Людвіг Ергард

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Людвіг Ерхард (нім. Ludwig Erhard, 1897—1977), християнський демократ (ХДС), міністр економики в уряді Конрада Аденауера та його наступник на посту федерального канцлера (1963—1966). Після розпаду коаліції уступив місце більш широкої коаліції на чолі з Куртом Кізінґером.

Засновником реформ 1948 р. в Західній Німеччині був Людвіг Ерхард — міністр народного господарства в уряді Конрада Аденауера. Націонал-соціалізм довів економіку Німеччини до найважчої кризи. В економіці панував натуральний обмін, зростали безробіття та бідність людей.

Метою уряду було відродження виробництва матеріальних благ. Для досягнення цих цілей було знижено податки, скасовано всі обмеження: на виплату заробітної плати, видачу ліцензій на всі види діяльності, на встановлення цін вироблюваних товарів. І через півтора року реформи в Німеччині почали давати результати: приріст виробничої сфери склав 60%. Темпи зростання промисловості Німеччини були вищими, ніж у США, Франції, Англії та інших країнах. Спостерігаючи за реформами, які відбувалися у Німеччині, французи Жак Рю Еф та Андре П'єтр писали: «Ще напередодні німці безцільно бігали по місту, щоб віднайти додатково будь-які продукти харчування. А наступного дня їхні думки вже концентрувалися лише на тому, щоб зайнятися виробництвом цих продуктів харчування. Напередодні на обличчях була написана безнадійність, а наступного дня ціла нація з надією дивилася в майбутнє».

Виступаючи на господарській Раді, Людвіг Ерхард говорив: «Якщо ми не прагнутимемо постійно поліпшувати життєві можливості нашого народу, то підірвемо цим основу для технічного прогресу, тим самим вийдемо з кола цивілізованих народів, законсервуємося в штучній бідності. Тільки розширивши споживання, ми зможемо надалі брати участь у здоровому світовому розвитку».

[ред.] Посилання

• Агентство Стратегічних Досліджень Ерхард та Аденауер: На фундаменті нової Європи