Снятин
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Снятин | |||
|---|---|---|---|
|
|||
| Основні дані | |||
| Країна |  Україна |
||
| Регіон | Івано-Франківська область | ||
| Район/міськрада | Снятинський район | ||
| Код КОАТУУ | 2625210100 | ||
| Засноване | 1158 | ||
| Магдебурзьке право | 1448 | ||
| Статус міста | з 1939 року | ||
| Населення | 10 210 | ||
| Площа | 35,29 км² | ||
| Густота населення | 289,320 осіб/км² | ||
| Поштові індекси | 78304 | ||
| Координати | 48°27′4″ пн. ш. 25°34′16″ сх. д. | ||
| Водойма | Річка Прут | ||
| Відстань | |||
| Найближча залізнична станція | Хутір-Будилів | ||
| До станції | 5 км | ||
| До обл./респ. центру | |||
| - залізницею | 96 км | ||
| - автошляхами | 108 км | ||
| Міська влада | |||
| Адреса | 78300, Івано-Франківська обл., Снятинський р-н, м. Снятин, вул. Т. Шевченка, 70 | ||
| Міський голова | Беца Віталій Васильович | ||
Снятин - місто (районний центр) на Покутті (Івано-Франківська область), розташоване над рікою Прут
Зміст |
[ред.] Населення
[ред.] Історія
Перші історична згадка про Снятин - 1158 р. (Іпатіївський літопис). Назва міста походить від імені його власника - воєводи Костянтина (Коснятина) Сірославовича, знатного боярина при дворі галицького князя Ярослава Осмомисла
Після переходу Галичини під владу польського короля Казимира III (1349) Снятин став центром староства. Першим старостою був Отто з Ходеча. Місто перетворюється на важливий торговельний центр зі щорічними ярмарками; 1448 року отримує магдебурзьке право
У XVI-XVII століттях Снятин неодноразово потерпав від татарських набігів. Особливо спустошливими вони були в 1498, 1520-1524, 1589, 1594 та 1621 роках.
1457 року селяни-повстанці під проводом Лева захопили Снятин, але невдовзі потерпіли поразку
В 1490-1492 рр. місто опиняється в зоні нового селянського повстання під проводом Івана Мухи (деякі історики вважають його місцевим виходцем). Влітку 1490 року біля міста Рогатин королівськими військами були розбиті основні сили повстанців, а залишки їх, на чолі Мухою, відступили на Покуття в райони Коломиї і до Снятина, а потім у ліси Північної Буковини.
У часи Хмельниччини в околицях Снятина діяли повстанські загони Леся Березовського, Микити Горбачека, Григорія Угорницького. 1665 року повстанці штурмом здобули місто і зруйнували новозбудований замок.
Снятин був розташовний на кордоні з Молдовою, тому саме тут діяла головна митниця на Молдавському торговельному шляху. Наприкінці XVI століття у Снятині проживали ремісники 15 професій. Розвиткові ремесел сприяли вірмени, які почали заселяти місто з 1628 року, а розвиткові сільського господарства сприяли німці, які прибули з Баварії, Бадена, Вюртемберга, Нассау в 1777-1787 рр. (після того, як 1772 року за першим поділом Польщі Галичина потрапила під владу Габсбургів, під якою була до 1918 р.). До 1939 року Снятин був повітовим містом.
У березні 1881 р. Теофіл Кобринський організовав у Снятині першу українську читальню, яка 1899 року перетворилася на філію товариства "Просвіта". У наступні роки на теренах Снятинщини виникають товариства "Січ", "Боян", "Просвіта", "Союз Українок". На початку ХХ століття на місцевих вічах двічі виступав Іван Франко. 1903 року місто відвідав класик української музики М.Лисенко.
[ред.] Пам'ятки історії та культури
- Снятинська ратуша — найвища в Україні (висота вежі — 50 метрів). Її будівництво розпочалося в 1861 році і тривало майже 40 років
- Літературно-меморіальний музей українського письменника Василя Стефаника (відкритий 1941 року)
- Пам'ятник Василю Стефанику (письменник більшу частину життя прожив у с. Русів Снятинського району)
- Літературно-меморіальний музей українського письменника Марка Черемшини в будинку, де він жив і працював у 1912—1927 рр. (відкритий 1949 року)
- Могила Марка Черемшини на місцевому цвинтарі
- Пам'ятник Марку Черемшині
- Художньо-меморіальний музей митця-графіка Василя Касіяна
- Пам'ятник Василю Касіяну
- Церкви XVIII століття та 1838 р.
- Костел з дзвінницею
- Вірменська церква Успіння Присвятої богородиці ХІХ ст.
[ред.] Видатні особистості
Зі Снятином пов'язані імена письменниці та громадської діячки Наталі Кобринської, композитора Романа Сімович та письменника Петра Голоти
[ред.] Ресурси Інтернет
- Замки та храми України
- ВРУ
- АМУ
- Snyatyn, Ukraine
- Енциклопедія українознавства (у 10 томах) / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде Життя», 1954—1989.(укр.)
|
|
|
|---|---|
| Міста: | Снятин |
| Смт: | Заболотів |
| Села: | Балинці • Белелуя • Борщів • Борщівська Турка • Будилів • Бучачки • Видинів • Вишнівка • Вовчківці • Ганьківці • Горішнє Залуччя • Джурів • Долішнє Залуччя • Драгасимів • Завалля • Задубрівці • Запруття • Зібранівка • Іллінці • Келихів • Княже• Красноставці • Кулачківці • Любківці • Новоселиця • Олешків • Орелець • Підвисоке • Попельники • Потічок • Прутівка • Рожневі Поля • Рудники • Русів • Стецева • Стецівка • Троїця • Тростянець • Трофанівка • Тулова • Тулуків • Тучапи • Устя • Хлібичин • Хом'яківка • Хутір-Будилів • Шевченкове |
 Міста і смт Івано-Франківської області |
||
|---|---|---|
| Міста: | Болехів · Бурштин · Галич · Городенка · Долина · Івано-Франківськ · Калуш · Коломия · Косів · Надвірна · Рогатин · Снятин · Тисмениця · Тлумач · Яремче | |
| Смт: | Битків · Більшівці · Богородчани · Брошнів-Осада · Букачівці · Верховина · Вигода · Войнилів · Ворохта · Гвіздець · Делятин · Єзупіль · Заболотів · Кути · Ланчин · Лисець · Обертин · Отинія · Перегінське · Печеніжин · Рожнятів · Солотвин · Чернелиця · Яблунів | |
