Маяки (Краматорський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Маяки
Панорама села
Панорама села
Панорама села
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Краматорський район
Громада Святогірська міська громада
Код КАТОТТГ UA14120190080098036
Основні дані
Засноване 1663 рік
Населення 1286
Площа 0,31 км²
Поштовий індекс 84137
Телефонний код +380 626
Географічні дані
Географічні координати 48°56′49″ пн. ш. 37°36′59″ сх. д. / 48.94694° пн. ш. 37.61639° сх. д. / 48.94694; 37.61639Координати: 48°56′49″ пн. ш. 37°36′59″ сх. д. / 48.94694° пн. ш. 37.61639° сх. д. / 48.94694; 37.61639
Середня висота
над рівнем моря
95 м
Водойми Сіверський Донець, балка Водяна
Місцева влада
Адреса ради 84137, вул. Гагаріна, 1
Карта
Маяки. Карта розташування: Україна
Маяки
Маяки
Маяки. Карта розташування: Донецька область
Маяки
Маяки
Мапа
Мапа

CMNS: Маяки у Вікісховищі

Мая́ки — село в Україні, у Краматорському районі Донецької області. Населення становить 1286 осіб. Знаходиться у Маяківському старостинському окрузі Святогірської міської громади.

Географія[ред. | ред. код]

Село Маяки розташоване на правому березі р. Сіверський Донець, за 6 км від автодороги М03 Київ — Харків — Довжанське і за 13 км від Святогорської лаври та міста Святогірськ, та за 25 км від міста Краматорськ.

Історія[ред. | ред. код]

Недалеко від с. Маяки знаходиться «Царине городище», яке є видатним археологічним пам'ятником 9-13 століть.

Село Маяки засноване як сторожова фортеця (Маяцький острог) Слобідської України на південному кордоні в 1663 році.

По одній з теорій назва пійшла від того, що на найвищому пагорбі над річкою Сіверський Донець споруджували вишку — маяк, на якому кріпили бочку із смолою і дровами, під час наближення ворожих орд козацькі сторожові роз'їзди підпалювали бочки і чорний сигнальний стовп диму попереджав про небезпеку. Інша теорія виводить назву від Маяцького городища, що існувало тут раніше.

У 1903 році населення села Маяки становило 2700 осіб.

З листопада 1917 року — під владою УНР.

З 29 квітня по 14 грудня 1918 року — в складі Української Держави.

У 1919 році встановлено радянську владу[1].

1943 року під Маяками відбувалися напружені бої, у липні 2017-го пошуковики виявили останки одного солдата Вермахту та шести бійців Радянської армії[2].

Зруйнований сільський будинок культури після обстрілу 30 червня 2022 року

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Зруйнова школа в наслідок обстрілу російської федерації 26.06.2022

В 2022 році під час повномасштабного російського вторгнення російські загарбники неодноразово обстрілювали розташовану в населеному пункті птахофабрику «Фенікс» — одну з найпотужніших в Донецькій області. Раніше підприємство знаходилось на Луганщині, але після окупації частини області в 2014 році було вимушено переїхати на нове місце. Наприкінці жовтня 2022 року російські загарбники знищили виробничі потужності підприємства — зруйновані будівлі, перебиті комунікації, потрощене обладнання, загинула вся птиця[3].

Економіка[ред. | ред. код]

  • ПП «Вимпел»-виробництво мінеральних вод та безалкогольних напоїв.
  • КП «Вода Донбасу».
  • КП «Водопониження».
  • Філія «Україна» агрофірми «Шахтар».
  • Маяцьке лісництво Слов'янського держлісгоспу.
  • Крейдяний кар'єр.

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

  • Будинок культури
  • Дитячий садок
  • Школа: Маяківська ЗЗСО I—III ступенів
  • Магазини:
    • «Берізка»,
    • «Дюжина»,
    • «Урожай».
  • Пляжі річки Сіверський Донець.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Транспорт і зв'язок[ред. | ред. код]

Присутнє автобусне сполучення з містом Слов'янськ. У селі діє поштове відділення.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Маяки, Краматорський район, Донецька область » Історія міст і сіл Української РСР (ru-RU) . Процитовано 18 червня 2022.
  2. У зоні АТО сапери знайшли поховання воїнів Другої світової. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  3. На Донеччині ворог знищив одне з найпотужніших підприємств із виробництва яєць. Укрінформ. 31 жовтня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Пірко В. О. Село Маяки (2-а пол. XVII—XVIII вв.)// Нові сторінки історії Донбасу.- Донецьк, 1999 (0,5 а., співавт. Н. Чепіга).