Снятин

Снятин
Герб Снятина
Снятинська ратуша
Основні дані
Країна	Україна
Регіон	Івано-Франківська область
Район/міськрада	Снятинський район
Код КОАТУУ	2625210100
Засноване	1158
Магдебурзьке право	1448
Статус міста	з 1939 року
Населення	▼10161 (01.01.2011)
Площа	35,29 км²
Густота населення	288 осіб/км²
Поштові індекси	78300
Координати	48°27′04″ пн. ш. 25°34′16″ сх. д.
Водойма	Річка Прут
Відстань
Найближча залізнична станція	Хутір-Будилів
До станції	5 км
До обл./респ. центру
- залізницею	96 км
- автошляхами	108 км
Міська влада
Адреса	78300, Івано-Франківська обл., Снятинський р-н, м. Снятин, вул. Т. Шевченка, 70
Веб-сторінка	Snyatyn
Міський голова	Шумко Анатолій

Сня́тин — місто (районний центр) на Покутті (Івано-Франківська область), адміністративний центр Снятинської районної ради, розташоване над рікою Прут.

Населення

• 1897 — 11000 мешканців
• 1970 — 7200 мешканців
• 2001 — 10499 мешканців
• 2009 — 12499 мешканців

Історія

Перша історична згадка про Снятин — 1158 р. (Іпатіївський літопис). Назва міста походить від імені його власника — воєводи Костянтина (Коснятина) Сірославовича, знатного боярина при дворі галицького князя Ярослава Осмомисла.

Після переходу Галичини під владу польського короля Казимира III (1349) Снятин став центром староства. Першим старостою був Отто з Ходеча. Місто перетворюється на важливий торговельний центр зі щорічними ярмарками; 1448 року отримує магдебурзьке право.

У XVI–XVII століттях Снятин неодноразово потерпав від татарських набігів. Особливо спустошливими вони були в 1498, 1520–1524, 1589, 1594 та 1621 роках.

1457 року селяни-повстанці під проводом Лева захопили Снятин, але невдовзі зазнали поразки.

В 1490–1492 рр. місто опиняється в зоні нового селянського повстання під проводом Івана Мухи (деякі історики вважають його місцевим виходцем). Влітку 1490 року біля міста Рогатин королівськими військами були розбиті основні сили повстанців, а залишки їх, на чолі з Мухою, відступили на Покуття в райони Коломиї і до Снятина, а потім у ліси Північної Буковини.

У часи Хмельниччини в околицях Снятина діяли повстанські загони Леся Березовського, Микити Горбачека, Григорія Угорницького. 1665 року повстанці штурмом здобули місто і зруйнували новозбудований замок.

Снятин був розташований на кордоні з Молдовою, тому саме тут діяла головна митниця на Молдавському торговельному шляху. Наприкінці XVI століття у Снятині проживали ремісники 15 професій. Розвиткові ремесел сприяли вірмени, які почали заселяти місто з 1628 року, а розвиткові сільського господарства сприяли німці, які прибули з Баварії, Бадена, Вюртемберга, Нассау в 1777–1787 рр. (після того, як 1772 року за першим поділом Польщі Галичина потрапила під владу Габсбургів, під якою була до 1918 р.). До 1939 року Снятин був повітовим містом.

У березні 1881 р. священик Теофіл Кобринський організував у Снятині першу українську читальню, яка 1899 року перетворилася на філію товариства «Просвіта». У наступні роки на теренах Снятинщини виникають товариства «Січ», «Боян», «Просвіта», «Союз Українок». На початку ХХ століття на місцевих вічах двічі виступав Іван Франко. 1903 року місто відвідав класик української музики М. Лисенко.

Пам'ятки історії та культури

• Снятинська ратуша — одна з найвищих в Україні (висота вежі — 50 метрів). Її будівництво розпочалося в 1861 році і тривало майже 40 років
• Русівський літературно-меморіальний музей Василя Стефаника (відкритий 1941 року)
• Пам'ятник Василю Стефанику (письменник більшу частину життя прожив у с. Русів Снятинського району)
• Літературно-меморіальний музей Марка Черемшини в будинку, де він жив і працював у 1912–1927 рр. (відкритий 1949 року)
• Могила Марка Черемшини на місцевому цвинтарі
• Пам'ятник Марку Черемшині
• Художньо-меморіальний музей Василя Касіяна
• Пам'ятник Василю Касіяну
• Церкви XVIII століття та 1838 р.
• Костел з дзвінницею
• Вірменська церква Успіння Пресвятої Богородиці XVIII ст.

На вулиці Шевченка

Видатні особистості

Народжені у Снятині

• Андрусяк Василь — український військовий діяч, полковник Української Повстанської Армії.
• Горук Семен — журналіст, отаман Легіону Українських Січових Стрільців і Української Галицької Армії.
• Ніцович Роман Михайлович — (*07.10.1929, м. Сятин), українськй медик-науковець. У 1954 р. закінчив Львівський медичний інститут. Упродовж 1954–1957 рр. працював головним лікарем Новочеркаської районної лікарні Акмолинської області (Казахська РСР).У 1957 р. вступив до клінічної ординатури з акушерства, гінекології Чернівецького медичного інституту, з 1959 р. — асистент цієї ж кафедри. У 1963 р.захистив кандидатську дисертацію, з 1969 р. доцент кафедри акушерства і гінекології Чернівецького медичного інституту. Автор понад 140 наукових праць. Був керівником двох кандидатських дисертацій. Нагороджений медаллю «За освоєння цілинних земель».
• Турин Роман Миколайович — український живописець, портретист, громадський діяч, а також український-католицький священик, василіянин
• Марко Романович — український-католицький священик, василіянин, родом з Снятина (Галичина), церковний і громадський діяч у Канаді.
• Ірина Зінковська — співачка, Заслужена артистка України.
• Касіян Василь Ілліч (* 1 січня 1896, Снятин — † 26 червня 1976, Київ) — український радянський художник, графік, народний художник СРСР, професор Київського художнього інституту, Герой Соціалістичної Праці.
• Рубінгер Роман Павлович — довголітній директор сучасної Коломийської музичної школи.
• Степан Боргун — країнський футболіст.

Зі Снятином пов'язані імена письменниці та громадської діячки Наталі Кобринської, композитора Романа Сімович та письменника Петра Голоти. Також зі Снятином пов'язане ім'я Василя Стефаника, який народився в селі Русові Снятинського району. На його честь названо ЗОШ № 1 в м. Снятині.

Посилання

• Офіційний веб-ресурс «Типовий Снятин»
• Офіційний сайт БК «Снятин»
• Замки та храми України
• ВРУ
• АМУ
• Snyatyn, Ukraine
• Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
• Погода в м. Снятин