Мар'ївка (Краматорський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Мар'ївка
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Краматорський район
Громада Олександрівська селищна громада
Облікова картка Мар'ївка 
Основні дані
Населення 239 (01.01. 2014)
Площа 0.667 км²
Густота населення 358.3 осіб/км²
Поштовий індекс 84051
Телефонний код +380 6269
Географічні дані
Географічні координати 48°36′56″ пн. ш. 36°46′53″ сх. д. / 48.61556° пн. ш. 36.78139° сх. д. / 48.61556; 36.78139Координати: 48°36′56″ пн. ш. 36°46′53″ сх. д. / 48.61556° пн. ш. 36.78139° сх. д. / 48.61556; 36.78139
Середня висота
над рівнем моря
109 м
Водойми Гнилуша
Відстань до
обласного центру
126 км
Місцева влада
Адреса ради 84051, Донецька обл., Краматорський р-н, с. Мирна Долина, вул. Шкільна, 2
Сільський голова Хруленко Олег Іванович
Карта
Мар'ївка. Карта розташування: Україна
Мар'ївка
Мар'ївка
Мар'ївка. Карта розташування: Донецька область
Мар'ївка
Мар'ївка
Мапа
Мапа

Ма́р'ївка — село Олександрівської селищної громади Краматорського району Донецької області, України. У селі мешкає 250 осіб. Лежить на лівому березі річки Гнилуши.

Географія[ред. | ред. код]

Відстані до найближчих залізничних станцій:

вантажні: Легендарна — 30 км; Добропілля — 35 км;

пасажирські: Гаврилівка, Близнюки — 40 км.

Через село курсують рейсові автобуси Краматорськ — Знаменівка — Мар'ївка — Новодонецьке, 1 пара рейсів на добу.

Історія[ред. | ред. код]

  • 1704 — по обох берегах річки Гнилуша числяться декілька зимовників та хуторів запорізьких козаків[1].
  • 1791 — обширну місцевість по річці Гнилуша, у тому числі — в районі сучасної Мар'ївки, придбав колезький асесор С.Жебуньов[1].
  • 1795 — дружина С.Жебуньова, М. С. Жебуньова, розпочала будівництво церкви Вознесіння Господня[1][2].
  • 1796 — у Мар'ївці відкрито дерев'яну однопрестольну церкву Вознесіння Господня[2].
  • 1854 — у селі Мар'їнське (Жебуньове) числиться 21 двір, 156 жителів[3].
  • 1880 — в маєтку Жебуньових до 80-х років XIX століття було розвідано кам'яне вугілля, серед пластів якого були незначні поклади охри[4][5].
  • 1886 — у власницькому селі Мар'їнське (Жебуньове) — 40 дворів, 260 мешканців, лавка, 3 ярмарки на рік[6].
  • 1898 — церква Вознесіння Господня перебудована за кошти парафіян[2].
  • 1908 — в селі Мар'їнське числиться 53 двори, 345 жителів, 174 десятини зручної, 5,7 десятин незручної та 300 десятин придбаної землі[7].
  • Під час Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 35 жителів села[8].
  • 1937 — в селі Мар'янка числиться 57 дворів[9].

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 229 осіб, з яких 105 чоловіків та 124 жінки[10].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 250 осіб[11].

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[12]:

Мова Відсоток
українська 95,20 %
російська 4,80 %

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Марьинское: Откуда родом. Архів оригіналу за 29 травня 2018.
  2. а б в Справочная книга Екатеринославской епархии. Екатеринослав. 1908.
  3. Список населённых мест Екатеринославской губернии по сведениям 1854 года. СПб. 1859.
  4. Быстрицкий Н.С. (1889). Памятная книжка и адрес-календарь Екатеринославской губернии на 1889 год. Екатеринослав.
  5. Сборник статистических сведений по Екатеринославской губернии. Том II. Бахмутский уезд. Екатеринослав. 1886.
  6. Г. Г. Ершов (1886). Волости и важнейшие селения Европейской России : Вып. 8. : Губернии Новороссийской группы. [Екатеринославская, Таврическая, Херсонская, Бессарабская]. СПб.
  7. Список населённых мест Бахмутского уезда Екатеринославской губернии. Екатеринослав. 1911.
  8. Мар'ївка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  9. Карта решения командующих 57, 37 и 12 А на наступление // ЦАМО, фонд 251, опись 646, дело 211, документ 2.
  10. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Донецька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  11. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Донецька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  12. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.

Посилання[ред. | ред. код]