Марко Черемшина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Марко Черемшина
Cheremshyna Marko.jpg
Псевдоніми, криптоніми: Василь Заренко, Марко Легіт
Дата народження: 13 червня 1874(1874-06-13)
Місце народження: Кобаки
Дата смерті: 25 квітня 1927(1927-04-25) (52 роки)
Місце смерті: Кобаки
Громадянство: Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Рід діяльності: український письменник, новеліст
Magnum opus: «Карби. Новели з гуцульського життя»

Марко́ Черемши́на, (справжнє ім'я: Іван Семанюк) (* 13 червня 1874, Кобаки — † 25 квітня 1927, Снятин) — український письменник і громадський діяч, адвокат, доктор права.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в селі Кобаки Косівського повіту (Галичина).

Закінчив Віденський Університет (1906) і працював адвокатським помічником у Делятині, а з 1912 адвокатом у Снятині, де активно займався громадсько-політичною, літературною і культурно-просвітницькою роботою.

Літературна діяльність[ред.ред. код]

Навчаючись у Коломийській гімназії, юнак зацікавився тогочасним життям у Галичині і на Буковині, передплачував майже всі тодішні часописи. На цей час припадають і його перші літературні спроби, які він підписує псевдонімами Василь Заренко, Марко Легіт. Згодом Марко Черемшина написав свій перший твір-драму «Несамовиті» і надіслав її на конкурс, оголошений львівським журналом «Зоря». Хоч драма була оцінена рецензентами позитивно, вона ні в друк, ні на сцену не потрапила, текст її загубився, збереглося лише два уривки чорнового автографа. Спроба сил у драматургії не пройшла марно для Черемшини: не ставши драматургом у повному розумінні, він став згодом визначним майстром психологічних новел, характерною прикметою яких є глибокий драматизм.

Перше оповідання «Керманич» надрукував 1896 у газеті «Буковина».

Упродовж 1900–1901 років у львівському «Літературно-науковому віснику» і чернівецькій «Буковині» була надрукована низка оповідань, які склали першу книгу письменника — «Карби. Новели з гуцульського життя»: «Святий Николай у гарті», «Хіба даруймо воду», «Раз мати родила», «Зведениця», «Більмо» та інші (разом 15), — присвячені зображенню життя темного й зубожілого гуцульського селянства за Австрії. Саме ця книжка відразу поставила Марка Черемшину на одне з чільних місць серед українських новелістів початку XX століття.

Після «Карбів» у творчості Черемшини залягла довготривала перерва, по якій з 1919 почали з'являтися його оповідання, присвячені руїні галицького села, спустошеного подіями першої світової війни: «Село вигибає», «Село потерпає», «Бодай їм путь пропала», «Перші стріли» тощо.

Третій тематичний цикл становлять оповідання Черемшини, писані про життя селянства під гнітом польської влади: «Верховина», «Ласка», «Коляда», «На Купала на Івана» та ін.

Сучасна йому критика відзначала високу майстерність письменника і багатство народної, часто ритмізованої мови. Зважаючи на спільне їм усім селянське походження і тематику творчості та дружні особисті зв'язки, в історії літератури Черемшину, Василя Стефаника і Леся Мартовича часто об'єднують під назвою «покутської трійці».

У Львові до другої світової війни окремими виданням після «Карбів» вийшла збірка оповідань Черемшини: «Вибрані твори» (1929), «Твори. Повне видання», т. І—III (1937), «Вибрані твори» (1938). Перше видання в УРСР «Село вигибає» зі вступною статтею Миколи Зерова вийшло 1925. Після того вибрані твори Черемшини видавано багато разів. Загалом, літературний доробок Черемшини становить близько 60 літературних творів (за виключенням публіцистичних виступів в газетах та майже загубленими поетичними пробами покутянина) Нині в Кобаках у рідній хаті письменника створено музей. Є музей Марка Черемшини і в Снятині, де також споруджено пам'ятник-погруддя.

Кінематограф[ред.ред. код]

За його оповіданням «Сльоза» створено мультиплікаційну стрічку «Різдвяна казка» (1993, «Укранімафільм»). Про нього знято фільм «Марко Черемшина» (1975).

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
  • Грушевський М. Новини нашої літератури. Іван Семанюк. ЛНВ, IX. Л. 1902;
  • Зеров М. Марко Черемшина і галицька проза. Передмова до зб. М. Черемшини «Село вигибає». X. 1925;
  • Музичка А. Марко Черемшина. «Червоний Шлях», ч. 6. X. 1927;
  • його ж Марко Черемшина. X. 1928:
  • Крушельницький А. Про життя і творчість Івана Семанюка — Марка Черемшини. Передмова до зб. М. Черемшини «Вибрані твори». Л. 1929;
  • Гуменюк М., Кравченко Є. Марко Черемшина. 1874 — 1927. Короткий бібліографічний покажчик. Л. 1955.
  • ДЖЕРЕЛА ПРО ЖИТТЄВИЙ ТА ТВОРЧИЙ ШЛЯХ МАРКА ЧЕРЕМШИНИ (1874 — 1927 рр.. ЛІЛІЯ ШОЛОГОН // Схід (журнал), 2008 .

Посилання[ред.ред. код]

Література Це незавершена стаття про літературу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.