Дружківка

Дружківка
Герб Дружківки Прапор Дружківки
Основні дані
Країна	Україна
Регіон	Донецька
Район/міськрада	Дружківська міська рада
Код КОАТУУ	1411700000
Засноване	XVIII століття, перша писемна згадка — 1781 рік
Статус міста	з 1938 року
Населення	▼60581 (01.01.2011)
Агломерація	Краматорська агломерація
Площа	34 км²
Густота населення	1782 осіб/км²
Поштові індекси	84200-84290
Телефонний код	+380-6267
Координати	48°37′13″ пн. ш. 37°31′40″ сх. д.
Висота над рівнем моря	77 м
Водойма	р. Казенний Торець, Кривий Торець
День міста	6 вересня
Відстань
Найближча залізнична станція	Дружківка
До обл./респ. центру
- фізична	73,3 км
- залізницею	84 км
- автошляхами	87,6 км
До Києва
- фізична	544 км
- залізницею	660 км
- автошляхами	634 км
Міська влада
Адреса	84205, м. Дружківка, вул. Леніна, 16, 4-28-26
Веб-сторінка	Дружківська міськрада
Міський голова	Гнатенко Валерій Сергійович

Дружкі́вка — місто обласного значення на півночі Донецької області. Входить до Краматорської агломерації.

Географія

Розташування

Розташоване біля впадіння річки Кривий Торець у Казенний Торець, яка є правим притоком Сіверського Дінця. По одній з легенд, на злитті цих річок могла стояти козацька вишка, що дала початок заселенню цих земель.

Історія

Пам'ятник козаку Дружко

Перша згадка про Дружківку датується 1781 роком («Відомості про землі Катеринославського намісництва»).

Як повідає «Исторический обзор православной християнской церкви в пределах нынешней Екатеринославской епархии до времени формального открытия её»:

«Дружківка — старожитнє запорізьке поселення. В старовинні часи там стояв пікет запорізького козацтва. Після переселення запоріжців в Олешки й після невдалого (для Російської імперії — П. Л.) Прутського походу 1711 року, коли ця місцевість відійшла під турецько-татарську владу, в Дружківці сиділо декілька престарілих запоріжців-характерників, харцизів, які були пов'язані з бахмутськими й Маяцькими козаками й одстрашували турецько-татарську орду, що з'явилася в цій місцевості. У 1768 і 1769 рр. запорожці дружно відстояли й захистили свою Дружківку від усіх нападів і наскоків агарянських (тобто татарських).»

За однією з легенд, засновником міста був козак Дружко, який заснував на території Олексієво-Дружківки козацький пост приблизно у першій половині сімнадцятого століття.

12 вересня 2008 року напередодні Дня міста був відкрито пам'ятник козакові біля міської ради. Ескізний проект пам'ятника зробив дружківський художник Віктор Федоренко, а втілив у життя задум художника скульптор Юрій Тотуз.

Сучасна Дружківка

Адміністративний поділ

Дружківській міській раді підпорядковані такі населені пункти:

• м. Дружківка
  • с Червонозоряне
  • Олексієво-Дружківська селищна рада
    • смт. Олексієво-Дружківка
  • Райська селищна рада
    • смт. Райське
    • смт. Новогригорівка
    • смт. Новомиколаївка
    • с. Красний Кут
    • с-ще Старорайське

Населення

Населення — 64,557 тис. мешканців (2001). Із територіями, підпорядкованими міській раді — 74,901 тис. мешканців.

Транспорт

Міський електротранспорт (комунальне підприємство «Дружківський трамвай»): трамвай (працює з 5 грудня 1945 року) — 6 маршрутів (діють 4: № 1, 2, 4, 5). Парк машин — один із самих старих в Україні (працюють машини марки КТМ-5). Середній вік всіх 19 пасажирських вагонів — 27 років, нормативний термін їх експлуатація перевищений майже в 2 рази. Фотографії періоду 1945–2004 років Фото 2004 і 2006 років

Автобуси. Мікроавтобуси «Газель» здійснюють перевезення як в межах міста, так і на приміських та міжміських маршрутах. На приміських маршрутах також діють автобуси «ПАЗ» та «ЛАЗ», на міжміських — «Ікаруси» та «Богдани».

Містом проходять автомобільні шляхи Н20 Слов'янськ—Маріуполь, Р19.

Залізнична станція

Автовокзал. Від старого автовокзалу залишився тільки каркас будівлі. Поруч із ним у 2007 році встановлено павільйон, де розташована каса автостанції «Дружківка». (Стаття на сайті http://druzhkovka.com/). Фактично, автобуси зупиняються поблизу комплексу МАН.

Залізнична станція «Дружківка». Побудована у 1870 році.

Напрямок потягів:

• північ: Слов'янськ, Лозова, Харків, Полтава, Суми, Конотоп, Київ, Коростень, Козятин, Жмеринка, Хмельницький, Бєлгород, Курськ, Орел, Тула, Брянськ, Москва, Санкт-Петербург;
• південь: Горлівка, Дебальцеве, Луганськ, Донецьк, Маріуполь.

Економіка

Дружківка — багатогалузеве місто, в ньому працюють більше 500 підприємств малого та середнього бізнесу, біля 10 великих промислових об'єктів. Провідну роль в економіці займають машинобудівна і гірничодобувна галузі. До міста прилягають землі багаті запасами унікальних вогнетривких глин, які користуються підвищеним попитом закордонних виробників.

• ВАТ «Дружківський машинобудівний завод». Один із найбільших в Європі машинобудівний завод, який виробляє гірничошахтне устаткування.
• ВАТ «Дружківський завод металевих виробів». Найбільший в Україні завод з виробництва металевих виробів для машинобудівного і залізничного кріплення. (Сайт підприємства.)
• УР ВАТ «Дружківський завод газової апаратури». Українсько-російське акціонерне товариство. Займається виробництвом плит газових, побутових, балонів для скрапленого газу, запасних частин до газової апаратури. Є одним із провідних виробників та постачальників побутової газової апаратури в Україні, Росії, Молдови, Азербайджані і далекому зарубіжжі. (Старий сайт підприємства.) З 2007 р. випускає продукцію під торгівельною маркою «Greta». (Сайт підприємства.)
• ТОВ «Дружківський фарфоровий завод». Виробництво порцелянового посуду, столових, чайних та кавових сервізів різної комплектації та малюнка. (Сайт підприємства.)
• ВАТ «Дружківське рудоуправління». Видобуток вогнетривких глин, формових пісків.
• ЗАТ «Вєско». Видобуток вогнетривких глин, основними споживачами яких є підприємства вогнетривкої, металургійної та керамічної промисловості України і країн близького та далекого зарубіжжя. (Сайт підприємства.)
• ВАТ «Кіндратівський вогнетривкий завод». Спеціалізується на виробництві вогнетривких виробів для металургійної промисловості.
• ЗАТ «Завод Ремсчетмаш». (Сайт підприємства.), виробництво надлегких літаків РСМ-15 Robust.
• ВАТ «Дружківська харчосмакова фабрика».
• ВАТ «Дружківський хлібозавод».

Обсяг реалізованої продукції за 6 місяців 2009 склав 597 млн. грн.. Найбільша питома вага — 40% припадає на машинобудівний завод, 18% — завод металевих виробів, 12% — «Грета». А в загальному обсязі реалізованої продукції області питома вага Дружківки становить 1,1%

Визначні місця

Див. також: Пам'ятки Дружківки

Пам'ятник Гагаріну у парку Святогір

• Скам'янілі дерева були знайдені неподалік від Олексієво-Дружківки в 1973 р. під час розробки піщаного кар'єру. На поверхні видни скам'янілих стовбурів. Їм, приблизно, по 160–250 мільйонів років. У світі скам'янілі дерева на поверхні землі є біля Дружківки; в штаті Аризона (Petrified Forest National Park) і в штаті Вашингтон (Ginkgo/Wanapum State Park), США; на острові Лесбос, Греція (Petrified Forest of Lesvos).
• Свято-Варварівська церква (селище Райське) — найстаріший будинок в місті. Побудований у 1780 р. В 80-х роках XX століття був обкладений білою цеглою.
• «Корабель» — найстаріша промислова будівля міста, в минулому тут був цукровий завод графів Борисовських. Він був побудований в 1881 р. Знаходиться на території Дружківського машинобудівного заводу і до сих пір використовується для виробничих потреб.
• Окрасою міста є Свято-Миколаївська (Іванівська) церква, побудована в 1898–1900 рр. у стилі візантійської та давньоукраїнської архітектури. Пам'ятник культури національного значення. За 100 років її двічі закривали і використовували не за призначенням. Під час відступу німців у 1943 р. була частково зруйнована. На теперішній час в церкві відбуваються служби. Готується реставрація пам'ятника з метою придання церкві первісного вигляду.
• Майдан ім. Леніна. Був збудований у 50-х роках XX століття. Являє собою зразок цілісної забудови майдану, як єдиного архітектурного ансамблю. Один з будинків цього комплексу є пам'ятником місцевого значення.
• Парк «Святогір». Це зелена зона на території 6-го мікрорайону з великою кількістю скульптур з піщанику, які зроблені дружківськими майстрами і присвячені історичним особам Русі, України та Росії. Парк виник з ініціативи благодійного фонду «Святогір», який очолює Юрій Артемов.
• «Лелеки» — металеві птахи декілька метрів заввишки (зроблені на Машзаводі). Встановлені в зеленому закутку, що біля заправки як виїжджати з Дружківки в бік Краматорську. Є майже обов'язковим місцем для відвідання, фотографування та відеозйомок всіма весіллями з Дружківки та Краматорську. Також поруч знаходиться джерельце, випити з котрого вважається обов'язковим для всіх молодят (навіть, попри те, що вода біжить з пагорба де знаходиться цвинтар).

Персоналії

• Носуля Микола Васильович
• Олекса Тихий
• Сабуров Максим Захарович
• Силантьєв Костянтин Васильович — український радянський співак (бас), заслужений артист РРФСР, народний артист УРСР.
• Фіалко Олег Борисович — український кінорежисер, сценарист.
• Вайнштейн Михайло Ісакович  — український художник.

Посилання

Сайти про Дружківку

• Дружківська міськрада

Фотографії

• Фото Дружківки
• Фото дружківського трамваю
• Фото трамваю Дружківки та інших міст
• Супутникова фотографія Дружківки та прилеглих територій

Література і джерела

• Петро Лаврів. Моя земля — земля моїх батьків. Донецьк, Український культурологічний центр, Донецьк: Донецьке обласне Товариство української мови ім. Т. Г. Шевченка, РВП «Лебідь». 1995. 64 с.
• Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с. ISBN 5-8326-0011-8
• Дружківка - Інформаційно-пізнавальний портал | Донецька область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том - Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)