Олександро-Шультине
село Олександро-Шультине | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Свято-Георгіївська церква (1829) | |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Донецька область | ||||
Район | Краматорський район | ||||
Тер. громада | Костянтинівська міська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA14120070140014536 | ||||
Облікова картка | Олександро-Шультине | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1767 | ||||
Колишня назва | Олександрівка, Котлярівка | ||||
Населення | 195 | ||||
Поштовий індекс | 85142 | ||||
Телефонний код | +380 6272 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 48°28′50″ пн. ш. 37°49′28″ сх. д. / 48.48056° пн. ш. 37.82444° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
114 м | ||||
Водойми | р. Неумиха | ||||
Відстань до обласного центру |
62,7 км | ||||
Найближча залізнична станція | Костянтинівка | ||||
Відстань до залізничної станції |
8,6 км | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 85142, Донецька обл., Краматорський р-н, Іванопілля, вул. Метонідзе, 1 | ||||
Сільський голова | Лукичова Людмила Володимирівна | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
|
Олекса́ндро-Шу́льтине — село Костянтинівської міської громади Краматорського району Донецької області, України. Населення становить 195 осіб.
Відстань до центру громади становить близько 10 км і проходить автошляхом місцевого значення. Розташоване на обох берегах річки Неумиха. Землі села межують із південного сходу з Костянтинівкою.
Шультин це прізвище ад'ютанта Котляревського, якому все залишено у спадок. В реєстрах так і писали: Олександрове (Шультина).
Під назвою Олександрове було родовим маєтком генерала Петра Котляревського. У 1822—1829 він збудував тут Свято-Георгієвську церкву, зведену в українській церковній архітектурній традиції.
Вік села близько 250 років. За даними на 1859 рік у власницькому селі Олександрівка (Сергіївка) Бахмутського повіту Катеринославської губернії мешкало 457 осіб (228 чоловічої статі та 229 — жіночої), налічувалось 53 дворових господарства, існувала православна церква[1].
Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі Олександрівка (Олександро-Шультине, Котлярівка), центрі Олександро-Шультенської волості, мешкало 532 особи, налічувалось 68 дворових господарств, існували православна церква й школа[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 527 осіб (266 чоловічої статі та 261 — жіночої), з яких всі — православної віри[3].
У 1908 році в селі Олександрівка (Шультине) Сантуринівської волості мешкало 844 особи (435 чоловічої статі та 409 — жіночої), налічувалось 90 дворових господарств[4].
За даними перепису 2001 року населення села становило 195 осіб, із них 7,69 % зазначили рідною мову українську та 92,31 % — російську[5].
Південною околицею села проходить залізниця, у селі розташований зупинний пункт 1086 км. Селом пролягають автошляхи районного значення С050816 (Іванопілля — Олександро-Шультине).
У селі народився український актор Олександр Хвиля.
- ↑ Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 862) (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-58. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Бахмутскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911, (код 4-3)
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2017.
Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |