Мальорка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мальорка
Mallorca
Прапор Мальорки
Мальорка на мапі каталанських країн

Мальорка на мапі каталанських країн

Країна Іспанія
Автономна область Балеарські острови
Столиця Палма (кол. Пальма-де-Мальорка)
Найбільше місто Палма
Населення (2006 р.) 790.763 особи
Самоназва Mallorquí, mallorquina
Площа 3 640,11 км²
Густота населення (2006 р.) 217,23 осіб/км²
Кількість муніципалітетів 53
Катедральний собор у м. Палма

Мальо́рка або Майо́рка (кат. Мальо́рка, Mallorca, ісп. Майо́рка, Mallorca) — острів, що знаходиться у Середземному морі та входить до складу Автономної області Балеарські острови, Іспанія (каталанські країни).

Історія Мальорки[ред.ред. код]

Багата і насичена подіями історія Мальорки розпочалася ще у доісторичні часи, що підтверджується знахідками залишків поселень первісних людей. Свій слід на Мальорці залишили фінікійці, греки, римляни, візантійці, араби. Каталаномовці становлять основне населення острова з 1229 року, коли король Арагону Яків I Арагонський Завойовник встановив над ним свій контроль та приєднав його до своїх основних володінь.

Індустрія туризму на острові почала розвиватися у 1920-х роках, коли тут було побудовано перші готелі, які призначалися для найбагатших європейських туристів. Сьогодні курортний туризм є основою життєдіяльності Мальорки. Острів має найширшу мережу сучасних готелів, що забезпечують гостям першокласний комфорт та славляться відмінним обслуговуванням.

Природа Мальорки[ред.ред. код]

Важливим фактором, що перетворив Мальорку на один з найпривабливіших куточків земної кулі, є надиво багата та різноманітна природа острова. У горах Се́рра-да-Трамунта́на (кат. Serra de Tramuntana) (найвища гора — Пуч-Мажо́ (кат. Puig Major), 1445 м) можна насолоджуватися типовими гірськими пейзажами. У цій, найвищій, частині острова знаходяться такі мальовничі містечка, як-от Балдамо́са (кат. Valdemossa) і Со́лья (кат. Sóller).

Північна частина Мальорки, де на 100 км простягнувся гірський хребет, відома прекрасними пляжами. Внутрішня частина острова, де зберігся традиційний уклад життя, дотепер нагадує про причини, з яких свого часу Мальорку називали «островом спокою». Південна частина Мальорки є спекотнішою і сухішою, тут знаходяться найкрасивіші пляжі острова: Сес-Кубе́тас (кат. Ses Covetes), Ес-Трен (кат. Es Trenc), Мондраго́ (кат. Mondrago), бухта Фіге́ра та бухта Санта́ньї. На сході Мальорки, поряд з невеликими бухтами, які дотепер зберегли свій недоторканий вигляд (наприклад, Мески́да, Агу́лья та То́рта), можна відвідати печери А́рта у містечку Каньяме́ль та Печери дракона, Кобас-дал-Драк (кат. Coves del Drac). Інша туристична зона на острові Мальорка знаходиться на північному сході, де є великі бухти Алкуді́я (кат. Alcudia) та Пульє́нса (кат. Pollensa). Найважливіший населений пункт зони — Пульєнса, де люблять відпочивати художники і артисти, і де збереглися пам'ятники давньоримського міста Полленція.

Палма, столиця Мальорки[ред.ред. код]

Головне місто острова Мальорка — Палма, кол. Пальма-де-Мальорка (кат. Palma). Населення — 323 тисячі осіб.

Головний пам'ятник сучасного міста — катедральний собор, будівництво якого було розпочате Яковом I Арагонським на місці мечеті Медина Маюрка. Будівництво собору було завершене у 1587 році, але потім він багато разів перебудовувався, на початку XX ст. його інтер'єри переробив Антоні Ґауді. Собор має один з найширших у світі нефів, велике вікно-троянда над головним вівтарем нагадує око. У соборі є каплиця Трійці (кат. Capella de la Trinitat), у якій спочиває прах Якова II і Якова III Арагонських. Королівська капела (кат. Capella Real) відновлена у 1904-1914 р. Антоні Ґауді, балдахін над вівтарем є також твором Ґауді. У старому приміщенні капітулу розташований Музей собору, одним з найважливіших експонатів якого є ковчег Щирого Хреста (XV ст.), інкрустований коштовним камінням та дорогоцінними металами. Дзвіниця — одна з найстаріших будівель собору, була побудована у 1389 році. У соборі встановлений орган з неоготичним корпусом, виготовлений у 1795 році та відреставрований у 1993 році Габріелем Бланкафортом.

На відстані 2,5 км від центра Палми, на західному боці бухти, розташований готичний замок Касте́ль-да-Балбе́ (Castell de Belver), побудований як літня резиденція короля Якова II. Колоподібна форма надає замку незвичного вигляду, периметром центрального двору проходить галерея з витонченими арками.

Найвідоміший культурний центр Мальорки — Центр мистецтв «Фундація Піла́ та Жуа́на Міро́» (кат. Fondació Pilar i Joan Miró), створений на базі приватного будинку та студії померлого у 1982 році Жуана Міро. Цей будинок було спроектовано наваррським архітектором Рафаелем Монео. У центрі виставлено численні роботи Міро, включаючи незавершені, є бібліотека, конференц-зал та крамниця.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]