Дружківка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Дружкі́вка
Герб Дружківки Прапор Дружківки
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Донецька
Район/міськрада Дружківська міська рада
Код КОАТУУ 1411700000
Засноване/перша згадка XVIII століття, перша писемна згадка — 1781 рік
Статус міста з 1938 року
Населення 64,6 тис. мешканців
Площа 34 км²
Густота населення 1 899 осіб/км²
Поштові індекси 84200-84290
Телефонний код +380-6267
Географічні координати 48°38' пн.ш. 37°33' сх.д.
Висота над рівнем моря 77 м
Водойма Казенний Торець, Кривий Торець
День міста 6 вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Дружківка
До обл./респ. центру
 - фізична 73,3 км
 - залізницею 107 км
 - автошляхами 90 км
До Києва
 - фізична 544 км
 - залізницею 658 км
 - автошляхами 657 км
Міська влада
Адреса 84205, м. Дружківка, вул. Леніна, 16, 4-28-26
Міський голова Гнатенко Валерій Сергійович


Дружкі́вка (анг. Druzhkivka, рос. Дружковка) — місто обласного значення на півночі Донецької області, Україна.

Входить в Краматорську агломерацію.

Зміст

[ред.] Географія

[ред.] Розташування

Розташоване на злитті двох річок — Казенний Торець і Кривий Торець, що в басейні Сіверського Донця. По одній з версій, на злитті цих річок могла стояти козацька вишка, що дала початок заселенню цих земель.

[ред.] Історія

Перша згадка про Дружківку датується 1781 роком ("Відомості про землі Катеринославського намісництва").

Як повідає "Исторический обзор православной християнской церкви в пределах нынешней Екатеринославской епархии до времени формального открытия её":

"Дружківка - старожитнє запорізьке поселення. В старину там стояв пікет запорізького козацтва. Після переселення запоріжців в Олешки й після невдалого (для Російської імперії - П.Л.) Прутського походу 1711р., коли ця місцевість відійшла під турецько-татарську владу, в Дружківці сиділо декілька пристарілих запоріжців-характерників, харцизів, які були зв'язані з бахмутськими й Маяцькими козаками й одстрашували турецько-татарську орду, що появилася в цій місцевості. В 1768 і 1769 рр. запоріжці дружно відстояли й захистили свою Дружківку від усіх нападів і наскоків агарянських (тобто татарських)."

[ред.] Персоналії

[ред.] Сучасна Дружківка

[ред.] Адміністративний поділ

Дружківській міській раді підпорядковані такі населені пункти [1]:

[ред.] Населення

Населення — 64,557 тис. мешканців (2001). Із територіями, підпорядкованими міській раді — 74,901 тис. мешканців.

[ред.] Транспорт

Міський електротранспорт (комунальне підприємство «Дружківський трамвай»): трамвай (працює з 5 грудня 1945 року) - 6 маршрутів (діють 4: №№ 1, 2, 4, 5). Парк машин – один із самих старих в Україні (працюють машини марки КТМ-5). Середній вік всіх 19 пасажирських вагонів – 27 років, нормативний термін їх експлуатація перевищений майже в 2 рази.
Фотографії періоду 1945 - 2004 років
Фото 2004 і 2006 років
Автобуси. Мікроавтобуси «Газель» (Автобусы ГАЗ) здійснюють перевезення як в межах міста, так і на приміських та міжміських маршрутах. На приміських маршрутах також діють автобуси «ПАЗ» (Автобусы ПАЗ) та «ЛАЗ», на міжміських – «Екаруси» і «Богдани».
Через місто проходить автомобільний шлях регіонального значення Н 20 Слов'янськМаріуполь.
Автовокзал. Від старого автовокзалу залишився тільки каркас будівлі. Поруч з ним у 2007 році встановлен павільйон де знаходиться каса автостанції "Дружківка". (Стаття на сайті http://druzhkovka.com/). Фактично, автобуси зупиняються поблизу комплексу МАН.
Залізнична станція "Дружківка". Побудована у 1870 році.
Напрямок потягів:

[ред.] Економіка

Дружківка — багатогалузеве місто, в ньому працюють більше 500 підприємств малого та середнього бізнесу, біля 10 великих промислових об'єктів. Провідну роль в економіці займають машинобудівна і гірничодобувна галузі. До міста прилягають землі багаті запасами унікальних вогнетривких глин, які користуються підвищеним попитом закордонних виробників.

  • ВАТ «Дружківський машинобудівний завод». Один із найбільших в Європі машинобудівний завод, який виробляє гірничошахтне устаткування.
  • ВАТ «Дружківський завод металевих виробів». Найбільший в Україні завод по виробництву металевих виробів для машинобудівного і залізничного кріплення. (Сайт підприємства.)
  • УР ВАТ «Дружківський завод газової апаратури». Українсько-російське акціонерне товариство. Займається виробництвом плит газових, побутових, балонів для скрапленого газу, запасних частин до газової апаратури. Є одним із провідних виробників та постачальників побутової газової апаратури в Україні, Росії, Молдови, Азербайджані і далекому зарубіжжі. (Старий сайт підприємства.) З 2007 р. випускає продукцію під торгівельною маркою «Greta». (Сайт підприємства.)
  • ТОВ «Дружківський фарфоровий завод». Виробництво порцелянового посуду, столових, чайних та кавових сервізів різної комплектації та малюнка. (Сайт підприємства.)
  • ВАТ «Дружківське рудоуправління». Видобуток вогнетривких глин, формових пісків.
  • ЗАТ «Вєско». Видобуток вогнетривких глин, основними споживачами яких є підприємства вогнетривкої, металургійної та керамічної промисловості України і країн близького та далекого зарубіжжя. (Сайт підприємства.)
  • ВАТ «Кіндратівський вогнетривкий завод». Спеціалізується на виробництві вогнетривких виробів для металургійної промисловості.
  • ЗАТ «Завод Ремсчетмаш». (Сайт підприємства.)
  • ВАТ «Дружківська харчосмакова фабрика».
  • ВАТ «Дружківський хлібозавод».

[ред.] Видатні місця

Пам'ятник Гагаріну у парку Святогір.
Пам'ятник Гагаріну у парку Святогір.
  • Скам'янілі дерева були знайдені неподалік від Олексієво-Дружківки в 1973 р. під час розробки піщаного кар'єру. На поверхні видни скам'янілих стовбурів. Їм, приблизно, по 160-250 мільйонів років. У світі скам'янілі дерева на поверхні землі є біля Дружківки; в штаті Аризона (Petrified Forest National Park) і в штаті Вашингтон (Ginkgo/Wanapum State Park), США; на острові Лесбос, Греція (Petrified Forest of Lesvos).
  • Свято-Варварівська церква (селище Райське) — найстаріший будинок в місті. Побудований у 1780 р. В 80-х роках XX століття був обкладений білою цеглою.
  • «Корабель» — найстаріша промислова будівля міста, в минулому тут був цукровий завод графов Борисовських. Він був побудований в 1881 р. Знаходиться на території Дружківського машинобудівного заводу і до сих пір використовується для виробничих потреб.
  • Окрасою міста є Свято-Миколаївська (Іванівська) церква, побудована в 1898-1900 рр. у стилі візантійської та давньоукраїнської архітектури. Пам'ятник культури національного значення. За 100 років її двічі закривали і використовували не за призначеням. Під час відступу німців у 1943 р. була частково зруйнована. На теперешній час в церкві відбуваються служби. Готується реставрація пам'ятника з метою придання церкві первісного вигляду.
  • Майдан ім. Леніна. Був збудований у 50-х роках XX століття. Являє собою зразок цілісної забудови майдана, як єдиного архітектурного ансамблю. Один з будинків цього комплексу є пам'ятником місцевого значення.
  • Парк «Святогір». Це зелена зона на території 6-го мікрорайону з великою кількістю скульптур з піщанику, які зроблені дружківськими майстрами і присвячені історичним особам Русі, України та Росії. Парк виник з ініціативи благодійного фонду «Святогір», який очолює Юрій Артемов.
  • «Лелеки» — металеві птахи декілька метрів заввишки (зроблені на Машзаводі). Встановлені в зеленому закутку, що біля заправки як виїзджати з Дружківки в бік Краматорську. Є майже обов'язковим місцем для відвідання, фотографування та відеозйомок всіма весіллями з Дружківки та Краматорську. Також поруч знаходиться джерельце, випити з котрого вважається обов'язковим для всіх молодят (навіть, незважаючи на те, що вода біжить з пагорба де знаходиться цвинтар).

[ред.] Дивись також

Commons
ВікіСховище має мультимедія-дані до цієї статті. Дивіться

[ред.] Посилання

Сайти про Дружківку

Довідка

Форуми, спільноти

Фотографії

[ред.] Примітки

  1. [[1]] Джерело - офіційний веб-сайт Верховної Ради України
Особисті інструменти
Іншими мовами