержант-майором і губернатором[21] [22].

«Книга про Велич меча»[ред. | ред. код]

[[Файл:Libro de las grandezas de la espada.jpg|thumb|«Книга про Велич меча» [Архівовано 7 липня 2018 у Wayback Machine.]. Luis Pacheco de Narváez. «Книга про Велич меча» Луїс Пачеко де Нарваес]] «Книга про Велич меча» дона Пачеко де Нарваеса лягла в основу всієї іспанської літератури з фехтування XVII століття. Перше видання «Книги про Величі меча» включає в себе всі принципи, які Нарваесу передав Карранза. У цій книзі описано безліч секретів, принципів і приписів, за допомогою яких будь-яка людина зможе вчитися сама і навчати інших, не звертаючись до настанов інших майстрів.

«Книга про Велич меча» була написана в місті Севілья і присвячена Філіпу III, королю всієї Іспанії і більшої частини світу. Як учень Карранзи, дон Луїс Пачеко де Нарваес у всіх подробицях відтворює характерний метод primer inventor de la ciencia і вводить для пояснення цікаві схеми з намальованими кругами і положеннями клинків відносно один одного — у вигляді умовних мечів, що перетинаються під різними кутами, в залежності від того, який виконується рух, ріжучий або колючий удар.

Після розлогих і докладних міркувань про необхідність захищатися, як того вимагають від людини людські і божественні закони, також міркувань про піднесення самовдосконалення в мистецтві володіння зброєю, автор освячує свою мудрість і практику в мистецтві фехтування[23].

В середині XVI століття згідно школи іспанського фехтування була популярна стійка, в якій: тулуб випрямлений, але так, щоб серце не знаходилося прямо навпроти меча супротивника; права рука витягнута прямо, ноги розставлені не широко. Ці основи дають три переваги: вістря меча направлено максимально близько до супротивника, сам меч фехтувальник тримає з більшою силою, таким способом виключена небезпека поранити лікоть. Чи не йде мова про те, щоб схрестити мечі з противником.

Фехтувальникам потрібно зайняти стійку поза дистанцією. Щоб систематизувати загальне поняття правильної дистанції, Карранза і його послідовник Нарваес представляють намальоване на землі коло — «circonferencia imaginata entre los cuerpos contrarios», за яким далі плануються дії[24].

Найбільше уваги Карранза приділяв ріжучим ударам, хоча досить вільно використовував в бою колючі удари, представляє точне визначення першого удару, але ніяк не пояснює другий. Однак Нарваес торкнувся у своїй праці колючого удара, але не дав ніяких детальних пояснень щодо того, як він виконується[25][26].

Трактат «Книга про Величі меча» Дона Луїса Пачеко де Нарваеса був переведений на російську мову в 2017 під патронажем Науково-дослідного Інституту «Світових традицій військових мистецтв і кримінальних досліджень застосування зброї» спільно зі школою іспанського фехтування «Дестреза Ачінеч»[27] і доступний громадськості[28]

Простий спосіб екзаменації вчителів в мистецтві фехтування зі зброєю[ред. | ред. код]

«Простий спосіб екзаменації вчителів в мистецтві фехтування зі зброєю»[29] є ще однією з найвідоміших праць, написаних доном Пачеко де Нарваесом (Діалог між учнем і вчителем-екзаменатором по філософії і мистецтва фехтування)[30].

Друк цієї праці і будь-яке видавництво іншими особами були заборонені без відповідного дозволу. Книга в той час була видана кабінетом Lazaro de los Ríos, секретарем Короля Іспанії, датується 26 лютого 1625 роки (Мадрид)[31].

Цей трактат містить діалог між учнем і його вчителем — екзаменатором по мистецтву фехтування і філософії для отримання ступеня маестро. У такій формі написання Дон Луїс Пачеко де Нарваес представив сто висновків або форм пізнання[32][33].

Дон Пачеко де Нарваес від Короля отримав подяку і був призначений екзаменатором для всіх вчителів фехтування; однак замість проходження іспитів, мабуть, його товариші вирішили об'єднатися проти нього. Цей висновок можна зробити на основі аналізу індексу la Matrícula de Yarza — списку людей, які були зараховані. Індекс знаходиться в архіві Верховного Суду. Там сказано наступне:

Вчителі військових мистецтв судяться з Доном Луїсом Пачеко де Нарваезом, який повинен прийняти іспит у всіх вчителів

— Луїс Пачеко де Нарваес, Лист L, файл 4, 732

Захисні стійки, описані в трактаті, відповідають вимогам, відповідають законам справедливості і миру в Республіці. Кожному доблесному лицарю вручалася корона в знак мудрості та вміння. Діалог заснований на цих двох принципах, в текстовій частині описані тренування зі зброєю. Також в цій частині проводиться ретельна оцінка найздібніших учнів, говориться, що таким виділяється стипендія за час присвячене занять. Таку людину слід прихильно вітати, а іншу, яка з користі жадає удостоїтися честі отримати наукову премію, але не варто зневажати або уникати роботи з ним. Мимовільне ігнорування людини не є суттєвою помилкою, але незнання того, що необхідно, є неповагою до себе. І перш за все, безглузде обдарування і недолік мужності призводять до втрати надії досягти того, що було можливо досягти, вважає Луїс Пачеко де Нарваес[34].

Цей трактат корисний у вивченні історії мистецтва володіння зброєю, тому інтелектуали визнають його настільки цінним. Ця книга сприяла відтворенню і описала образ мистецтва фехтування, з дати його публікації були висловлені подяки від різних майстрів фехтування.

Трактат «Простий спосіб екзаменації вчителів в мистецтві фехтування зі зброєю» Дона Луїса Пачеко де Нарваеза був переведений на російську мову в 2017 під патронажем Науково-дослідного Інституту «Світових традицій військових мистецтв і кримінальних досліджень застосування зброї» спільно зі Школою іспанського фехтування «Дестреза Ачінеч» Spanish Fencing School «Destreza Achinech» і доступний громадськості[35].

Праці[ред. | ред. код]

  • «Libro de las grandezas de la espada, en qve se declaran mvchos secretos del que compuso el Commendador Geronimo de Carrança» Luis Pacheco de Narváez. Orbigo, 1600
  • «Compendio de la filosofia de las armas de Geronimo de Carrança» Luis Pacheco de Narváez por Luis Sanchez, 1612
  • «Colloqvia familiaria et alia quae dam opuscula [de Erasmi de Civilitate morum puerilium] erudiendae imentuti accommodatissima opera doctisimorum…» Luis Pacheco de Narváez. Claudius Bornat, 1643
  • «Nveva ciencia; y filosofia de la destreza de las armas, sv teorica, y practica: A la Magestad de Felipe Quarto, rey, y señor nvestro de las Españas, y de la mayor parte del mundo» Luis Pacheco de Narváez, M. Sanchez, 1672
  • «Modo facil y nueuo para examinar los maestros en la destreza de las armas, y entender sus cien conclusiones, ò formas de saber» Luis Pacheco de Narváez por los herederos de Pedro Lanaja, 1658
  • «Advertencias para la enseñanza de la filosofia, y destreza de las armas, assi à pie, como à cavallo … por D. Luis Pacheco de Narvaez …» Autor Pacheco de Narváez, Luis Fecha 1642
  • «Historia exemplar de las dos constantes mugeres españolas … por Don Luis Pacheco de Naruaez …» Autor Pacheco de Narváez, Luis Imprenta del Reino (Madrid) 1635

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Late Medieval and Early Modern Fight Books: Transmission and Tradition of Martial Arts in Europe (14th-17th Centuries), 2016
  • Los tratados de la Verdadera Destreza de Pachecho y sus seguidores serán una referencia obligada en España para cualquier tipo de arma blanca o enastada, como demuestran las numerosas publicaciones que perduran hasta el siglo XIX y que se basan en las filosofía desarrollada por Luis Pacheco, siendo una de las últimas obras de relevancia la titulada «Principios universales y reglas generales de la verdadera destreza», publicada por el militar español don Manuel Antonio Brea, en 1805
  • Vida de don Francisco de Quevedo y Villegas. Val, Pablo. Madrid, 1663
  • Історія життя пройди на ім'я Дон Паблос, приклад бродяг і зерцало шахраїв. Франциско де Кеведо, 1980. — 544 с.
  • «Cartilla y luz en la verdadera destreza, nacida de los escritos de Don Luis Pacheco de Narváez y de los autores que refiere» (1696)
  • «Las tretas de la vulgar y comun esgrima de espada sola y con armas dobles, que reprobo Don Luis Pacheco de Narvaez, y las oposiciones que dispuso en verdadera destreza contra ellas» (1702)
  • Antiguos tratados de esgrima (siglo XVII). Luis Pacheco de Narváez, Christoval de Cala Gómez, 1898
  • Cartilla. Nicolás Tamariz, Luis Pacheco y Narváez, De Vinne Press, 1696
  • Luis Pacheco de Narváez. Catálogo de obras impresas en el siglo XVII de la Biblioteca Histórica de la Universitat de València. — Universitat de València, 2005. — 1917 с.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б http://dbe.rah.es/biografias/49564/luis-pacheco-de-narvaez
  2. ↑ а б Martial Arts of the World: An Encyclopedia of History and Innovation. Thomas A. Green, 2010 — C. 254
  3. ↑ A. Green, Thomas (11 червня, 2010). Martial Arts of the World [2 volumes]: An Encyclopedia of History and Innovation. ABC-CLIO. с. 663. ISBN 978-1598842432. Архів оригіналу за 26 серпня 2016. Процитовано 23 травня 2018.
  4. ↑ Мальцев О.В. (30.08.2018). «Труднощі перекладу» або роздуми про трактат Жерара Тібо «Академія меча». oleg-maltsev.com (укр.). Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 30 листопада 2018.
  5. ↑ Jaquet, Daniel (8 липня 2016). Late Medieval and Early Modern Fight Books: Transmission and Tradition of Martial Arts in Europe, 14th-17th Centuries (History of Warfare). Brill Academic Pub. ISBN 978-9004312418.
  6. ↑ Biografıas.Gregorio Marañón, Espasa-Calpe, 1970 — C. 621
  7. ↑ Marañon, Gregorio. OBRAS COMPLETAS. IberLibro. Процитовано 23 травня 2018.
  8. ↑ Todos los documentos canarios que presentamos o comentamos aquí sobre Luis Pacheco se han tomado de la encomiable publicación de Pérez Herrero (2014)
  9. ↑ Laguna Fernández, Juan I. Luis Pacheco de Narváez: Unos comentarios a la vida y escritos del campeón de la corte literaria barroca de Felipe III y Felipe IV, y su supuesta relación con el Tribunal de la justa venganza contra Francisco de Quevedo (PDF). PARNASEO. Архів оригіналу (PDF) за 22 квітня 2018. Процитовано 23 травня 2018.
  10. ↑ Protocolos Notariales, nº 1074, pp. 302r-202v. Fecha: 17 de julio de 1621. No obstante lo dicho indica Cioranescu (1957, pp. 353—354) que Beatriz Fernández de Córdoba era «nieta paterna de Alonso Fernández de Córdoba, natural de Gibraleón, teniente de gobernador de la isla de La Palma en 1524, regidor de la misma Isla y vecino después de La Gomera, donde había casado con Isabel Núñez, hija de Pedro Almonte y de Juana Hernández»
  11. ↑ AHPLP: Protocolos Notariales, nº 902, pp. 294v-298r. Fecha: 25 de junio de 1591
  12. ↑ Quevedo, Francisco de. Obras de Don Francisco de Quevedo Villegas (1852-1877). JUNTA DE ANDALUCÍA. Архів оригіналу за 10 травня 2018. Процитовано 23 травня 2018.
  13. ↑ Obras de don Francisco de Quevedo Villegas. Francisco de Quevedo M. Rivadeneyra, 1852 — C.69-72
  14. ↑ Quevedo: El Buscón.Francisco de Quevedo, Américo Castro, Julio Cejador y Frauca. Ediciones de «La Lectura», 1927 — С. 15,49
  15. ↑ Quevedo, Francisco de (1927). Quevedo: El Buscón. Ediciones de "La Lectura". Архів оригіналу за 24 травня 2018. Процитовано 23 травня 2018.
  16. ↑ Aparato biográfico y bibliográf.Francisco de Quevedo Rasco, 1897 — C. 565
  17. ↑ Quevedo, Francisco de (1897). Obras completas de Don Francisco de Quevedo Villegas. E. Rasco. с. 618. Архів оригіналу за 24 травня 2018. Процитовано 23 травня 2018.
  18. ↑ Школи і майстри фехтування. Благородне мистецтво володіння мечем, Егертон Кастл
  19. ↑ Nueva ciencia y filosofía de la destreza de las armas, su teórica y práctica, Madrid, 1672. — En el Prólogo al lector del Engaño y desengaño de los errores que se han querido introducir en la destreza de las armas (1635) se expresa Pacheco con igual ambigüedad sobre la época en que comenzó a dudar de las bondades del libro de Carranza: «paralelo corrió con lo más llegado a la primavera de mi edad; en los primeros crepúsculos de mi infancia, o, a lo menos, cuando le pagaba al tiempo las primicias de la juventud, se originó este constante sentimiento».
  20. ↑ Late Medieval and Early Modern Fight Books: Transmission and Tradition of Martial Arts in Europe (14th-17th Centuries), 2016 г. — С. 3, 329, 352
  21. ↑ Advertencias para la enseñanza de la filosofía y destreza de las armas así a pie como a caballo, 1642 (aprobación de 1639) — Prologo
  22. ↑ Narvaez, Don Luis Pacheco de. DESENGAÑO DE LA ESPADA Y NORTE DE DIESTROS. Bibliotecadigital. Архів оригіналу за 10 травня 2018. Процитовано 23 травня 2018.
  23. ↑ La novela barroca. Catálogo bio-bibliográfico (1620—1700), Begoña Ripoll, Universidad de Salamanca, 1991 — С.116
  24. ↑ "La filosofía de las armas y de su destreza, y de la agresión y defensa cristiana. Jerónimo Sánchez de Carranza, 1582
  25. ↑ Школи і майстри фехтування. Благородне мистецтво володіння мечем, Егертон Кастл — С.137
  26. ↑ Кастл, Егертон. Школи і майстри фехтування. Благородне мистецтво володіння мечем, Егертон Кастл. PROF LIB. Архів оригіналу за 10 травня 2018. Процитовано 23 травня 2018.
  27. ↑ "ACHINECH" Школа Іспанського Фехтування. Achinech. Архів оригіналу за 7 червня 2018. Процитовано 23 травня 2018.
  28. ↑ Про Велич меча Дон Луїс Пачеко де Нарваес, [Переклад з іспанської] — Днепр: Середняк Т. К., 2017, — 377 с
  29. ↑ Простий спосіб екзаменації вчителів в мистецтві фехтування зі зброєю. Дон Луїс Пачеко де Нарваес, [Переклад з іспанської] — Днепр: Середняк Т. К., 2017, — 112 с
  30. ↑ Нарваес, Луїс Пачеко Де (28 серпня 2017). Простий спосіб екзаменації вчителів в мистецтві фехтування зі зброєю. Луїс Пачеко Де Нарваес. World Martial Art Traditions & Criminalistic Research of Weapon Use. ISBN 978-617-74-79-71-9.
  31. ↑ Diálogo entre el maestro examinador en la Filosofía y Destreza de las Armas y el discípulo. Luis Pacheco de Narváez, 1625
  32. ↑ «Modo facil y nueuo para examinar los maestros en la destreza de las armas, y entender sus cien conclusiones, ò formas de saber» Luis Pacheco de Narváez por los herederos de Pedro Lanaja, 1658
  33. ↑ Narváez, Luis Pacheco de (1658). Modo facil y nueuo para examinar los maestros en la destreza de las armas, y entender sus cien conclusiones, ò formas de saber. Por los herederos de Pedro Lanaja. с. 176. Архів оригіналу за 10 травня 2018. Процитовано 23 травня 2018.
  34. ↑ Простой способ экзаменации учителей в искусстве фехтования с оружием. Дон Луис Пачеко де Нарваэз, [Перевод с испанского] — Днепр: Середняк Т. К., 2017, — 112 с
  35. ↑ Простий спосіб екзаменації вчителів в мистецтві фехтування зі зброєю. Дон Луїс Пачеко де Нарваес, [Переклад з іспанської] — Днепр: Середняк Т. К., 2017, — 112 с
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Луїс_Пачеко_де_Нарваес&oldid=42387355